Деякі уроки переходу країн "другої хвилі" тоталітаризму (авторитаризму) до демократії

Abstract

У статті аналізуються особливості практичних моделей переходу від диктаторських, авторитарних режимів до демократії («друга хвиля»), який успішно здійснили багато країн у 70-80-ті роки ХХ ст. (Іспанія, Португалія, Чилі, Південна Корея тощо). Виділяючи у якості «другої хвилі» такі моделі трансформації від диктаторських режимів до демократії, автор ґрунтується на твердженні, що авторитарні політичні системи займають, у певному значенні, проміжне місце між демократією і тоталітаризмом. Звертається увага, що більше можливостей успішної трансформації від авторитаризму до демократії мають, як правило, авторитарні режими правого толку (їхні характерні риси: антикомунізм, прозахідне спрямування, консервативна ідеологія тощо).

В статье анализируются особенности практических моделей перехода от диктаторских, авторитарных режимов к демократии («вторая волна»), который успешно осуществили многие страны в 70-80-е годы ХХ в. (Испания, Португалия, Чили, Южная Корея и т.д.). Выделяя в качества «второй волны» такие модели трансформации от диктаторских режимов к демократии, автор основывается на утверждении, что авторитарные политические системы занимают, в определенном смысле, промежуточное место между демократией и тоталитаризмом. Обращается внимание, что больше возможностей успешной трансформации от авторитаризма к демократии имеют, как правило, авторитарные режимы правого толка (их характерные черты: антикоммунизм, прозападное направление, консервативная идеология и т.д.).