Правове забезпечення екологічної безпеки при видобуванні вугілля

Abstract

Дисертація присвячена комплексному теоретичному вивченню правового забезпечення екологічної безпеки при видобуванні вугілля. Презентована робота є першим комплексним дослідженням у науці екологічного права України теоретико-правових і практичних проблем забезпечення екологічної безпеки при видобуванні вугілля, у якому, спираючись на основні положення екологічного права і таких його складових, як гірниче право і право екологічної безпеки, визначено етапи становлення законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки при видобуванні вугілля, а також встановлено склад об’єктів права екологічної безпеки, пов’язаних із впливом вугледобувної діяльності, з’ясовано особливості правового статусу суб’єктів відповідних правовідносин. У даній роботі проведено правовий аналіз сутності забезпечення екологічної безпеки при видобуванні вугілля, а також розглянуто специфіку правового регулювання відносин, що виникають на різних стадіях існування вугільних шахт. Уперше науково обґрунтовано і сформульовано юридичне визначення наступних понять: «інституційне забезпечення екологічної безпеки видобування вугілля», під яким пропонується розуміти систему уповноважених органів, правового, інформаційного й кадрового супроводження їх дій з попередження, відвернення виникнення й розвитку екологічно небезпечних ситуацій на всіх стадіях існування вугледобувного підприємства (об’єкта), а також ліквідації внутрішніх і зовнішніх наслідків його діяльності»; «вугільна галузь», що розглядається як елемент ланки «комплекс – промисловість – галузь» у двох аспектах: 1) добувному (видобувному, гірничому, гірничодобувному), коли галузь виступає складовою добувної промисловості; 2) паливному – галузь є елементом паливної промисловості, яка, у свою чергу, входить до структури паливно-енергетичного комплексу, і являє собою сукупність підприємств, установ та організацій, господарських товариств і господарських структур, що займаються відкритим чи підземним способом видобутку, збагаченням, переробкою і транспортуванням бурого, кам’яного вугілля й антрациту. Доведено, що до об’єктів правовідносин з екологічної безпеки на всіх стадіях підготовки, здійснення і припинення користування надрами з метою видобування вугілля можна поділити на наступні види: антропоресурсні; природоресурсні; господарськоресурсні; історико-культурні. Запропоновано вугледобувні підприємства, які впливають або можуть впливати на екологічну безпеку довкілля, класифікувати так: 1) підприємства, що здійснюють законне видобування вугілля; 2) підприємства, що здійснюють незаконне видобування вугілля; 3) підприємства, що перебувають на стадії планової консервації; 4) підприємства, що перебувають на стадії планової ліквідації; 5) планово ліквідовані підприємства; 6) підприємства, що зазнали впливу збройної агресії; 7) позапланово ліквідовані підприємства (затоплені).