Легалізація злочинних доходів як загроза фінансової безпеки держави

Abstract

У статті аналізується зміст та сутність такого явища у фінансових правовідносинах як «легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», досліджуються етапи його виникнення та сучасний стан. Окрема увага приділена матеріальній, процедурній, економічній та правовій складовій легалізації злочинних доходів. Охарактеризовані фази легалізації злочинних доходів: 1) розміщення грошових коштів або майна; 2) розшарування (оборот, перемішування, змішування) грошових коштів; 3) інтегрування або вливання в обіг. З врахуванням міжнародного досвіду та напрацювань національного законодавства дається визначення легалізації (відмиванню) злочинних доходів, як надання правомірного характеру володінню, використанню та розпорядженню грошовими коштами або іншим майном, які одержані злочинним шляхом, маскування джерела первинного їх походження, перевід їх з тіньової економіки у легальну економіку шляхом розміщення у фінансові інститути, проведення різного роду операцій з ними з метою їх інтегрування у національну економіку та надання їм остаточного законного статусу. Окремо досліджено два визначення «легалізації (відмивання) доходів або майна, отриманих злочинним шляхом», наведених у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Кримінальному кодексі України, що дало можливість розподілити дії, які належать до легалізації (відмивання) доходів на дві групи залежно від їх мети, а саме, першу групу, як дії, які вчиняються з доходами або майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, це: 1) набуття майна; 2) володіння майном; 3) використання майна; 4) розпорядження майном; 5) переміщення майна; 6) зміна форми (перетворення) майна; та другу групу, як дії особи, за допомогою яких маскується чи приховується факт одержання такого майна, що передував легалізації (відмиванню).