Незаконна лікувальна діяльність та шахрайство у сфері медичного обслуговування: співвідношення й питання кваліфікації

Abstract

Стаття присвячена питанням відмежування незаконної лікувальної діяльності від шахрайства у сфері медичної діяльності. Автором запропоновано 3 варіанти кваліфікації дій, в яких присутні ознаки незаконної лікувальної діяльності: а) тільки за ст. 138 КК; б) тільки за ст. 190 КК; в) за статтями 138 і 190 КК. Так, Тільки за статтею 138 КК буде кваліфікована незаконна лікувальна діяльність, якщо вона полягає у здійсненні впливу на організм пацієнта з метою лікування, за умови відсутності ознак, які свідчать про прямий чи завуальований обман як форму здійснення такої діяльності. Тільки за ст. 190 КК повинна бути кваліфікована діяльність, спрямована лише на введення в оману громадян з метою заволодіння їх майном, тобто коли мета лікування в такій діяльності відсутня і винний лише видає її за таку. Нарешті за сукупністю злочинів, передбачених статтями 138 і 190 КК повинна бути кваліфікована незаконна лікувальна діяльність, що «додатково» супроводжується певними формами обману пацієнта.