Концептуальная модель установления ответственности за преступления в законодательстве Украины (проект для обсуждения)

Abstract

В данном проекте предложены пути решения вопроса о внедрении на нормативном уровне проступка как отдельной правовой категории. Приведены соответствующие обоснования целесообразности его внедрения, описана цель внедрения института проступка в правовую систему Украины, указано несколько направлений, по которым возможно решение поставленных задач. Сделан вывод о том, что наиболее целесообразным представляется принятие отдельного нормативного акта Закона (Кодекса) Украины о проступках. Разработка данного нормативного акта создаст основания для формирования самостоятельного вида юридической ответственности, отличающегося как от административной, так и от уголовной. Предложены варианты наименований и общая структура нормативного акта, о котором идет речь. Описаны ожидаемые результаты внедрения концепции в Украине. Раскрыты основные концептуальные положения норм материального и процессуального права о проступке. Среди основных концептуальных положений норм материального права приведены задачи Закона (Кодекса) о проступках; основание ответственности за проступок; законодательство о проступках; действие Закона (Кодекса) о проступках во времени и пространстве; понятие проступка; стадии проступка; субъект проступка; субъективная сторона проступка; соучастие в проступке; множественность проступков; обстоятельства, исключающие ответственность за проступки; освобождение от ответственности за проступок и от применения судебного взыскания за него; судебные взыскания за проступки и их применение; особенности ответственности несовершеннолетних за проступки; критерии декриминализации, которые могут быть использованы для формирования Особенной части Закона (Кодекса) о проступках. Среди основных концептуальных положений норм процессуального права указаны особенности производства по делам о проступках.

В даному проекті запропоновано шляхи вирішення питання про впровадження на нормативному рівні проступку як окремої правової категорії. Наведено відповідні обґрунтування доцільності його впровадження, описана мета впровадження інституту проступку в правову систему України, зазначено декілька напрямків, за якими можливе вирішення поставлених завдань. Зроблено висновок про те, що найбільш доцільним представляється прийняття окремого нормативного акту Закону (Кодексу) України про проступки. Розробка даного нормативного акту створить підстави для формування самостійного виду юридичної відповідальності, що відрізняється як від адміністративної, так і кримінальної. Запропоновано варіанти найменувань і загальна структура нормативного акта, про який йде мова. Описано очікувані результати впровадження концепції в Україні. Розкрито основні концептуальні положення норм матеріального і процесуального права про проступок. Серед основних концептуальних положень норм матеріального права наведені завдання Закону (Кодексу) про проступки; підставу відповідальності за проступок; законодавство про проступки; дію Закону (Кодексу) про проступки в часі і просторі; поняття проступку; стадії проступку; суб'єкт проступку; суб'єктивна сторона проступку; співучасть в провині; множинність проступків; обставини, що виключають відповідальність за проступки; звільнення від відповідальності за проступок і від застосування судового стягнення за нього; судові стягнення за проступки та їх застосування; особливості відповідальності неповнолітніх за проступки; критерії декриміналізації, які можуть бути використані для формування Особливої частини Закону (Кодексу) про проступки. Серед основних концептуальних положень норм процесуального права вказані особливості провадження у справах про проступки.