Герменевтика моралі у становленні ідеї права: проекції Старого Завіту і християнства

Abstract

У статті розглядається проблема становлення ідеї права в контексті іудео-християнської традиції світосприйняття: аналізується конкретизація постанов іудаїзму і християнства в сфері морально-етичного комплексу, з'ясовуються домінанти його змістовного наповнення відповідно до процесу осмислення ідеї права. Розглядається символізм текстів Старого й Нового Завітів, що породжує різноакцентованість у полі їх тлумачення та площині взаємозв'язку розуміння соціального призначення моралі і права. Розмежування моралі й права простежується на основі процесу розрізнення понять «гріха» і «злочину», але фіксується як на право покладається завдання інтерпретації, формалізації й закріплення всієї системи вимог етичного характеру з їх подальшою конкретизацією в законі.

The authors of this article views problem of forming the idea of law within the meaning of Jewish-Christian tradition. In this research analysed the concretisation of Jewish and Christian postulates at the area of moral and ethics complex. Dominants of contextual substanse is determined according to the passes of interpretation the idea of law. Underlines the symbolism of texts of Old and New Testament, which generates heterogeneous interpreting and field correlation in understanding of social appointment of moral and law. Delimitation of moral and law follows the process of delimitation conceptions «the sin» and «the crime». At the end the author made the conclusion that law has function to interpretation, formalization and fixing by the the forse of state, whole system of requirements of ethics, their further concretisation in law.

В статье рассматривается проблема становления идеи права в контексте иудео-христианской традиции мировосприятия: анализируется конкретизация постановлений иудаизма и христианства в сфере морально-этического комплекса, выясняются доминанты его смыслового наполнения соответственно процессу осмысления идеи права. Рассматривается символизм текстов Старого и Нового Заветов, который порождает разноакцентированность в поле их толкования и плоскости взаимосвязи понимания социального назначения морали и права. Размежевание морали и права прослеживается на основе процесса различения понятий «греха» и «преступления», но фиксируется как на право возлагается задание интерпретации, формализации и закрепления всей системы требований этического характера с их дальнейшей конкретизацией в законе.