Соціальні стандарти у структурі правової політики держави (теоретико-правовий аспект)

Abstract

У статті із застосуванням загальнотеоретичного аналізу висвітлюється зміст і значення соціальних стандартів як складової правової політики держави. На основі аналізу положень Конституції України та чинного законодавства про державні соціальні стандарти визначено систему чинників, які вказують на те, що встановлення державних соціальних стандартів є складовою правової політики держави. Це, зокрема, визначення чинною редакцією Основного Закону України того, що Україна є соціальною державою і регламентація широкого переліку соціальних прав особи, визначення на законодавчому рівні мети державних соціальних стандартів, закріплення широкої класифікації соціальних стандартів за сферою застосування (соціальні стандарти у сфері доходів населення, у сфері надання соціальних послуг, у сфері житлово-комуналь­ного обслуговування, у сфері транспортного обслуговування та зв'язку, у сфері охорони здоров’я, у сфері забезпечення освітніми послугами, у сфері обслуговування закладами культури, фізичної культури і спорту, у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування). Доведено позицію про те, що законодавче визначення соціальних стандартів у межах правові політики держави, сприяє якісним змінам суспільних відносин. Зокрема, - утверджується необхідний мінімум правового порядку, при якому мінімізуються ризики негативного соціального становища, а конкретна особа убезпечується від первинних негативних впливів умов життєдіяльності. Окреслено перспективний напрям удосконалення правової політики держави в частині визначення державних соціальних стандартів, який полягає у подальшому впровадженні у систему законодавства правових інновацій і норм, які б посилювали на нормативному рівні соціальні гарантії усіх верств населення.