Особливості караності заздалегідь не обіцяного приховування злочину

Abstract

У статті проведене науково-теоретичне дослідження змісту санкції за заздалегідь не обіцяне приховування злочину. Обґрунтовується, що незважаючи на альтернативний характер санкції ч. 1 ст. 396 КК, передбачені в ній основні види покарання не можуть повною мірою забезпечити реалізацію принципу індивідуалізації покарання при його призначенні судом. Вони є доволі суровими та спрямованими на обмеження однакових прав і свобод засудженого. З метою вдосконалення цієї санкції, пропонується включити до її змісту інші, менш суворі види покарання, а саме штраф та громадські роботи. На підставі аналізу практики застосування покарання за ч. 1 ст. 396 КК звертається увага на недоліки, які допускає суд при призначенні покарання за приховування тяжких та особливо тяжких злочинів. Визначено шляхи їх усунення.

В статье проведено научно-теоретическое исследование содержания санкции за заранее не обещанное укрывательство преступления. Обосновывается, что несмотря на альтернативный характер санкции ч. 1 ст. 396 УК, предусмотренные в ней основные виды наказания, не могут в полной мере обеспечить реализацию принципа индивидуализации наказания при его назначении судом. Они являются довольно суровыми и направленными на ограничение одинаковых прав и свобод осужденного. С целью совершенствования этой санкции, предлагается включить в ее содержание другие, менее строгие виды наказания, а именно штраф и общественные работы. На основании анализа практики применения наказания по ч. 1 ст. 396 УК обращается внимание на недостатки, которые допускает суд при назначении наказания за укрывательство тяжких и особо тяжких преступлений. Определены пути их устранения.