Due process in code enforcement as criminal procedural task: to the issue on essence and practical use

Abstract

Актуальність дослідження полягає у тому, що концепт належної правової процедури хоча і є одним із найзагальніших і водночас фундаментальним явищем будь-якої демократичної правової держави сучасності, проте для правової системи України він є доволі новітнім та недостатньо дослідженим. Метою дослідження є з’ясування сутності та змісту застосування належної правової процедури як завдання кримінального провадження. Методологічну базу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи, а саме діалектичний, герменевтичний, телеологічний, логічний, історичний, статистичний, формально-юридичний та порівняльно-правовий методи. Автором розглянуто генезис концепту «належної правової процедури», зокрема в правовій системі Англії та Сполучених Штатах Америки, а також на рівні чинних міжнародних договорів. Проаналізовано поняття «належна правова процедура», виведено авторське визначення, за яким це такий порядок здійснення юридично значущих дій, який втілює на практиці верховенство права шляхом застосування до кожної особи тих норм права, що цілком відповідають усім важливим об’єктивно існуючим обставинам та дозволяють недвозначно та заздалегідь спрогнозувати таке застосування і його результати. Надано короткий огляд нормативних положень, що складають зміст належної правової процедури. Визначено, що сутність належної правової процедури пов’язана із забезпеченням сталості суспільного договору. Належна правова процедура складає основну гарантію недопущення свавілля влади, протиправного примусу та тиску з боку останньої на населення держави. Проаналізовано відмінність «застосування належної правової процедури» від «забезпечення правильного застосування закону» як завдань кримінального процесу в різні історичні періоди. Запропоновано відносити застосування належної правової процедури до завдань-гарантій, яке спрямоване на лімітацію генерального завдання – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Охарактеризовано значення застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні, зокрема, при існуванні прогалин чи колізій норм права. Визначено, що Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Європейський суд з прав людини, Верховний Суд є інституціями, що формалізують зміст належної правової процедури. Результати дослідження можуть бути використані як у практичній діяльності задля забезпечення фактичної реалізації застосування належної правової процедури, так і в науково-навчальній діяльності.

Актуальность исследования заключается в том, что концепт надлежащей (должной) правовой процедуры хотя и является одним из самых общих и одновременно фундаментальным явлением любого демократического правового государства современности, однако для правовой системы Украины он довольно новый и недостаточно исследованный. Целью исследования является выяснение сущности и содержания применения надлежащей правовой процедуры как задачи уголовного производства. Методологическую базу исследования составили общенаучные и специальные методы, а именно диалектический, герменевтический, телеологический, логический, исторический, статистический, формально-юридический и сравнительно-правовой методы. Автором рассмотрен генезис концепта «надлежащей правовой процедуры», в частности в правовой системе Англии и Соединенных Государствах Америки, а также на уровне действующих международных договоров. Проанализировано понятия «надлежащая правовая процедура», выведено авторское определение, согласно которому это такой порядок осуществления юридически значимых действий, который воплощает на практике верховенство права путем применения к каждому лицу тех норм права, которые полностью соответствуют всем важным объективно существующим обстоятельствам и позволяют недвусмысленно и заранее спрогнозировать такое применение и его результаты. Дан краткий обзор нормативных положений, составляющих содержание надлежащей правовой процедуры. Определено, что сущность надлежащей правовой процедуры связана с обеспечением устойчивости общественного договора. Надлежащая правовая процедура составляет основную гарантию недопущения произвола властей, противоправного принуждения и давления со стороны последних на население страны. Проанализировано отличие «применение надлежащей правовой процедуры» от «обеспечение правильного применения закона» как задач уголовного процесса в различные исторические периоды. Предложено относить применения надлежащей правовой процедуры к задачам-гарантиям, которое направлено на лимитирование генеральной задачи – обеспечения быстрого, полного и непредвзятого расследования и судебного разбирательства. Охарактеризовано значение применения надлежащей правовой процедуры в уголовном производстве, в частности, при существовании пробелов или коллизий норм права. Определено, что Верховная Рада Украины, Конституционный Суд Украины, Европейский суд по правам человека, Верховный Суд являются институтами, что формализуют содержание надлежащей правовой процедуры. Результаты исследования могут быть использованы как в практической деятельности для обеспечения фактической реализации применения надлежащей правовой процедуры, так и в научно-учебной деятельности.