Розголошення лікарської таємниці в умовах поширення COVID-19: питання конкуренції норм

Abstract

Загальновідомо, що відомості, що становлять лікарську таємницю, відносяться до конфіденційної інформації, що є видом інформації з обмеженим доступом. Отож, їх поширення може відбуватися виключно за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Однак із початку пандемії коронавірусної інфекції COVID-19, спричиненої стрімким поширенням вірусу SARS-Cov-2, розпочалося стрімке зростання конфлікту інтересів конкретної особи та суспільства в цілому. Дослідження показало, що: 1) необхідно привести диспозицію ст. 132 КК у відповідність із чинним галузевим законодавством, замінивши термін «невиліковні інфекційні хвороби» на «особливо небезпечні інфекційні хвороби»; 2) визнати правильною кваліфікацію розголошення лікарської таємниці в аспекті захворюваності на COVID-19, яке здійснено спеціальними суб’єктами, передбаченими ст. 132 КК, за вказаною нормою.