A Traditional State: Principles of the Organization of Power and Managerial Practice in the States of the Ancient World and the Middle Ages

Abstract

У цій статті представлений аналіз соціально-економічної специфіки та політико-правових характеристик традиційної держави. Автори ілюструють останнє на величезному масиві історичних прикладів еволюції та розвитку античної та середньовічної держав. Автори обґрунтовують, що ключовою особливістю традиційних держав є відсутність державного апарату в його класичній політико-правовій інтерпретації. У той же час, використовуючи різні історичні приклади, було доведено, що традиційна держава та її громадська загальнодержавна організація ґрунтуються на розгалуженій системі особистих відносин та майнових засад, яка юридично була зафіксована та представлена у суспільно-політичній реальності у власності на землю . Відсутність державної служби та, відповідно, державно-службових відносин у традиційній державі, на наш погляд, було причиною того, що її державний апарат не був її структурною та організаційною основою. Схоже, цю особливість слід вважати однією з головних типологічних характеристик традиційної держави. Однак у науці зазначається, що така неподільність управлінських та економічних функцій мала місце, нібито, лише на самих ранніх етапах державності. Поступово, у міру розвитку держави, відбувається розмежування приватно-публічних правових функцій держави, пов'язане, між іншим, відокремленням приватної власності правителя від власності держави (скарбниці).

В данной статье представлен анализ социально-экономических особенностей и политико-правовых характеристик традиционного государства. Авторы иллюстрируют последние на обширном множестве исторических примеров из эволюции и развития древних и средневековых государств. Авторы обосновывают, что ключевой особенностью традиционных государств является отсутствие государственного аппарата в его классической политико-правовой интерпретации. В то же время, используя различные исторические примеры, было доказано, что традиционное государство и его общественно-властная организация опираются на разветвленную систему личных отношений и имущественную базу, которая была юридически задокументирована и представлена в общественно-политической реальности собственности на землю. , Отсутствие государственной службы и, соответственно, государственно-служебных отношений в традиционном государстве, по нашему мнению, явилось причиной того, что его государственный аппарат не был ее структурной и организационной основой. Представляется, что эту особенность следует считать одной из основных типологических характеристик традиционного государства. В науке, однако, утверждается, что такая неделимость управленческих и экономических функций, якобы, имела место только на самых ранних этапах государственности. Постепенно, по мере развития государства, между частными и публично-правовыми функциями государства проводится различие, в том числе вследствие отделения частной собственности правителя от собственности государства (казначейства).