Земельне законодавство періоду англійської буржуазної революції ХVII ст.

Abstract

У статті розкрито роль та значення земельного законодавства періоду Англійської буржуазної революції ХVII ст. Наголошено на тому, що висхідною датою початку буржуазної революції в Англії було відкриття 3 листопада 1640 р. засідань Довгого парламенту, під час яких і приймалися вказані законодавчі акти. Також у статті проаналізовано найважливіші законодавчі акти, які регулювали земельні відносини не тільки періоду революційних подій, а й ті, що характеризували ці відносини напередодні. Поряд із цим, у статті проаналізовано низку інших документів: протоколи засідань Палати лордів і Палати общин, витяги із мемуарів і промов діячів революції, їх програмних документів з метою з’ясування обставин та мотивації, за яких видавалися законодавчі акти, які регулювали земельні відносини. На основі аналізу вказаних законодавчих актів розглянуто широкий спектр організаційних, політичних та економічних проблем, які виникли на різних етапах Англії у період буржуазної революції ХVII ст., та які у тій чи іншій мірі впливали на закладення нових буржуазних принципів розвитку земельних відносин, що упливало і на характер та напрямки вироблення законів, що регулювали земельні відносини. У даній статті у хронологічній послідовності досліджено прийняття та реалізацію законодавчих актів щодо змін у землекористуванні і землеволодінні, а також законодавчих актів, що врегульовували відносини між громадянами та різними інституціями. У даній статті у ході опрацювання значної кількості джерел висвітлено ідейні надбання Англійської буржуазної революції ХVII ст., зокрема показано рух левелерів і дигерів, та їх відношення до питань землеволодіння та землекористування. Велика увага приділена і земельним відносинам між церквою і державою, а саме у питаннях секуляризації церковних земель. Також показано процес конфіскації земель, які належали монарху та членам його родини. Акцентована увага на механізмі здійснення цих процесів. У статті висвітлено положення селян та їх проблеми у відносинах з революційною владою, найважливіші з яких стосувалися саме питань землеволодіння і землекористування та їх законодавче закріплення.