Віктимологічна характеристика жертв розбещення неповнолітніх в Україні

Abstract

У статті наведені результати емпіричного дослідження, яке проводилося автором за період із 2003 по 2018 роки. На основі узагаль­нення 179 кримінальних проваджень за статтею 156 Кримінального кодексу України було встановлено 240 жертв злочинних посягань. Дані збиралися з усіх регіонів України. Автор проаналізувала основні категорії віктимології, спираючись на попередні наукові дослідження в цій сфері, зокрема: «віктимність», «віктимізація», «вина жертви». Також надано власне визначення віктимності жертв розбещення неповнолітніх. Віктимологічна характеристика жертв розбещення неповнолітніх проводилась за відповідними групами: за статтю, віком, родом занять, матеріальним забезпеченням батьків потерпілих, наявністю дозлочинних зв’язків між жертвами та розбещувачами, психічним станом жертв у момент учинення злочину, їхньою здатністю чинити опір кривднику. Сформовано узагальнений «портрет» жертви розбещення неповнолітніх, а саме: це переважно особа жіночої статі віком 9-13 років, яка навчається в загальноосвітньому навчальному закладі, походить із формально благополучної родини та необізнана щодо питань статевих відносин, не проявляє передчасної сексуаль­ної активності. Також було проаналізовано віктимну поведінку жертв, яка здебільшого характеризується як квазівіктимна. Наголошується на тому, що в 68,3% випадків злочинець та потерпіла особа були попередньо знайомі, включаючи родинні зв’язки, дружні та сусідські відносини. Проаналізовано віктимну поведінку потенційних жертв від розпусних дій, що сприяє вчиненню злочинних посягань. Встановлено, що деякі неповнолітні (12,5%) уже в молодому шкільному віці добре обізнані щодо сутності та форм статевих відносин і проявляють сек­суальну активність, а передчасний психосексуальний розвиток призводить до активного пошуку неповнолітніми сексуальних партнерів, старших за них. У статті визначено причини неповідомлення жертвами розбещення неповнолітніх про вчинені щодо них розпусні дії. Відповідно до отриманих даних, автором запропоновано класифікацію жертв розбещення неповнолітніх за ступенем віктимності їхньої поведінки на: жертв із низьким ступенем, жертв із середнім та високим ступенем віктимності поведінки.