Право особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім’ї чи близьких родичів у кримінальному процесі України

Abstract

Дисертація на здобутгя наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002. Дисертація присвячена теоретичним та практичним проблемам використання суб’єктами кримінально-процесуальної діяльності права на свободу від самовикриття, викриття членів сім’ї чи близьких родичів. Надається визначення свободи особи від самовикриття, викриття членів сім’ї чи близьких родичів, яка полягає у тому, що кожна особа-суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності має можливість і не може бути примушена надавати органам, які ведуть кримінальний процес, інформацію про вчинення цією особою, членом її сім’ї чи близьким родичем діяння, за яке встановлений будь-який з видів юридичної відповідальності (кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна), а також інформацію, що становить таємницю особистого життя особи, що дає показання і пояснення, або особи, щодо якої даються показання і пояснення. На основі критичного аналізу юридичної літератури з даної проблеми, міжнародної, регіональної та національної нормативно- правової бази, а також проведеного статистичного та соціологічного досліджень розглянуто питання виникнення, еволюції та сучасного стану права особи на свободу від самовикриття, викриття членів сім’ї чи близьких родичів, його зміст, обсяг дії та сфера дії. Показане значення даного права та його вплив на процес доказування у кримінальному процесі, а також викладено конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавчого врегулювання досліджуваного права та процесуальних гарантій його реалізації.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002. Диссертация посвящена теоретическим и практическим проблемам использования субъектами уголовно-процессуальной деятельности права на свободу от самоизобличения, изобличения членов семьи или близких родственников. Даётся определение свободы лица от самоизобличения, изобличения членов семьи или близких родственников, которая заключается в том, что каждый субъект уголовно-процессуальной деятельности имеет возможность и не может быть принуждён предоставлять органам, которые ведут уголовный процесс, информацию о совершении данным лицом, членом его семьи или близким родственником деяния, за которое предусмотрен какой-либо из видов юридической ответственности (уголовная, административная, гражданская, дисциплинарная), а также информацию, которая составляет тайну личной жизни лица, которое даёт показания и объяснения, или лица, в отношении которого даются показания и объяснения. На основе анализа юридической литературы по данной проблеме, международной, региональной и национальной нормативно-правовых баз, а также проведенного статистического и социологического исследований изучены истоки возникновения, особенности исторического развития, а также форма современного существования в законодательстве Украины свободы лица от самоизобличения, изобличения членов семьи или близких родственников. Обосновано существование указанной свободы лица в форме права каждого субъекта уголовно-процессуальной деятельности на свободу от самоизобличения, изобличения членов семьи или близких родственников, обеспечение которого является принципом уголовного процесса. Исследованы количественные и качественные показатели, которые характеризуют исследуемое право, а именно: содержание данного права, его объём и сфера действия. Показано значение данного права и его влияние на процесс доказывания по уголовным делам. Изложены конкретные предложения по усовершенствованию законодательного регулирования исследуемого права и процессуальных гарантий его реализации.