Концепт жіночого начала як складова проблемного поля фаустіани

Abstract

У статті висвітлені історично-культурна детермінованість і специфіка концепту жіночого начала в середньовічній прафаустіані та фаустіанських версіях Відродження, Нового та Новітнього часу (у творчості Г. Берліоза, Ф. Ліста, Г. Малера, а також О. Локшина, С. Альошина, М. Зариня). Акцентується первинна двоїстість семантики даного концепту – уособлення християнських чеснот і одночасно гріховної спокуси. Концепт жіночого начала репрезентується як відбиття сутнісних аксіологічних настанов історично-культурних епох та прогностичне передбачення ціннісних основ майбутнього. Підкреслюється специфіка його інтерпретування в культурі XX ст. як знаку фаустіани, що уособлює тему в цілому, як символу культурної пам’яті, духовних, гуманістичних основ та кохання як концентрованого відбиття позачасових ідеалів людства.

В статье освещены историко-культурная детерминированность и специфика концепта женского начала в средневековой фаустиане и фаустианских версиях Возрождения, Нового и Новейшего времени (в творчестве Г. Берлиоза, Ф. Листа, Г. Малера, а также А. Локшина, С. Алешина, М. Зариня). Акцентируется изначальная двойственность семантики данного концепта – воплощение христианских добродетелей и одновременно греховного искушения. Концепт женского начала репрезентируется как отражение сущностных аксиологических установок историко-культурных эпох и прогностическое предвидение ценностных основ будущего. Подчеркивается специфика его интерпретирования в культуре как знака фаустианы, воплощающего тему в целом, как символа культурной памяти, духовных, гуманистических основ и любви как концентрированного отражения вневременных идеалов человечества.