Правосвідомість як джерело формування правових смислів (феноменологічний аспект)

Abstract

У статті використовується логіка феноменологічних процедур, що дозволяє визначити правовий смисл як інтенцію правосвідомості та внутрішньо суперечливе ментальне утворення. Інтенціональний аналіз розглянутий в ейдетичному та конститутивному аспектах. Показаний механізм сприйняття правосвідомістю фактів правової реальності. Здійснений аналіз конститутивної діяльності правосвідомості у двох горизонтах – зовнішньому та внутрішньому. Розглянута темпоральність як особливість синтетичної діяльності правосвідомості. Показаний зв'язок темпоральності та інтерсуб’єктивності. Зроблений висновок, що інтенціональний аналіз та феноменологічна редукція дають новий ракурс опису правових явищ та дозволяють визначити правове життя як процес перетворення раніше відомих правових смислів.

В статье используется логика феноменологических процедур, позволяющая определить правовой смысл как интенцию правосознания и внутренне противоречивое ментальное образование. Показан механизм восприятия правосознанием фактов правовой реальности. Осуществлен анализ конститутивной деятельности правосознания в двух горизонтах – внешнем и внутреннем. Рассмотрена темпоральность как особенность синтетической деятельности правосознания. Показана связь темпоральности и интерсубъективности. Сделан вывод, что интенциональный анализ и феноменологическая редукция дают новый ракурс описания правовых явлений и позволяют определить правовую жизнь как процесс преобразования ранее известных правовых смыслов.