Оптимізація тактичних рішень – умова ефективності слідчої діяльності

Abstract

У статті розглянуто оптимізацію тактичних рішень при розслідуванні та її роль у досягненні ефективності слідчої діяльності. Названо основні етапи оптимізації слідчої діяльності в історичному аспекті, складовою частиною якої є оптимізація тактичних рішень. Проаналізовано сутність термінів «ефективність» і «оптимальність» стосовно слідчої діяльності. Розглянуто поняття ефективності у кримінальному судочинстві, що викладається у працях учених-криміналістів. Акцентовано увагу на тому, що ефективність та оптимальність є складовими елементами змісту кримінальної процесуальної діяльності. Вказані поняття розрізняються зовні, проте взаємопов’язані між собою. Наведено послідовність складових елементів змісту ефективності кримінального судочинства, що включає: а) ефективність прийняття тактичного рішення; б) ефективність проведення слідчої (розшукової) дії; в) ефективність досудового слідства; г) ефективність судового розгляду. Умовою ефективності судочинства є прийняття оптимальних тактичних рішень (оптимізація тактичних рішень). За результатами дослідження робиться висновок, що оптимальне рішення може бути: а) ефективним; б) ефективним частково; в) неефективним. Ці положення аргументуються тим, що розкриття співвідношення «оптимальне рішення» – «ефективне рішення» є можливим через досягнення мети рішення. Розглянуто основні положення розумової і практичної діяльності, на яких базується прийняття оптимальних тактичних рішень.

В статье рассмотрена оптимизация тактических решений при расследовании и ее роль в достижении эффективности следственной деятельности. Названы основные этапы оптимизации следственной деятельности в историческом аспекте, составной частью которой является оптимизация тактических решений. Проанализирована сущность терминов «эффективность» и «оптимальность» применительно к следственной деятельности. Рассмотрено понятие эффективности в уголовном судопроизводстве, которое излагается в работах ученых-криминалистов. Акцентируется внимание на том, что эффективность и оптимальность являются составными элементами содержания уголовной процессуальной деятельности. Различающиеся внешне, данные понятия взаимосвязаны между собой. Приводится последовательность составляющих элементов содержания эффективности уголовного судопроизводства, которая включает: а) эффективность принятия тактического решения; б) эффективность проведения следственного (розыскного) действия; в) эффективность досудебного следствия; г) эффективность судебного рассмотрения. Условием эффективности судопроизводства является принятие оптимальных тактических решений (оптимизация тактических решений). По результатам исследования делается вывод, что оптимальное решение может быть: а) эффективным; б) эффективным частично; в) неэффективным. Данные положения аргументируются тем, что раскрытие соотношения «оптимальное решение» – «эффективное решение» возможно через достижение цели решения. Рассмотрены основные положения мыслительной и практической деятельности, на которых базируется принятие оптимальных тактических решений.