Роль дискурсивных практик в формировании гендерных стереотипов

Abstract

Целью статьи является изучение влияния дискурсивных практик на формирование гендерных стереотипов. Материалом для анализа автор выбрал проблему гендерных стереотипов в контексте властных отношений в обществе, которые реализуются при помощи навязывания этих стереотипов доминирующей социальной группой подчинённой. Автор подчёркивает, что европейской картине мира присущи такие черты, как патриархатность и андроцентричность, что в свою очередь приводит к гендерной асимметрии, когда маскулинное выходит в центр, а феминное находится на периферии. Предназначением гендерных стереотипов является укрепление и укоренение в сознании человека такой картины мира. В этом и проявляется властная функция стереотипа – через жёсткое регламентирование образа реальности, пребывание в пределах одного дискурса и некритичное отношение к нему. Гендерный стереотип, в свою очередь, выступает фундаментом формирования дискурса. Автор приходит к выводу, что роль дискурсивных практик в формировании гендерных стереотипов и влияние полоролевого признака на эффективное функционирование дискурса – симметричные и взаимодополняющие факторы. Причиной тому является властный контекст, в котором находятся как дискурс, так и гендерный стереотип. Кроме того, и дискурсивная практика, и гендерные стереотипы имеют такие общие черты, как жёсткая регламентированность, императивность, аксиологичность, универсальность.

Метою статті є дослідження впливу дискурсивних практик на формування гендерного стереотипу. Матеріалом для аналізу автор обрав проблему гендерних стереотипів у контексті владних відносин у суспільстві, які реалізуються за допомогою нав’язування цих стереотипів домінуючою соціальною групою підлеглій. Автор наголошує, що європейській картині світу притаманні такі риси, як патриархатність та андроцентричність, що в свою чергу призводить до гендерної асиметрії, коли маскулінне постає у центрі, а фемінне – на периферії. Призначенням гендерних стереотипів є закріплення та укорінення в свідомості людини такої картини світу. Саме в цьому й проявляється владна функція стереотипу – через жорстке регламентування образу дійсності, перебування у межах одного дискурсу й некритичне ставлення до нього. Гендерний стереотип, в свою чергу, постає тип фундаментом, на якому відбувається формування дискурсу. Автор доходить висновку, що роль дискурсивних практик у формуванні гендерних стереотипів й вплив статевої ознаки на ефективне функціонування дискурсу – симетричні й взаємодоповнюючі фактори. Причиною цього є владний контекст, в якому знаходяться як дискурс, так і гендерний стереотип. Крім того, й дискурсивна практика, й гендерні стереотипи мають такі загальні риси, як жорстка регламентованість, імперативність, аксіологічність, універсальність.