Інформаційна свобода: деякі штрихи до усвідомлення сутності

Abstract

У статті інформаційна свобода розглядається як онтологічна можливість людини вільно одержувати необхідну для її життєдіяльності й розвитку інформацію, виражати свою точку зору з приводу тих або інших природних чи суспільних явищ, передавати інформацію іншим людям. Показано, що наявність свободи у сучасному світі є однією з обов’язкових ознак людського буття. Техногенний розвиток спричинив утворення нового типу суспільства – інформаційного, і виникнення нової галузі права – інформаційного права, що в сукупності спричинило виділення особливого виду свободи людини – інформаційної свободи. Обґрунтовується, що зв’язок природного права та інформаційної свободи полягає у тому, що інформаційна свобода надає людині низку можливостей, які продиктовані природним станом людини – станом свободи. Ці можливості не залежать від волі держави, не державою вони встановлені, а самою природою людини. Держава не має права дарувати можливість реалізації інформаційної свободи, як і не має права позбавляти її. Держава зобов’язана за допомогою правових норм створити умови, за яких людина зможе реалізувати належну їй інформаційну свободу.

В статье информационная свобода рассматривается как онтологическая возможность человека свободно получать необходимую для его жизнедеятельности и развития информацию, выражать свою точку зрения по поводу тех или иных природных или общественных явлений, передавать информацию другим людям. Показано, что наличие свободы в современном мире является одним из обязательных признаков человеческого бытия. Техногенное развитие привело к образованию нового типа общества – информационного, и возникновение новой отрасли права – информационного права, что в совокупности привело к выделению особого вида свободы человека – информационной свободы. Обосновывается, что связь естественного права и информационной свободы заключается в том, что информационная свобода дает человеку ряд возможностей, которые продиктованы естественным состоянием человека – состоянием свободы. Эти возможности не зависят от воли государства, они не государством установлены, а самой природой человека. Государство не имеет права дарить возможность реализации информационной свободы, как и не имеет права лишать ее. Государство обязано с помощью правовых норм создать условия, при которых человек сможет реализовать принадлежащую ему информационную свободу.