Герменевтична практика праворозуміння: аспект злочинної бездіяльності

Abstract

Герменевтичні заходи формують специфіку правового мислення. Вони визначають характер розуміння правової реальності. Розуміння та інтерпретація правових норм і соціальних відносин є центральним моментом будь-якого правозастосовчого процесу, проте там, де є процес розуміння, завжди буде присутній елемент творчості, психологізм. Найбільш яскраво герменевтичний характер правового явища виявляється при кваліфікації слідчим злочину або винесенні вироку суддею. Учасник кримінального процесу залишається у герменевтичному колі, яке, в свою чергу, є інтерпретованим буттям. Отже, проблема правності/протиправності дії (діяльності чи бездіяльності) суб’єкта безпосередньо пов’язана з проблемою сприйняття права, засвоєння його сенсу, тлумачення та подальшого застосування.

Герменевтические приёмы формируют специфику правового мышления. Они определяют характер понимания правовой реальности. Понимание и интерпретация правовых норм и социальных отношений является центральным моментом всякого правоприменительного процесса, а там, где есть процесс понимания, всегда будет присутствовать элемент творческого участия, психологизм. Наиболее ярко герменевтический характер правового явления проявляется при квалификации следователем преступления либо вынесении приговора судьёй. Участник уголовного процесса остаётся в герменевтическом круге, который, в свою очередь, является интерпретированным бытием. Следовательно, проблема правомерности/неправомерности действия (деятельности или бездействия) субъекта непосредственно связана с проблемой восприятия права, усвоения его смысла, истолкования и дальнейшего применения.