Правове регулювання щорічних відпусток

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти та науки України. – Харків, 2014. Проаналізовано наукові погляди, вітчизняне законодавство, міжнародний та зарубіжний досвід щодо порядку й умов надання працюючим щорічних відпусток; розкрито процес становлення й розвитку явища «щорічні відпустки». Обґрунтовано, що використання працівником щорічної відпустки є його обов’язком, за невиконання якого до нього можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності. Виокремлено ознаки щорічних відпусток, на підставі чого сформульовано таку дефініцію: щорічна відпустка – це оплачувана відпустка, що надається працівникові для відпочинку й відновлення працездатності за відпрацьований робочий рік, право на яку виникає на початку кожного робочого року, починаючи з першого, і строки якої визначаються за погодженням між роботодавцем та працівником. Доведено, що для надання основних подовжених щорічних відпусток слід керуватися суб’єктними підставами диференціації, а для додаткових – об’єктивними. Конкретизовано процедуру визначення строків надання щорічної відпустки. На підставі здобутих теоретичних результатів сформульовано низку доповнень до окремих законодавчих актів та складено Проект глави «Щорічні відпустки», який може бути використано в роботі над новим ТК України.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 – трудовое право; право социального обеспечения. Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины. – Харьков, 2014. Проанализированы научные взгляды, отечественное законодательство и международный и зарубежный опыт относительно порядка и условий предоставления трудящимся ежегодных отпусков; раскрыт процесс становления и развития явления «ежегодные отпуска». Обосновано, что использование работником ежегодного отпуска – его обязанность, за невыполнение которой к нему могут быть применены меры дисциплинарной ответственности. Выделены признаки ежегодных отпусков, на основании чего сформулировано такое определение: ежегодный отпуск – это оплачиваемый отпуск, который предоставляется работнику для отдыха и восстановления работоспособности за отработанный рабочий год, право на который возникает в начале каждого рабочего года, начиная с первого, и сроки которого определяются соглашением между работодателем и работником. Доказано, что для предоставления основных удлиненных ежегодных отпусков следует пользоваться субъектными основаниями дифференциации, а для дополнительных – объективными. Конкретизирована процедура определения сроков предоставления ежегодного отпуска. На основании полученных теоретических результатов сформулирован ряд дополнений к отдельным законодательным актам и составлен Проект главы «Ежегодные отпуска», который может быть использован при работе над новым Трудовым кодексом Украины.