До проблеми одностороннього та двостороннього суб’єктивного зв’язку між співучасниками злочину

Abstract

У статті розглядається невирішене на сьогодні питання про суб’єктивний зв’язок виконавця злочину з іншими співучасниками, тобто про те, чи є обов’язковим для виконавця двосторонній зв’язок з іншими співучасниками злочину. Актуальність обраної теми зумовлена відсутністю чіткої позиції з приводу цього поняття, що негативно впливає на судово-слідчу практику. Проведено порівняльний аналіз одностороннього та двостороннього суб’єктивного зв’язків та наведена аргументація автора з метою вирішення суперечностей щодо допустимості одностороннього або наявності виключно двостороннього (багатостороннього) суб’єктивного зв’язку між співучасниками злочину у контексті розкриття цієї проблеми в межах інституту співучасті у злочині, а саме його суб’єктивних ознак. Дається визначення різновидів суб’єктивного зв’язку в реалізації форм співучасті.

В статье рассматривается не решенный на сегодняшний день вопрос о субъективной связи исполнителя преступления с другими соучастниками, а именно: обязательная ли для исполнителя преступления двусторонняя субъективная связь с другими соучастниками преступления. Актуальность этого вопроса обусловлена тем, что отсутствие четкой позиции по поводу квалификации субъективной связи негативно отображена на судебно-следственной практике. Проведено сравнительный анализ односторонней и двусторонней связей и приведена аргументация автора касательно допустимости односторонней или наличии исключительно двусторонней субъективной связи между соучастниками преступления в контексте раскрытия данной проблемы в пределах института соучастия в преступлении, а именно субъективных его признаков. Предоставляется определение разновидностей субъективной связи, их значение в реализации форм соучастия.