МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Завдання КК України. Правове забезпечення КК України охорони об’єктів кримінально-правового захисту від злочинних посягань. КК України і права людини. КК України і забезпечення миру та безпеки людства. Можливості КК України щодо запобігання злочинам.

Поняття кримінальної відповідальності. Початковий та кінцевий моменти кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність і кримінально-правові відносини.

Матеріально-правова підстава кримінальної відповідальності та її складові елементи. Фактична й юридична підстави кримінальної відповідальності.

Кримінально-процесуальна підстава кримінальної відповідальності.

Співвідношення ч.3 ст.2 КК України з конституційним принципом: “ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення” (ст.61 Конституції України).

Відмежування притягнення до кримінальної відповідальності від самої такої відповідальності. Співвідношення положень ч.3 ст.2 та ч.2 ст.7 КК України (неможливість притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені за межами України).

3. Закон про кримінальну відповідальність

Законодавство України про кримінальну відповідальність.

Поняття закону про кримінальну відповідальність (далі – кримінальний закон). Види кримінальних законів.

Конституція України про визначення діянь, які є злочинами, та відповідальність за них (п.22 ч.1 ст.92). Монізм кримінального законодавства України.

Відповідність КК України Конституції України й загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.

Поняття й види кримінально-правових наслідків вчинення злочину та їх визначення в КК України.

КК України й аналогія закону.

КК України і міжнародні договори України.

Чинність кримінального закону в часі.

Стаття 94 Конституції України і порядок набрання чинності кримінальним законом (ч.1 ст.4 КК України).

Законодавчі способи визначення дати набрання чинності кримінальним законом.

Набрання чинності КК України 2001 р. та його кримінально-правові наслідки.

Порядок набрання чинності кримінальними законами, що приймаються після набрання чинності КК України 2001 р.

Втрата чинності кримінальним законом. Законодавчі способи визначення втрати чинності кримінальним законом.

Поняття дії кримінального закону.

Міжнародно-правові акти і Конституція України про неприпустимість відповідальності за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися злочинами.

Визначення злочинності й караності діяння кримінальним законом.

Проблема визначення часу вчинення злочину.

Зворотна дія кримінального закону в часі.

Співвідношення ч.1 ст.58 Конституції України з ч.1 ст.5 КК України щодо зворотної дії закону в часі.

Види кримінальних законів, що мають зворотну дію в часі.

Поняття кримінального закону, що скасовує злочинність діяння (декриміналізує діяння). Законодавчі способи декриміналізації діянь. Види діянь, злочинність яких скасована КК України 2001 р. (пп. 1 – 3 розд. ІІ Прикінцевих та Перехідних положень КК України 2001 р.).

Поняття “пом’якшення кримінальної відповідальності”.

Види кримінальних законів, що пом’якшують кримінальну відповідальність.

Коло осіб, на яких поширюється зворотна дія кримінального закону в часі.

Простий та ревізійний способи застосування кримінального закону, що має зворотну дію в часі.

Кримінально-правові наслідки набрання чинності законом, яким усунена караність діяння (ч.2 ст.74 КК України).

Кримінально-правові наслідки встановлення новим кримінальним законом санкції, максимальна межа якої є меншою, ніж міра покарання, що була призначена судом засудженому (ч.4 ст. 74 КК України, п.5 та абз.2 п.10 розд. ІІ Прикінцевих та Перехідних положень КК України 2001 р.).

Види кримінальних законів, які не мають зворотної дії у часі. Поняття кримінального закону, що встановлює злочинність діяння (криміналізує діяння). Законодавчі способи криміналізації діянь. Діяння, які були криміналізовані КК України 2001 р.

Поняття “посилення кримінальної відповідальності”.

Види кримінальних законів, що посилюють кримінальну відповідальність. Окремі випадки посилення кримінальної відповідальності КК України 2001 р. у порівнянні з КК України 1960 р. (пп. 12, 16 розд. ІІ Прикінцевих та Перехідних положень КК України 2001 р.).

Зворотна дія в часі кримінального закону, який одночасно частково пом’якшує та частково посилює кримінальну відповідальність. Правила застосування КК України 2001р. щодо давності, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, погашення і зняття судимості (п.11 розд. ІІ Прикінцевих та Перехідних положень КК України 2001 р.).

Принципи дії кримінального закону в просторі, що закріплені в КК України.

Територіальний принцип дії КК України. Територія України як місце вчинення злочину. Види злочинів, що визнаються вчиненими на території України. Особи, які підлягають кримінальній відповідальності за КК України.

Кримінальна відповідальність представників іноземних держав та інших громадян, які непідсудні в кримінальних справах судам України, які вчинили злочин на території України.

Дія КК України у відповідності до принципу громадянства щодо осіб, які вчинили злочини за межами України. Особи, на яких поширюється дія КК України за принципом громадянства. Виключення з принципу громадянства в дії кримінального закону.

Кримінально-правові наслідки зазнавання особою кримінального покарання, призначеного судом іноземної держави, за злочин, вчинений нею за межами України.

Універсальний принцип дії КК України. Особи, на яких поширюється дія КК України за універсальним принципом. Міжнародні договори України, що передбачають кримінальну відповідальність осіб за універсальним принципом дії КК України. Вчинення злочинів, передбачених міжнародними договорами України, за її межами як підстава застосування КК України за універсальним принципом.

Реальний (національний) принцип дії КК України. Особи, на яких поширюється дія КК України за реальним (національним) принципом.

Поняття та види особливо тяжких злочинів проти прав і свобод громадян України та проти інтересів України, учинених за її межами.

Кримінально-правові наслідки засудження особи за межами України.

Умови за яких судом України може бути врахований вирок суду іноземної держави.

Урахування вироку суду іноземної держави за злочин, вчинений особою за межами України, при визначенні рецидиву злочинів; при призначенні покарання у випадках, передбачених ч.3 ст. 78, ч.6 ст. 79, ч.4 ст. 81, ч.6 ст. 83 КК України.

Види інших правових наслідків вироку суду іноземної держави.

Проблеми врахування вироку суду іноземної держави при кваліфікації нового злочину, учиненого на території України, призначенні покарання, звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання.

Видача злочинця.

Співвідношення ч.2 ст. 25 Конституції України з положеннями ч.1 ст. 10 КК України щодо видачі громадян України іноземній державі.

Умови видачі іноземців, які вчинили злочини на території України і були засуджені судами України.

Умови видачі іноземців та осіб без громадянства, які вчинили злочини поза межами України.

4. Злочин та його види

Ознаки поняття злочину.

Практичне значення поняття злочину, визначеного в КК України.

Співвідношення поняття злочину та поняття складу злочину.

Умови застосування ч.2 ст. 11 КК України.

Поняття класифікації злочинів.

Критерії класифікації злочинів, що передбачені в ст. 12 КК України.

Кримінально-правові наслідки кожної категорії злочинів, що визначені в ст. 12 КК України.

5. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину)

Поняття суб’єкта злочину. Види суб’єктів злочину. Проблема кримінальної відповідальності юридичних осіб.

Ознаки загального суб’єкта злочину.

Поняття осудності. Види осудності – повна та обмежена. Критерії повної та обмеженої осудності. Кримінально-правові наслідки визнання особи обмежено осудною.

Неосудність як обставина, що виключає кримінальну відповідальність особи. Критерії неосудності та їх співвідношення. Кримінально-правові наслідки визнання особи неосудною.

Кримінальна відповідальність осіб, які вчинили злочини у стані сп’яніння.

Відмінність неосудності від випадків, передбачених ч.3 ст. 19 КК України.

Визначення віку особи, яка вчинила злочин. Перелік злочинів, за вчинення яких встановлена кримінальна відповідальність осіб з 14-річного віку (ч.2 ст.22 КК України). Причини, з яких встановлена кримінальна відповідальність осіб, які досягли 14-річного віку, за окремі злочини.

Поняття спеціального суб’єкта злочину. Види спеціальних суб’єктів злочину. Кримінально-правові наслідки вчинення злочину спеціальним суб’єктом.

6. Вина та її форми

Поняття вини. Сутність вини, її зміст та форми. Критерії поділу вини на форми.

Умисна форма вини. Критерії поділу умислу на прямий і непрямий (евентуальний). Необхідність доведення в кожній кримінальній справі певного виду умислу. Кримінально-правове значення встановлення прямого чи непрямого умислу.

Особливості інтелектуального моменту прямого та непрямого умислу.

Ознаки бажання та допускання настання суспільно небезпечних наслідків як вольового моменту прямого та непрямого умислу.

Риси схожості прямого і непрямого умислу.

Відмежування прямого умислу від непрямого за інтелектуальним і вольовим моментами.

Поділення умислу на заздалегідь обдуманий і раптово виниклий (простий і афектований) та його кримінально-правове значення.

Значення поділу умислу на визначений (конкретизований) та невизначений (неконкретизований) для кваліфікації злочинів.

Необережна форма вини. Види необережності та їх кримінально-правове значення.

Особливості інтелектуального моменту злочинної самовпевненості. Ознаки легковажної розрахованості суб’єкта на відвернення суспільно небезпечних наслідків як вольового моменту злочинної самовпевненості.

Риси схожості злочинної самовпевненості й непрямого умислу.

Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу за інтелектуальним і вольовим моментами.

Критерії злочинної недбалості. Особливості вольового моменту злочинної недбалості.

Казус і його відмежування від злочинної недбалості.

7. Незакінчений злочин

Поняття та види стадій вчинення злочину.

Правове значення виділення стадій вчинення злочину.

Поняття та види закінченого злочину. Визначення моменту закінчення злочинів з формальним складом, у тому числі із складом поставлення в небезпеку, з матеріальним складом, а також з усіченим складом.

Кваліфікація закінченого злочину

Поняття та види незакінченого злочину.

Співвідношення стадій вчинення злочину та незакінченого злочину.

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки готування до злочину.

Готування до злочину в Особливій частині КК України.

Відмежування готування до злочину від виявлення наміру.

Кваліфікація готування до злочину.

Виключення кримінальної відповідальності за готування до злочинів певної тяжкості.

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки замаху на злочин.

Законодавчі види замаху на злочин.

Відмежування замаху на злочин від готування до злочину та від закінченого злочину.

Кваліфікація замаху на злочин.

Добровільна відмова особи при незакінченому злочині.

Ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

Розмежування припинення особою вчинення злочину за своєю волею від вимушеного припинення злочину.

Відмежування остаточного припинення злочину від відмови особи від повторення злочину.

Кримінально-правове значення суб’єктивного усвідомлення особою можливості доведення злочину до кінця за об’єктивної відсутності такої можливості.

Кримінально-правові наслідки добровільної відмови особи від доведення злочину до кінця.

Дискусія щодо добровільної відмови як підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинений нею незакінчений злочин чи підстави виключення такої відповідальності.

Умови притягнення особи до кримінальної відповідальності за фактично вчинене нею діяння.

Добровільна відмова співучасників.

Особливості добровільної відмови від доведення злочину до кінця при співучасті у вчиненні цього злочину.

Умови непритягнення до кримінальної відповідальності виконавця (співвиконавця) злочину. Кримінально-правові наслідки добровільної відмови виконавця (співвиконавця) для інших співучасників у незакінченому злочині.

Загальні ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця організатора, підбурювача та пособника.

Можливі способи відвернення злочину організатором, підбурювачем та пособником.

Поняття своєчасного повідомлення ними відповідним органам про злочин.

Спеціальні види добровільної відмови пособника.

Кримінально-правові наслідки добровільної відмови організатора, підбурювача або пособника для виконавця (співвиконавця) незакінченого злочину.

8. Співучасть у злочині

Поняття співучасті у злочині. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті. Особливості кількісної ознаки співучасників при різних формах співучасті. Вина в злочинах, що вчинюються у співучасті.

Види співучасників.

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки виконавця (співвиконавця) злочину.

Безпосередній та опосередкований виконавець (співвиконавець) злочину.

Кваліфікація дій виконавця (співвиконавця).

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки організатора злочину. Організатор злочинної діяльності організованої групи та злочинної організації.

Межі кримінальної відповідальності організатора та інших учасників організованої групи чи злочинної організації за злочини, вчинені зазначеними формами співучасті.

Кваліфікація дій організатора злочину.

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки підбурювача.

Кваліфікація дій підбурювача.

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки пособника злочину. Види пособницьких дій.

Відмежування інтелектуального пособництва від підбурювання до злочину.

Кваліфікація дій пособника злочину.

Причетність до злочину. Приховування злочину. Його відмежування від пособництва в злочині у вигляді приховування злочину. Особливості кримінальної відповідальності осіб, які вчинили приховування злочину.

Проблема кримінальної відповідальності за неповідомлення про злочин.

Форми співучасті в злочині.

Вчинення злочину групою осіб без попередньої змови між собою.

Кількісна характеристика такої групи осіб.

Види співучасників, які в складі групи вчиняють злочин. Поняття змови між співучасниками. Кваліфікація злочину, вчиненого групою осіб без попередньої змови.

Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. Кількісний показник цієї групи осіб. Дискусійні питання визначення видів співучасників у складі зазначеної групи. Поняття спільного вчинення злочину. Ознаки попередньої змови між співучасниками. Предмет змови. Часові межі виник-нення домовленості між співучасниками про вчинення зло-чину.

Кваліфікація вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Вчинення злочину організованою групою.

Кількісний показник організованої групи.

Поняття попередньої зорганізованості співучасників.

Ознаки стійкого об’єднання співучасників для вчинення злочину.

Поняття єдиного плану вчинення злочину та розподілу функцій учасників групи, а також обізнаності їх про зазначений план.

Кваліфікація злочину, вчиненого організованою групою.

Вчинення злочину злочинною організацією.

Кількісна характеристика злочинної організації.

Поняття стійкого ієрархічного об’єднання співучасників. Ознаки організованості співучасників для спільної злочинної діяльності.

Види такої діяльності.

Кваліфікація вчинення злочину злочинною організацією.

Кримінальна відповідальність співучасників.

Кримінальна відповідальність виконавця (співвиконавця) злочину, а також організатора, підбурювача та пособника.

Межі відповідальності співучасників за дії, вчинені виконавцем (співвиконавцем) злочину.

Поставлення в провину співучасникам ознак, що характеризують особу окремого співучасника, а також ознак (обставин), що обтяжують кримінальну відповідальність виконавця злочину.

Залежність кримінальної відповідальності співучасників від стадії злочину, вчиненого його виконавцем.

Поняття та види ексцесу виконавця.

Кримінально-правове значення поділу ексцесу виконавця на кількісний і якісний.

9. Повторність, сукупність та рецидив злочинів

Повторність злочинів. Ознаки повторності злочинів. Обставини, що виключають повторність злочинів. Відмежування повторності злочинів від продовжуваного злочину. Види повторності злочинів.

Ознаки повторності однорідних злочинів.

Кваліфікація повторності тотожних злочинів. Особливості кваліфікації повторності незакінчених злочинів та злочинів, вчинених у співучасті.

Сукупність злочинів. Ознаки сукупності злочинів. Обставини, що виключають сукупність злочинів.

Види сукупності злочинів.

Відмежування ідеальної сукупності злочинів від конкуренції кримінально-правових норм.

Кваліфікація сукупності злочинів.

Рецидив злочинів. Ознаки рецидиву злочинів. Обставини, що виключають рецидив злочинів. Види рецидиву злочинів та їх кримінально-правове значення. Проблема криміналізації рецидиву злочинів.

Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.

Врахування множинності злочинів при призначені покарання, звільнені від кримінальної відповідальності та покарання.

10. Обставини, що виключають злочинність діяння

Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння. Обставини, що виключають злочинність діяння, передбачені КК України.

Необхідна оборона як обставина, що виключає злочинність діяння. Конституція України про право кожного захищати своє життя, здоров’я, права і свободи, а також життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань. Поняття необхідної оборони. Характеристика права особи на необхідну оборону. Суб’єкт права на необхідну оборону.

Підстава необхідної оборони. Поняття суспільно небезпечного посягання, від якого можлива необхідна оборона.

Ознаки захисту при необхідній обороні. Мета дій при захисті. Об’єкти, які особа вправі захищати при необхідній обороні. Спрямованість дій при захисті. Правова оцінка заподіяння шкоди не тому, хто посягає, а іншій особі.

Об’єктивні ознаки захисту. Своєчасність захисту. Співрозмірність захисту.

Урахування суб’єктивного ставлення особи, яка захищається, до заподіяної шкоди. Вплив сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечним посяганням, на кримінально-правову оцінку дій того, хто захищається.

Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони: поняття, ознаки та види. Кваліфікація та кримінальна відповідальність за ексцес оборони.

Спеціальні види необхідної оборони. Підстави спеціальних видів необхідної оборони. Кримінально-правові наслідки застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів у стані спеціальних видів необхідної оборони. Вирішення в законі питання щодо меж заподіяння шкоди в цьому стані.

Уявна оборона. Поняття уявної оборони та її ознаки. Умови виключення кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони. Особливості кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.

Затримання особи, яка вчинила злочин, як обставина, що виключає злочинність діяння. Суб’єкт затримання злочин-ця. Підстави затримання злочинця. Мета затримання злочинця. Характер та своєчасність дій потерпілого чи інших осіб при затриманні злочинця.

Вимушений характер заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні. Співрозмірність шкоди, завданої злочинцю, при його затриманні.

Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця: поняття, ознаки, види, кваліфікація та кримінальна відповідальність.

Крайня необхідність як обставина, що виключає злочинність діяння. Поняття крайньої необхідності. Небезпека, що загрожує правоохоронюваним інтересам, як правова підстава дій по її усуненню. Характеристика обстановки як фактичної підстави дій по усуненню небезпеки.

Ознаки дій у стані крайньої необхідності. Суб’єкт дій у стані крайньої необхідності. Мета дій при крайній необхідності. Направленість дій у стані крайньої необхідності. Харак-теристика дій та їх своєчасність у стані крайньої необхідності. Співрозмірність (межі) заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності. Перевищення меж (ексцес) крайньої необхідності: поняття, ознаки, кваліфікація та кримінальна відповідальність за ексцес крайньої необхідності.

Сильне душевне хвилювання особи у стані крайньої необхідності як обставина, що виключає відповідальність за ексцес крайньої необхідності.

Відмежування крайньої необхідності від необхідної оборони та затримання злочинця.

Фізичний і психічний примус як обставини, що виключають злочинність діяння.

Поняття, ознаки та види фізичного примусу. Переборний та непереборний фізичний примус. Ознаки дії (бездіяльності) особи під впливом непереборного фізичного примусу. Кримінально-правові наслідки заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам внаслідок фізичного примусу.

Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння.

Поняття та ознаки законного наказу та розпорядження. Ознаки дії (бездіяльності) особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам на підставі законного наказу або розпорядження.

Кримінально-правові наслідки виконання особою явно злочинного наказу або розпорядження.

Вирішення питання щодо кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, але не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу або розпорядження.

Кримінальна відповідальність особи, яка віддала злочинний наказ або розпорядження.

Діяння, пов’язане з ризиком, як обставина, що виключає злочинність діяння. Правові підстави для вчинення діяння (дії або бездіяльності), пов’язаного з ризиком. Умови визнання виправданого ризику. Випадки, коли ризик не визнається виправданим. Характеристика обстановки як фактичної підстави виправданого ризику. Ознаки дії (бездіяльності), пов’язаної з виправданим ризиком. Межі заподіяння шкоди при виправданому ризику.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння.

Поняття та ознаки спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Суб’єкт виконання зазначеного завдання.

Підстави заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам.

Ознаки дії (бездіяльності) особи, яка виконувала спеціальне завдання.

Кримінально-правові наслідки вчинення злочину особою, яка виконувала спеціальне завдання у складі організованої групи чи злочинної організації.

11. Звільнення від кримінальної відповідальності

Поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Місце розділу про звільнення від кримінальної відповідальності в системі Загальної частини КК України

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності.

Відмежування звільнення особи від кримінальної відповідальності від звільнення її від покарання.

Відмежування звільнення особи від кримінальної відповідальності від виключення кримінальної відповідальності.

Види звільнення від кримінальної відповідальності за КК України, що передбачені Загальною та Особливою частинами КК України. Обов’язкові та факультативні, умовні та безумовні види звільнення від кримінальної відповідальності.

Передумова та підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

Передумова та підстава такого звільнення.

Поняття злочину невеликої тяжкості, учиненого впер-ше. Ознаки щиросердного каяття, активного сприяння розкриттю злочину, повного відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Передумова та підстава звільнення. Поняття потерпілого. Ознаки та процесуальна фор-ма примирення з потерпілим. Відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди потерпілому.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Передумова та процесуальна підстава звільнення. Вимоги, що пред’являються до клопотання колективу підприємства, установи, організації.

Характеристика умов звільнення. Кримінально-правові наслідки порушення особою умов звільнення.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Поняття та види зміни обстановки. Час, протягом якого відбувається зміна обстановки.

Поняття втрати діянням та особою суспільної небезпечності.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Диференційовані та недиференційовані строки давності. Зупинення перебігу давності та його вплив на вирахування строків давності. Перерив перебігу давності та його значення для вирахування строків давності. Факультативне та обов’язкове незастосування давності.

12. Примусові заходи медичного характеру
та примусове лікування

Поняття примусових заходів медичного характеру. Підстави та мета їх застосування. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру. Види примусових заходів медичного характеру, їх вичерпний перелік у
КК України, критерії їх призначення. Продовження, зміна або припинення примусових заходів медичного характеру. Зарахування часу застосування примусових заходів медичного характеру до строку покарання.

Примусове лікування. Підстава застосування примусового лікування. Особи, до яких застосовується примусове лікування. Порядок здійснення примусового лікування, його залежність від виду покарання, що відбуває особа, щодо якої призначено застосування примусових заходів медичного характеру.

13. Особливості кримінальної відповідальності
та покарання неповнолітніх

Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Передумова та підстава звільнення. Види примусових заходів виховного характеру. Кримінально-правові наслідки ухилення особи від примусових заходів виховного характеру.

Види основних покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх. Особливості застосування основних видів покарань порівняно із застосуванням їх до повнолітніх засуджених. Види додаткових покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх. Особливості застосування додаткових видів покарань порівняно із застосуванням їх до повнолітніх засуджених.

Обставини, що враховує суд при призначенні покарання неповнолітньому. Особливості призначення покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів. Особливості призначення покарання неповнолітньому за сукупністю вироків.

Поняття звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням. Передумова та підстави звільнення. Умови звільнення.

Іспитовий строк при звільненні від відбування покарання з випробуванням. Нагляд за неповнолітнім, умовно звільненим від відбування покарання, та проведення з ним виховної роботи.

Поняття звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Передумова та підстава звільнення.

Види примусових заходів виховного характеру, що застосовуються до неповнолітнього. Застереження. Обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки. Передача під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу, а також окремих громадян. Покладання на неповнолітнього обов’язку відшкодування заподіяних збитків. Направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків.

Призначення вихователя неповнолітньому, звільненому від покарання.

Кримінально-правові наслідки звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Особливості застосування до неповнолітніх правил про давність притягнення до кримінальної відповідальності та виконання обвинувального вироку. Строки давності притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності (за-лежність їх від тяжкості вчиненого злочину). Строки давності виконання обвинувального вироку щодо неповнолітнього (залежність їх від тяжкості вчиненого злочину та розміру призначеного покарання).

Особливості зупинення перебігу строків давності щодо неповнолітнього.

Умовно-дострокове звільнення неповнолітнього від відбування покарання. Передумова та підстава звільнення.

Незастосування до неповнолітніх заміни невідбутої частини покарання більш м’яким.

Кримінально-правові наслідки умовно-дострокового звільнення неповнолітнього від відбування покарання.

Застосування до неповнолітніх загального порядку погашення та зняття судимості.

Строк, протягом якого неповнолітній вважається судимим. Дострокове зняття судимості щодо неповнолітнього. Передумова дострокового зняття судимості. Підстави дострокового зняття судимості.

Особлива частина

14. Загальна характеристика Особливої частини

Кримінального кодексу України, її система і значення

Поняття Особливої частини КК України, її значення для вирішення завдань кримінального права в посиленні боротьби зі злочинністю в умовах соціальної, економічної та правової реформ, що провадяться в Україні.

Відображення положень Конституції України в Особливій частині КК України.

Єдність Загальної та Особливої частин КК України.

Система Особливої частини КК України, критерії систематизації. Проблеми побудови системи Особливої частини КК України.

Роль науки кримінального права в розробці проблем Особливої частини кримінального права України. Забезпечення наукового аналізу нових кримінально-правових норм Особливої частини чинного КК України. Організація наукових досліджень щодо питань Особливої частини КК України.

Значення вивчення судової практики та її узагальнень за окремими категоріями кримінальних справ для правильного розуміння і застосування кримінально-правових норм Особливої частини. Джерела судової практики.

15. Злочини проти основ національної безпеки України

Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України. Положення Конституції України щодо захисту основ національної безпеки України. Основи національної безпеки України: поняття та складові елементи.

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину. Характеристика кваліфікуючих ознак цього злочину.

Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину.

Державна зрада. Поняття й ознаки злочину. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.

Посягання на життя державного чи громадського діяча. Проблема визначення кола потерпілих від цього злочину та її вирішення в чинному КК України. Поняття посягання на життя. Момент закінчення злочину.

Диверсія. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину. Визначення моменту закінчення злочину.

Шпигунство. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину. Визначення моменту закінчення злочину. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за шпигунство.

16. Злочини проти життя та здоров’я особи

Конституція України про охорону інтересів особи.

Вирішення питання щодо відповідальності за злочини проти особи в КК України.

Загальна характеристика злочинів проти життя і здоров’я особи.

Умисне вбивство та його види. Розташування кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за вбивство, в Особливій частині КК України.

Умисне вбивство за відсутності обставин, що обтяжують відповідальність або пом’якшують її. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Умисне вбивство за обставин, які обтяжують відповідальність. Система обставин, що обтяжують відповідальність за умисне вбивство за чинним КК України, та їх зміст.

Умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах.

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Убивство через необережність. Характеристика кваліфікуючих ознак, якими доповнена норма про вбивство через необережність.

Доведення до самогубства. Ознаки злочину. Характеристика кваліфікуючих ознак.

Умисне тяжке тілесне ушкодження. Поняття тяжкого тілесного ушкодження і його види. Кваліфікуючі ознаки.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Поняття та критерії визначення. Кваліфікуючі ознаки.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика.

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Кримінально-правова характеристика цього злочину.

Умисне легке тілесне ушкодження. Нове у визначенні цього виду тілесного ушкодження за чинним КК України.

Побої і мордування. Їх відмінність від тілесних ушкоджень. Кваліфікуючі ознаки.

Катування. Поняття, суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Погроза вбивством. Поняття та характеристика кваліфікуючих ознак.

Зараження людини вірусом імунодефіциту чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Вплив форми вини на диференціацію відповідальності за цей злочин.

Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження людини вірусом імунодефіциту чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Суб’єкт злочину.

Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження людини вірусом імунодефіциту чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Суб’єкт злочину.

Зараження венеричною хворобою. Ознаки злочину.

Декриміналізація відповідальності за поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою.

Незаконне проведення аборту. Ознаки злочину. Декриміналізація відповідальності за незаконне проведення лікарем аборту. Особливості суб’єкта цього злочину.

Залишення в небезпеці. Об’єктивні й суб’єктивні ознаки.

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Незаконна лікувальна діяльність. Місце норми про відповідальність за незаконну лікувальну діяльність у чинному КК України. Суспільна небезпечність та ознаки злочину.

Ненадання допомоги хворому медичним працівником. Суспільна небезпечність та ознаки злочину. Особливості суб’єкта цього злочину.

Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником. Суспільна небезпечність та ознаки цього діяння.

Порушення прав пацієнта. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Незаконне проведення дослідів над людиною. Підстави криміналізації цього діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Насильницьке донорство. Норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Незаконне розголошення лікарської таємниці. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

17. Злочини проти волі, честі та гідності особи

Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи.

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Характеристика кваліфікуючих ознак.

Захоплення заручників. Поняття заручника. Диференціація відповідальності за захоплення заручників залежно від об’єкта злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Підміна дитини. Ознаки злочину та його мотиви. Вирішення питання про відповідальність за викрадення дитини в чинному КК України.

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини. Формулювання норми про відповідальність за торгівлю людьми в чинному КК України. Кваліфікуючі ознаки.

Експлуатація дітей. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за експлуатацію дітей. Суспільна небезпечність та ознаки цього діяння.

Незаконне поміщення в психіатричний заклад. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Характеристика кваліфікуючих ознак, якими доповнена норма про відповідальність за цей злочин.

18. Злочини проти статевої свободи

та статевої недоторканності особи

Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

Зґвалтування. Коло потерпілих від зґвалтування. Характеристика змісту погрози при зґвалтуванні. Кваліфікуючі ознаки, якими доповнена норма про відповідальність за цей злочин, їх характеристика.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Коло потерпілих від цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Примушування до вступу в статевий зв’язок. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Потерпілий від цього злочину. Характеристика кваліфікуючих ознак, якими доповнена норма про відповідальність за цей злочин.

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Розбещення неповнолітніх. Суспільна небезпечність і кримінально-правова характеристика цього злочину.

19. Злочини проти виборчих, трудових

та інших особистих прав і свобод людини й громадянина

Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина.

Перешкоджання здійсненню виборчого права. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Характеристика кваліфікуючих ознак.

Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів. Кримінально-правова характеристика цього злочину.

Порушення таємниці голосування. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Порушення законодавства про референдум. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин.

Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії. Кримінально-правова характеристика цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення недоторканності житла. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Характеристика кваліфікуючих ознак.

Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер. Характеристика кваліфікуючих ознак.

Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Поняття злісності як ознаки цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків. Кваліфікуючі ознаки.

Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за цей злочин, його суспільна небезпечність та ознаки.

Зловживання опікунськими правами. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин.

Розголошення таємниці всиновлення (удочеріння). Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконні дії щодо всиновлення (удочеріння). Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій. Кримінально-правова характеристика цього злочину.

Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за цей злочин, його суспільна небезпечність та ознаки.

Грубе порушення законодавства про працю. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Суб’єкт цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Грубе порушення угоди про працю. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Передумова і підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за цей злочин.

Порушення авторського права і суміжних прав. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за цей злочин, його суспільна небезпечність та ознаки.

Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Перешкоджання здійсненню релігійного обряду. Кримінально-правова характеристика злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів. Кримінально-правова характеристика злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення недоторканності приватного життя. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Порушення права на отримання освіти. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Порушення права на безоплатну медичну допомогу. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

20. Злочини проти власності

Конституція України, Закон України “Про власність”, ЦК України – основні нормативні акти, що регулюють відносини власності. Вирішення питання охорони власності в чинному КК України.

Загальна характеристика та система злочинів проти власності. Об’єкт злочинів проти власності. Проблеми кваліфікації злочинів проти власності.

Крадіжка. Поняття та ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Грабіж. Поняття та ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Розбій. Поняття та ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Викрадення шляхом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Вимагання. Поняття та ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Шахрайство. Поняття та ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поняття та ознаки діяння. Кваліфікуючі ознаки.

Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Кримінально-правова характеристика злочину. Кваліфікуючі обставини. Відмежування від суміжних злочинів.

Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося в неї. Характеристика предмета злочину.

Умисне знищення або пошкодження майна. Кримінально-правова характеристика злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Погроза знищення майна. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Особливості об’єктивної сторони цього злочину.

Необережне знищення або пошкодження майна. Суспільна небезпечність та ознаки цього злочину.

Порушення обов’язків щодо охорони майна. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом. Суспільна небезпечність та ознаки злочину. Відмежування від суміжних злочинів.

21. Злочини у сфері господарської діяльності

Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності.

Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї. Предмет цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Контрабанда. Поняття та ознаки злочину. Проблема визначення предмета контрабанди та її вирішення в чинному КК України.

Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за порушення порядку зайняття банківською діяльністю. Кримінально-правова характеристика злочину.

Зайняття забороненими видами господарської діяльності. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин.

Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Фіктивне підприємництво. Поняття та ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Протидія законній господарській діяльності. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Суспільна небезпечність і кримінально-правова характеристика цього злочину.

Порушення законодавства про бюджетну систему України. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку. Суспільна небезпечність і кримінально-правова характеристика цього злочину.

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Суспільна небезпечність і кримінально-правова характеристика цього злочину. Передумова та підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за цей злочин.

Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Фіктивне банкрутство. Суспільна небезпечність і кримінально-правова характеристика цього злочину.

Доведення до банкрутства. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Приховування стійкої фінансової неспроможності. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Незаконні дії у разі банкрутства. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Шахрайство з фінансовими ресурсами. Поняття та ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин.

Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за внесення завідомо недостовірної інформації у документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів. Поняття емісії. Кримінально-правова характеристика злочину.

Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів. Кримінально-правова характеристика злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Обман покупців та замовників. Поняття та ознаки злочину.

Фальсифікація засобів вимірювання. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Випуск або реалізація недоброякісної продукції. Поняття та ознаки злочину.

Примушування до антиконкурентних узгоджених дій. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика.

Незаконне використання знака, товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю. Кримінально-правова характеристика цього злочину.

Розголошення комерційної або банківської таємниці. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Суспільна небезпечність та ознаки цього злочину.

Незаконна приватизація державного, комунального майна. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Незаконні дії щодо приватизаційних паперів. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

22. Злочини проти громадської безпеки

Загальна характеристика, об’єкт та види злочинів проти громадської безпеки.

Створення злочинної організації. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Поняття злочинної організації. Характер злочинів, для вчинення яких створюється злочинна організація. Передумови та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за створення злочинної організації.

Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Поняття заздалегідь не обіцяного сприяння та укриття.

Бандитизм. Суспільна небезпечність і кримінально-правова характеристика цього злочину. Поняття банди, її ознаки. Відмежування бандитизму від суміжних злочинів.

Терористичний акт. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво ними, а так само сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності за терористичний акт. Відмінність цього злочину від диверсії.

Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Вирішення питання щодо місця норми про відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань у КК України 2001 р. Відмежування від суміжних злочинів. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем. Предмет злочину, поняття, види.

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Предмет злочину, його види. Умова відповідальності за це діяння. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Нове у формулюванні відповідальності за цей злочин. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами. Предмет злочину. Умова відповідальності за цей злочин.

Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали. Предмет злочину. Поняття та ознаки погрози, її мета.

Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами. Предмет злочину, його поняття, види. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини. Суспільна небезпечність та характеристика цього злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин. Предмет злочину. Поняття незаконного перевезення. Поняття повітряного судна. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Поняття встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Визначення великого розміру майнової шкоди. Кваліфікуючі ознаки.

23. Злочини проти безпеки руху

та експлуатації транспорту

Загальна характеристика, об’єкт та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Вирішення питання щодо місця норм, якими передбачена відповідальність за злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, у системі Особливої частини чинного КК України.

Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту. Предмет злочину. Відмежування від суміжних злочинів.

Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів. Предмет злочину. Відмежування від диверсії та злочинів проти власності.

Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна. Предмет злочину. Кваліфікуючі ознаки. Кваліфікація угону за сукупністю з іншими злочинами.

Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його ознаки.

Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків. Поняття примушування, його способи. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення правил повітряних польотів. Кримінально-правова характеристика злочину. Відмежування від суміжних злочинів.

Порушення правил використання повітряного простору. Кримінально-правова характеристика злочину. Відмежування від суміжних злочинів.

Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда. Способи вчинення злочину. Відмежування від суміжних злочинів.

Ненадання допомоги судну та особам, до зазнали лиха. Суспільна небезпечність і кримінально-правова характеристика цього злочину.

Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика діяння.

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Поняття транспортного засобу. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації. Поняття транспортного засобу. Поняття завідомості.

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху. Види порушень і їх наслідків. Суб’єкт злочину, його види.

Незаконне заволодіння транспортним засобом. Вирішення проблеми місця норми, що передбачає відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, у системі Особливої частини чинного КК України. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності. Передумови та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом.

Знищення, підробка або зміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу. Поняття транспортного засобу. Кримінально-правова характеристика злочину.

Порушення чинних на транспорті правил. Нове у формулюванні цієї норми.

Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. Предмет злочину. Відповідальність за створення небезпеки для життя людей. Відмежування злочину від диверсії та інших суміжних злочинів.

24. Злочини проти громадського порядку

та моральності

Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності. Вирішення питання щодо місця норм, якими передбачена відповідальність за злочини проти громадського порядку та моральності, у системі Особливої частини чинного КК України.

Групове порушення громадського порядку. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Поняття грубого порушення громадського порядку.

Масові заворушення. Суспільна небезпечність. Характеристика діяння. Поняття масових заворушень. Відмінність цього злочину від диверсії і суміжних злочинів проти громадського порядку.

Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку. Кримінально-правова характеристика злочину. Відмежування злочину від масових заворушень і злочинів проти особи та власності.

Хуліганство. Поняття хуліганства. Поняття особливої зухвалості та виняткового цинізму. Кваліфікуючі ознаки хуліганства. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів. Проблеми кваліфікації за сукупністю з іншими злочинами.

Наруга над могилою. Предмет злочину, кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Кваліфікуючі ознаки.

Жорстоке поводження з тваринами. Предмет злочину. Кримінально-правова характеристика злочину.

Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Предмет злочину. Мета вчинення злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів. Предмет злочину. Мета вчинення злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Створення або утримання місць розпусти і звідництво. Нове у формулюванні відповідальності за цей злочин. Характеристика кваліфікуючих ознак, якими доповнена відповідальність за створення або утримання місць розпусти і звідництво.

Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією. Соціальна обумовленість діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Суспільна небезпечність. Характеристика діяння. Способи вчинення злочину.

25. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів,

психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

та інші злочини проти здоров’я населення

Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення. Характеристика предмета цих злочинів.

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Предмет злочину.

Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Предмет злочину, мета вчинення злочину.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Кримінально-правова характеристика злочину. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, що добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Предмет злочину, його види. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від злочинів проти власності.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка добровільно звернулася до медичного закладу і розпочала лікування від наркоманії. Проблема декриміналізації незаконного виробництва, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту в невеликих розмірах та її вирішення в чинному КК України.

Посів або вирощування снотворного маку чи конопель. Предмет злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів. Предмет злочину, кваліфікуючі ознаки. Передумови та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за цей злочин.

Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Предмет злочину, кримінально-правова характеристика злочину.

Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням. Предмет злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Предмет злочину, його види. Поняття незаконного введення. Способи незаконного введення. Кваліфікуючі ознаки.

Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин.

Незаконне публічне вживання наркотичних засобів. Суспільна небезпечність. Характеристика діяння.

Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Предмет злочину, його види. Поняття організації та утримання вказаних місць. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Предмет злочину.

Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. Суспільна небезпечність. Предмет злочину. Характеристика діяння.

Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин. Предмет злочину. Умова відповідальності за цей злочин.

Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Предмет злочину. Поняття одурманюючих засобів.

Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Поняття допінгу. Поняття спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.

Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Поняття одурманюючих засобів. Поняття схиляння. Відмежування від суміжних злочинів.

Порушення правил боротьби з епідеміями. Нове у формулюванні норми про відповідальність за цей злочин. Кримінально-правова характеристика злочину.

Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції. Предмет злочину. Кваліфікуючі ознаки.

26. Злочини проти авторитету органів державної влади,

органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Наруга над державними символами. Кримінально-правова характеристика цього злочину.

Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні. Суспільна небезпечність злочину. Характеристика діяння.

Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Конституція України про право громадян проводити мітинги, походи і демонстрації. Поняття зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Поняття перешкоджання, його способи. Суб’єкт злочину, його види.

Захоплення державних або громадських будівель чи споруд. Кримінально-правова характеристика цього злочину.

Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві. Потерпілий від цього злочину. Поняття опору. Відмежування цього злочину від злочинів проти особи та від злісної непокори як адміністративного проступку.

Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу. Характеристика нововведень. Кримінально-правова характеристика злочину.

Втручання у діяльність державного діяча. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу. Потерпілий від цього злочину. Поняття погрози та її зміст.

Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Потерпілий від цього злочину, його види. Предмет злочину.

Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця. Потерпілий від цього злочину. Поняття посягання на життя. Відмінність цього злочину від умисного вбивства у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку.

Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Потерпілий від цього злочину. Поняття заручника. Мета злочину.

Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок. Потерпілий від злочину. Поняття громадського обов’язку.

Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи. Кримінально-правова характеристика злочину.

Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації. Предмет злочину. Розмір незаконної винагороди. Відмежування даного злочину від одержання хабара.

Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Поняття цивільно-правового зобов’язання. Відмінність даного злочину від вимагання.

Самоправство. Поняття самоправства. Кримінально-правова характеристика злочину.

Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження. Предмет злочину, його види.

Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів. Предмет злочину. особливості суб’єкта. Проблеми кваліфікації за сукупністю злочинів.

Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Умисне пошкодження ліній зв’язку. Предмет злочину. Відмежування даного злочину від диверсії.

27. Злочини у сфері службової діяльності

Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.

Зловживання владою або службовим становищем. Поняття службової особи за чинним КК України. Умови визнання іноземців або осіб без громадянства службовими особами. Поняття істотної шкоди та тяжких наслідків за чинним КК України. Відмежування цього злочину від заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

Перевищення влади або службових повноважень. Характеристика діяння. Форми (способи) перевищення влади або службових повноважень. Відмежування даного злочину від зловживання владою або службовим становищем.

Службове підроблення. Суспільна небезпечність злочину. Предмет злочину. Співвідношення службового підроблення і зловживання владою або службовим становищем. Відмежування службового підроблення від інших злочинів, пов’язаних із підробкою документів. Проблеми кваліфікації діяння у випадках, коли службове підроблення є способом вчинення або приховування іншого злочину.

Службова недбалість. Кримінально-правова характеристика цього злочину. Відмежування службової недбалості від зловживання владою або службовим становищем.

Одержання хабара. Суспільна небезпечність злочину. Характеристика діяння. Визначення великого та особливо великого розмірів хабара в чинному КК України. Правова оцінка хабара-підкупу і хабара-винагороди. Кваліфікуючі ознаки. Поняття та ознаки вимагання хабара. Відмежування одержання хабара від інших злочинів, пов’язаних з одержанням незаконної винагороди.

Давання хабара. Суспільна небезпечність злочину. Характеристика діяння. Передумови та підстави звільнення особи, яка дала хабар, за чинним КК України.

Провокація хабара. Суспільна небезпечність злочину. Характеристика діяння. Мета злочину.

28. Злочини проти миру, безпеки людства

та міжнародного правопорядку

Підстави введення до Особливої частини чинного КК України розділу ХХ “Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку”. Загальна характеристика та родовий об’єкт цих злочинів.

Пропаганда війни. Предмет злочину. Поняття заклику до війни. Поняття публічності.

Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Поняття змови та агресії.

Порушення законів та звичаїв війни. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Співвідношення цього злочину з військовими злочинами.

Застосування зброї масового знищення. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Співвідношення цього злочину з порушенням законів і звичаїв війни.

Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Екоцид. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Поняття екоциду. Поняття екологічної катастрофи. Відмежування цього злочину від злочину проти довкілля.

Геноцид. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Поняття геноциду. Співвідношення цього злочину із злочинами проти особи.

Посягання на життя представника іноземної держави. Потерпілі від цього злочину. Поняття посягання на життя. Співвідношення цього злочину зі злочинами проти життя.

Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Співвідношення цього злочину із злочинами проти особи та власності.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Суспільна небезпечність та кримінально-правова характеристика цього злочину.

Піратство. Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Найманство. Ознаки найманства. Поняття найманця.

РОБОЧИЙ ПЛАН

Загальна частина

№ п/п	Теми лекцій та семінарських занять	Кількість годин		Форми контролю
№ п/п	Теми лекцій та семінарських занять	Лекції	Семінарські заняття (СЗ)	Форми контролю
1	Тема 1. Уведення до курсу. Концептуальні положення нового КК України. Відмінність нового КК України від КК України 1960 р.	2
2	Тема 2. Загальні положення КК України Тема 3. Закон про кримінальну відповідальність	1 1
3	Тема 3. Закон про кримінальну відповідальність	2
4	Тема 4. Поняття злочину та класифікація злочинів Тема 5. Стадії вчинення злочину	1 1
5	Тема 6. Суб’єкт злочину Тема 7. Співучасть у злочині	1 1
6	Тема 7. Співучасть у злочині	2
7	Тема 8. Повторність, сукупність та рецидив злочинів	2
8	Звільнення від кримінальної відпові-дальності		2	СЗ
9	Тема 9. Обставини, що виключають кримінальну відповідальність (по-няття та види)	2
10	Звільнення від покарання		2	СЗ
11	Тема 10. Необхідна оборона та крайня необхідність як обставини, що ви-ключають злочинність діяння	2
12	Звільнення від відбування покарання		2	СЗ
13	Теама 11. Нові обставини, що виключають злочинність діяння	2
14	Примусові та інші заходи медичного характеру		2	СЗ
15	Особливості кримінальної відповідаль-ності та покарання неповнолітніх		2	СЗ
	Усього	20	10
	Самостійна робота	14

Особлива частина

№ п/п	Теми лекцій та семінарських занять	Кількість годин		Форми контролю
№ п/п	Теми лекцій та семінарських занять	Лекції	Семінарські заняття (СЗ)	Форми контролю
1	Тема 1. Загальна характеристика Особливої частини КК України, її система і значення. Злочини проти життя та здоров’я особи	2
2	Тема 2. Злочини проти волі, честі та гідності особи	2
3	Тема 3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи	2
4	Тема 4. Злочини проти власності	2
5	Тема 5. Злочини у сфері господарської діяльності	2
6	Тема 6. Злочини проти громадської безпеки	2
7	Тема 7. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту	2
8	Злочини проти основ національної безпеки України. Злочини проти життя та здоров’я особи		2	СЗ
9	Тема 8. Злочини проти громадського порядку та моральності	2
10	Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина		2	СЗ
11	Тема 9. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення	2
12	Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян		2	СЗ
13	Тема 10. Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку	2
14	Злочини проти правосуддя		2	СЗ
15	Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку		2	СЗ
	Усього	20	10
	Самостійна робота	16

Теми та плани семінарських занять

Загальна частина

Т е м а І. ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ

ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1. Поняття, види, передумови та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності:

1) поняття звільнення від кримінальної відповідальності;

2) відмінність звільнення від кримінальної відповідальності від звільнення від покарання;

3) відмінність звільнення від кримінальної відповідальності від виключення кримінальної відповідальності;

4) види звільнення від кримінальної відповідальності за КК України:

а) передбачені Загальною та Особливою частиною КК України;

б) обов’язкові (імперативні) та факультативні (дискреційні);

в) умовні та безумовні;

5) порядок звільнення від кримінальної відповідальності;

6) загальний підхід до характеристики окремих видів звільнення від кримінальної відповідальності:

а) передумова звільнення;

б) підстава звільнення.

2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України):

1) передумова звільнення:

а) вчинення злочину вперше;

б) вчинення злочину невеликої тяжкості;

2) підстава звільнення:

а) щиросердне каяття;

б) активне сприяння розкриттю злочину;

в) повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вид звільнення.

3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України):

1) передумова звільнення:

а) вчинення злочину вперше;

б) вчинення злочину невеликої тяжкості;

2) підстава звільнення:

а) примирення з потерпілим;

б) відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вид звільнення.

4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України):

1) передумова звільнення:

а) вчинення злочину вперше;

б) вчинення злочину невеликої тяжкості та середньої тяжкості;

2) процесуальна підстава звільнення – клопотання колективу підприємства, установи, організації;

3) умови звільнення:

а) виправдання довіри колективу;

б) неухилення від заходів виховного характеру;

в) непорушення громадського порядку;

4) кримінально-правові наслідки порушення умов звільнення.

5. Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48 КК України):

1) передумова звільнення:

а) вчинення злочину вперше;

б) вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості;

в) зміна обстановки на момент розслідування або розгляду справи в суді;

2) підстави звільнення:

а) втрата діянням суспільної небезпечності;

б) втрата особою суспільної небезпечності;

3) види звільнення.

6. Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст.49 КК України):

1) обґрунтування доцільності існування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;

2) початковий і кінцевий моменти перебігу давнісних строків;

3) зв’язок строків давності з класифікацією злочинів;

4) призупинення перебігу строків давності;

5) переривання перебігу строків давності;

6) вирахування строків давності при їх призупиненні й перериванні;

7) застосування строків давності до особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, за який може бути застосоване довічне позбавлення волі;

8) злочини, щодо яких давність не застосовується.

Т е м а ІІ. ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД ПОКАРАННЯ

(ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ)

1. Поняття та види звільнення від покарання:

1) поняття звільнення від покарання;

2) правові підстави звільнення від покарання:

3) види звільнення від покарання за КК України:

а) звільнення від призначення покарання;

б) звільнення від відбування призначеного судом покарання;

в) звільнення від покарання, що відбувається засудженою особою;

4) загальний підхід до характеристики окремих видів звільнення від покарання:

а) поняття окремого виду звільнення від покарання;

б) передумови звільнення;

в) підстави звільнення;

г) умови звільнення;

ґ) порядок звільнення;

д) контроль за поведінкою особи, звільненої від покарання;

е) кримінально-правові наслідки звільнення від покарання:

– сприятливі;

– несприятливі.

2. Характеристика окремих видів звільнення особи від призначення покарання.

2.1. Звільнення від призначення покарання у зв’язку з неможливістю вважати особу суспільно небезпечною (ч. 4 ст. 74 КК України):

1) поняття звільнення від призначення покарання, передбаченого ч.4 ст. 74 КК;

2) передумова звільнення – вчинення особою злочину невеликої тяжкості та середньої тяжкості;

3) підстава звільнення – неможливість вважати особу суспільно небезпечною на час розгляду справи в суді;

4) порядок звільнення;

5) кримінально-правові наслідки звільнення:

а) сприятливі;

б) несприятливі.

2.2. Звільнення від призначення покарання у зв’язку із закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74 КК України):

1) поняття звільнення від призначення покарання, передбаченого ч.5 ст.74 КК України;

2) передумова звільнення: засудження за злочин певної тяжкості;

3) підстава звільнення;

4) порядок звільнення;

5) кримінально-правові наслідки звільнення.

3. Характеристика окремих видів звільнення особи від відбування призначеного судом покарання

3.1. Звільнення особи від відбування призначеного судом покарання з випробуванням (ст. 75 – 78 КК України):

1) поняття звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням;

2) передумова звільнення – призначення покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років;

– додаткові покарання при звільненні від відбування основного покарання з випробуванням;

3) підстава звільнення – висновок суду про можливість виправлення підсудного без відбування покарання; обставини, які враховує суд для такого висновку;

4) встановлення випробувального строку;

5) умови випробування;

6) порядок звільнення від відбування покарання з випробуванням;

7) контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;

8) кримінально-правові наслідки звільнення особи від відбування покарання з випробуванням:

а) сприятливі;

б) несприятливі;

3.2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК України):

1) поняття звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років;

2) передумова звільнення від відбування покарання з випробуванням – призначення покарання у виді обмеження волі за будь-який злочин, а також позбавлення волі на певний строк.

3) підстава звільнення – вагітність жінки чи наявність у неї дитини віком до семи років;

4) умови випробування;

5) іспитовий строк при звільненні жінки від відбування покарання з випробуванням;

6) порядок звільнення жінки від відбування покарання;

7) контроль за поведінкою засудженої жінки;

8) кримінально-правові наслідки звільнення жінки від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку:

– сприятливі;

– несприятливі.

3.3. Звільнення особи від відбування призначеного їй покарання у зв’язку із спливом строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК України):

1) поняття звільнення особи від відбування призначеного покарання у зв’язку із спливом строків давності виконання обвинувального вироку;

2) передумова звільнення – призначення особі покарання;

3) підстава звільнення – сплив строків давності виконання вироку:

а) поняття та види строків давності виконання обвинувального вироку;

б) зв’язок строків давності із класифікацією злочинів і видом призначеного покарання;

в) початковий і кінцевий моменти перебігу строків давності;

г) застосування строків давності при призначенні додаткових покарань;

4) призупинення строків давності:

а) поняття;

б) підстави;

в) обчислення строку давності в разі призупинення;

5) переривання строків давності:

а) поняття;

б) підстави;

в) обчислення строку давності в разі переривання;

6) застосування строків давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі;

7) обвинувальні вироки, щодо яких давність не застосовується;

8) порядок звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку;

9) кримінально-правові наслідки звільнення особи від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Т е м а ІІ. ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД ПОКАРАННЯ

(ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ)

4. Характеристика окремих видів звільнення від покарання, що відбувається засудженою особою

4.1. Умовно-дострокове звільнення особи від подальшого відбування покарання (ст. 81 КК України):

1) поняття умовно-дострокового звільнення від відбування покарання;

2) передумови звільнення:

а) види покарань, від відбування яких особа може бути умовно-достроково звільнена;

б) фактичне відбування засудженим певної частини призначеного покарання (зв’язок частини покарання, яку необхідно відбути, з класифікацією злочинів та повторністю злочинів);

3) підстава звільнення – доведення засудженим свого виправлення;

4) порядок умовно-дострокового звільнення;

5) кримінально-правові наслідки умовно-дострокового звільнення:

а) сприятливі;

б) несприятливі.

4.2. Звільнення особи, яка відбуває покарання, від невідбутої частини покарання із заміною його більш м’яким (ст. 82 КК України):

1) поняття заміни покарання більш м’яким;

2) передумови заміни:

а) види покарань, відбування яких може бути замінено більш м’яким;

б) фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного покарання (зв’язок частини покарання, яку необхідно відбути, з класифікацією злочинів та повторністю злочинів);

3) підстава заміни – обрання засудженим шляху виправлення;

4) порядок заміни покарання більш м’яким (поняття більш м’якого покарання);

5) кримінально-правові наслідки заміни покарання більш м’яким:

а) сприятливі;

б) несприятливі.

4.3. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК України):

1) поняття звільнення від покарання вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років;

2) передумова звільнення – відбування покарання певного виду;

3) підстава звільнення:

а) вагітність жінки або народження дитини під час відбування покарання;

б) наявність у засудженої особи сім’ї, родичів чи можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини;

4) строк звільнення – його початковий та кінцевий моменти;

5) порядок звільнення;

6) кримінально-правові наслідки звільнення від відбування покарання після досягнення дитиною трирічного віку або в разі її смерті:

– сприятливі;

– несприятливі.

4.4. Звільнення від покарання за діяння, караність якого усунена (ч.2 ст.74, п. 1-3 розд. ІІ. Прикінцевих та перехідних положень КК України):

1) поняття звільнення від призначеного покарання за діяння, караність якого усунена;

2) передумова звільнення – засудження особи до покарання з його реальним відбуванням;

3) підстава звільнення – набрання чинності законом, що усуває караність діяння, за яке особа засуджена;

4) порядок звільнення:

а) осіб, покарання яким призначене, однак ще не звернене до виконання;

б) осіб, які відбувають покарання;

5) кримінально-правові наслідки звільнення від покарання.

4.5. Звільнення від відбування частини покарання, яка перевищує санкцію нововиданого закону (ч.3 ст.74 п.5 розд. ІІ. Прикінцевих та Перехідних положень КК України):

1) поняття звільнення від відбування частини покарання, яка перевищує санкцію нововиданого закону;

2) передумова звільнення – засудження особи до покарання з його реальним відбуванням;

3) підстава звільнення – набрання чинності законом, яким передбачено нижчій максимум санкції за злочин, за який засуджена особа;

4) порядок звільнення від покарання:

– у випадку відбування нею частини покарання, яка менша максимуму санкції нововиданого закону;

– у випадку відбування нею частини покарання, яка більша максимуму санкції нововиданого закону;

5) кримінально-правові наслідки звільнення.

4.6. Звільнення від покарання за хворобою (ст.84 КК України):

1) поняття звільнення від відбування покарання за хворобою;

2) передумова звільнення – захворювання особою після вчинення злочину і до відбування покарання на психічну чи іншу тяжку хворобу;

3) підстави звільнення:

а) при психічному захворюванні – неможливість особи усвідомлювати свої дії або керувати ними;

б) при іншому тяжкому захворюванні:

– неможливість відбувати покарання;

– інші обставини, які враховує суд;

4) порядок звільнення за хворобою:

а) при психічному захворюванні;

б) при іншому тяжкому захворюванні;

в) особливості порядку звільнення від відбування покарання військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби;

5) відкладальний характер звільнення від відбування покарання за хворобою;

6) кримінально-правові наслідки звільнення від покарання за хворобою:

а) сприятливі;

б) несприятливі.

Т е м а ІІІ. ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО

ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ

1. Поняття, види та застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 92-96 КК України):

1) поняття примусових заходів медичного характеру;

2) особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру;

3) види примусових заходів медичного характеру;

4) підстави застосування примусових заходів медичного характеру;

5) обставини, які враховує суд при визначенні виду примусового заходу;

6) передача особи родичам чи опікунам на піклування з медичним наглядом замість застосовування примусових заходів медичного характеру;

7) продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.

2. Примусове лікування (ст. 96 КК України):

1) поняття примусового лікування;

2) відмінність примусового лікування від примусових заходів медичного характеру;

3) особи, до яких застосовується примусове лікування;

4) передумова застосування примусового лікування (вчинення особою злочину);

5) підстава застосування примусового лікування – наявність у особи, яка вчинила злочин, хвороби, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб;

6) порядок застосування примусового лікування.

Т е м а ІV. ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ

ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

1. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст.97 КК України):

1) поняття звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру;

2) передумова звільнення – вчинення неповнолітнім злочину невеликої тяжкості вперше;

3) підстава звільнення – можливість виправлення неповнолітнього без застосування покарання;

4) види примусових заходів виховного характеру;

5) кримінально-правові наслідки ухилення неповнолітнього від застосування примусових заходів виховного характеру.

2. Види покарань, що застосовуються до неповнолітніх (ст. 98-100 КК України):

1) види основних покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх:

а) штраф:

– категорії неповнолітніх, до яких може бути застосовано штраф;

– максимальний розмір штрафу, який може бути застосовано до неповнолітніх;

б) громадські роботи:

– граничні строки призначення громадських робіт;

– час виконання робіт;

в) виправні роботи:

– категорії неповнолітніх, до яких можуть бути застосовані виправні роботи;

– строк, на який неповнолітньому можуть бути призначені виправні роботи;

– розмір відрахувань із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт;

г) арешт:

– категорії неповнолітніх, до яких може бути застосовано арешт;

– строк арешту, який може бути застосовано до неповнолітніх;

д) позбавлення волі на певний строк:

– категорії неповнолітніх, до яких може бути застосовано позбавлення волі;

– строк, на який може бути призначено позбавлення волі неповнолітніх (залежність строку позбавлення волі від тяжкості злочину);

– місця відбування позбавлення волі неповнолітніми;

2) види додаткових покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх.

3. Особливості призначення покарання неповнолітньому (ст.103 КК України):

1) додаткові обставини, що враховує суд при призначенні покарання неповнолітньому;

2) особливості призначення покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів;

3) особливості призначення покарання неповнолітньому за сукупністю вироків.

4. Особливості звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням (ст.104 КК України):

1) поняття звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням;

2) передумова звільнення – засудження неповнолітнього до позбавлення волі;

3) підстави звільнення;

4) іспитовий строк при звільненні неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням;

5) нагляд за неповнолітнім, звільненим від відбування з випробуванням покарання, та проведення з ним виховної роботи.

5. Звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст.105 КК України):

1) поняття звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру;

2) передумова звільнення – учинення неповнолітнім злочину невеликої чи середньої тяжкості;

3) поняття щирого каяття та бездоганної поведінки неповнолітньої особи; підстава звільнення;

4) види примусових заходів виховного характеру, що застосовуються до неповнолітнього, та строки їх призначення;

5) призначення неповнолітньому, звільненому від покарання, вихователя;

6) кримінально-правові наслідки звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру:

а) сприятливі;

б) несприятливі.

6. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності (ст.106 КК України):

1) застосування до неповнолітніх загальних правил про давність притягнення до кримінальної відповідальності та виконання обвинувального вироку;

2) скорочені строки давності притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності (залежність їх від тяжкості вчиненого злочину);

3) скорочені строки давності виконання обвинувального вироку щодо неповнолітнього (залежність їх від тяжкості вчиненого злочину та розміру призначеного покарання).

7. Особливості умовно-дострокового звільнення неповнолітнього від відбування покарання (ст.107 КК України):

1) поняття умовно-дострокового звільнення неповнолітнього від відбування покарання;

2) передумови звільнення:

– відбування певного виду покарання за злочин, учинений у віці до вісімнадцяти років;

– фактичне відбування певної частини призначеного покарання (залежність цієї частини покарання від тяжкості вчиненого злочину та рецидиву злочинів);

3) підстава звільнення:

– виправлення неповнолітньої особи (критерії виправлення);

4) кримінально-правові наслідки умовно-дострокового звільнення неповнолітнього від відбування покарання:

а) сприятливі;

б) несприятливі.

8. Особливості погашення та зняття судимості неповнолітніх (ст.108 КК України):

1) застосування до неповнолітніх загального порядку погашення та зняття судимості;

2) строк, протягом якого неповнолітній вважається судимим (залежність цього строку від виду відбутого покарання й тяжкості вчиненого злочину);

3) дострокове зняття судимості щодо неповнолітнього;

4) передумови та підстава дострокового зняття судимості.

Особлива частина

Т е м а І. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Загальна характеристика та види злочинів проти основ національної безпеки України:

1) дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ч.1 ст. 109 КК України). Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину. Момент закінчення злочину. Злочин, передбачений ч.2 та 3 ст. 109 КК України;

2) посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину (ч.1 ст. 109 КК України). Кваліфікуючі ознаки;

3) державна зрада (ст. 111 КК України). Об’єкт і форми вчинення. Шпигунство (ст. 114 КК України). Предмет шпигунства. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду та шпигунство;

4) посягання на життя державного чи громадського діяча (ст.112 КК України). Потерпілі від злочину. Момент закінчення злочину. Вина та мотиви вчинення злочину.

Т е м а ІІ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ

ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ

Загальна характеристика та види злочинів проти життя і здоров’я особи:

1) умисне вбивство: поняття та його види;

2) умисне вбивство за відсутності обставин, що обтяжують відповідальність або пом’якшують її (ч. 1 ст. 115 КК України);

3) умисне вбивство за обставин, які обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 115 КК України). Загальна характеристика цих обставин;

4) умисне вбивство за обставин, які пом’якшують відповідальність:

– умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України);

– умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України);

– умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК України);

5) умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України). Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства та вбивства через необережність.

Т е м а ІІІ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ,

ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ

І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина:

1) неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів (ст.158 КК України);

2) порушення таємниці голосування (ст.159 КК України);

3) порушення недоторканності житла (ст. 162 КК України). Суб’єкт цього злочину;

4) перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК України). Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки;

5) грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК України). Характеристика нововведень;

6) порушення недоторканності приватного життя (ст.182 КК України). Соціальна обумовленість введення до КК України норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки.

Т е м а ІV. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ

ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

Загальна характеристика та види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян:

1) незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст.340 КК України);

2) захоплення державних або громадських будівель чи споруд (ст.341 КК України);

3) самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (ст.353 КК України);

4) опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст.342 КК України);

5) підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК України). Характеристика нововведень.

Т е м а V. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ

Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя:

1) завідомо незаконні затримання, привід або арешт (ст. 371 КК України).

Кримінально-правова характеристика діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину.

Відмежування вказаного злочину від перевищення влади або службових повноважень і від незаконного позбавлення волі або викрадення людини.

Кваліфікуючі ознаки злочину;

2) завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК України).

Кримінально-правова характеристика діяння (зміст і спосіб повідомлення, адресат, момент закінчення злочину). Суб’єктивні ознаки злочину (форма вини, мотиви вчинення злочину, суб’єкт злочину та вирішення питання щодо правомірності притягнення до кримінальної відповідальності за самообмову).

Кваліфікуючі ознаки;

3) втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК України). Кримінально-правова характеристика діяння, місце і час учинення злочину. Момент закінчення злочину. Вирішення питання щодо строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин.

Кваліфікуючі ознаки.

Т е м а VІ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА

ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

Поняття та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку:

1) пропаганда війни (ст. 436 КК України). Поняття агресії та її різновиди: агресивна війна та воєнний конфлікт;

2) застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК України). Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки. Характеристика предмета злочину;

3) геноцид (ст. 442 КК України). Соціальна обумовленість норми про відповідальність за це діяння, його суспільна небезпечність та ознаки;

4) посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК України);

5) злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст. 444 КК України). Соціальна обумовленість норми про відповідальність за ці діяння, їх суспільна небезпечність та ознаки;

6) найманство (ст. 447 КК України). Суспільна небезпечність цього злочину та його ознаки.

Список рекомендованої літератури

до Загальної та Особливої частин

Кримінальний кодекс України: Офіц. видання. – К., 2004 (зі змінами станом на 1 квітня 2005 р.).

Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. – Х., 2004.

Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України від 5 квітня 2001 р. (під ред. П.І.Мельника та М.І.Хавронюка). – К., 2003.

Кримінальне право України. Загальна частина. – К., 2004.

Кримінальне право України. Особлива частина. – К., 2004.

Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). – К., 2004.

Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина. – К., 2001.

Пінаєв А.О. Курс лекций по Общей части уголовного права: В 2 кн. – Х., 2001.

Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України. – Львів, 1992.

Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України. –К., 2001.

Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Х., 1983.

Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния. – К., 1992.

Брайнін Я.М. Основні питання загального складу злочину. – К., 1964.

Жеребкин В.Е. Логический анализ понятий права. – К., 1976. – Гл. ІІІ.

Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К., 1999.

Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – К., 1983.

Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., 1998.

Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. – К., 2003.

Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів. – К., 2004.

Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К., 1995.

Таций В.Я. Объект и предмет преступления. – Х., 1988.

Ярмыш Н.Н. Действие как признак объективной стороны преступления. – Х., 1998.

Ярмыш Н.М. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). – Х., 2003.

Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х., 1982.

Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве. – Х., 1992.

Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Х., 1989.

Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. – К., 2002.

Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. – К., 1977.

Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии. – К., 1969.

Бурчак Ф.Г. Соучастие. Социальные, криминологические и правовые проблемы. – К., 1986.

Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Х., 2000.

Кривошеин П.К. Повторность в уголовном праве. – К., 1990.

Зелинский А.Ф. Рецидив преступлений. – Х., 1980.

Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Х., 1991.

Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника. – Х., 1986.

Дячук С.І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві. – К., 2001.

Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності. – К., 2004.

Усатий Т.О. Кримінально-правовий компроміс. – К., 2001.

Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. – Х., 2004.

Уголовное наказание / Кол. авт. – К. – Донецк, 1997.

Маляренко В.Т. Про покарання за новим кримінальним кодексом України. – К., 2003.

Фролова Е.Г. Понятие наказания, его цели и система. – Донецк, 1991.

Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань. – К., 1997.

Тютюгин В.И. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания. – Х., 1982.

Бажанов М.И. Назначение наказания по уголовному праву. – К., 1980.

Скибицький В.В. Умовне засудження за законодавством України. – К., 1971.

Ломако В.А. Применение условного осуждения. – Х., 1976.

Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. – К., 1987.

Голина В.В. Погашение и снятие судимости. – Х., 1979.

Музика А.А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. – К., 1997.

× × ×

Сташис В.В., Бажанов В.И. Личность под охраной уголовного закона. – Симферополь, 1996.

Борисов В.И., Куц В.М. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Х., 1995.

Бородин С.В. Преступления против жизни. – С.Пб., 2003.

Попов А.Н. Убийство при отягчающих обстоятельствах. – С.Пб., 2003.

Попов А.Н. Преступления против личности при смягчающих обстоятельствах. – С.Пб., 2001.

Мамчур О. Проблема визначення поняття вбивства в кримінальному праві України // Право України. – 1999. – № 3. – С. 31.

Овчинникова Г.В., Павлик М.Ю., Коршунова О.М. Захват заложника: уголовно-правовые, криминологические и криминалистические проблемы. – С.Пб., 2001.

Акімов М. Відмежування захоплення заручників від незаконного позбавлення волі та викрадення людини // Вісн. прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 33-37.

Наден О.В. Торгівля жінками як кримінально-правова та соціальна проблема сучасності: Монографія. – К., 2004.

Лізогуб Я.Г. Відмежування торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо передачі людини від суміжних злочинів / Вісн. Луган. акад. внутр. справ МВС України. – Луганськ, 2002. – Вип. 2. – С.112-121.

Злочини проти особистої волі // Зб. матеріалів міжнар. наук.-прак. семінару. – Х., 2002.

Годжиев Х. Квалификация изнасилования, повлекшего особо тяжкие последствия // Сов. юстиция. – 1986. – № 15. – С. 19-21.

Александров Ю. Злочини проти статевої свободи // Юрид. вісн. України. – 2002. – 6-12 квіт. (№ 14). – С. 9.

Косенко С. Захист новим кримінальним законом неповнолітніх від статевих злочинів // Право України. – 2002. – № 5. – С. 41-45.

Сверидов Б. Кримінальна відповідальність за злочини проти статевої недоторканності особи // Право України. – 1999. – № 5. – С. 74-75.

Матышевский П. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К., 1996.

Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності. – Х., 1996.

Кундеус В. Поняття викрадення у кримінальному праві // Право України. – 2002. – № 8. – С. 106-108.

Примак Є. Обманне проникнення у житло з метою вчинення крадіжки // Юрид. вісн. України. – 2001. – 1-7 лют. (№ 5). – С. 7.

Дворкин А., Чернова К. Квалификация вымогательства и сопряженных с ним преступлений // Законность. – 1994. – № 12. – С. 8-12.

Скорилкина Н., Дадонов С., Анненков А. Отграничение самоуправства от вымогательства // Законность. – 2001. – № 2. – С. 8-9.

Вимагання: судова практика // Юрид. вісн. України. – 1998. – № 52.

Лимонов В. Отграничение мошенничества от смежных составов преступлений // Законность. – 1998. – № 3. – С. 39-43.

Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершаемых путем обмана. – Х., 1980.

Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершаемых путем обмана и злоупотреблением доверием. – К., 1988.

Шахрайство: судова практика // Юрид. вісн. України. – 1998. – № 52.

Беков В. Как разграничить бандитизм и разбой // Рос. юстиция. – 2001. – № 3. – С. 52-53.

Бойцов А.И. Преступления против собственности. – С.Пб., 2002.

Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., 1996.

Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи і власності. – К., 1996.

Кочои С.М. Ответственность за корыстные преступления против собственности. – М., 2000.

Плохова В.И. Ненасильственные преступления против собственности: криминологическая и правовая обоснованность. – С.Пб., 2003.

Гаухман Л.Д, Максимов С.В. Ответственность за преступления против собственности. – М., 2001.

Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. – К., 1978.

Бантишев О.Ф. Злочини у сфері службової діяльності (питання кваліфікації): Навч. посібник. – К., 2002.

Мельник М.І. Хабарництво: Загальна характеристика, проблеми кваліфікації удосконалення законодавства. – К., 2000.

Зейкан І. Поняття посадової особи в кримінальному законодавстві: порівняльний аналіз // Право України. – 2002. – № 3. – С. 118-121.

Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: Кримінально-правова характеристика / Монографія. – К., 2003.

Бойко А.И., Родина Л.Ю. Контрабанда – С.Пб., 2002.

Дорош Л.В. Контрабанда в Україні: Кримінально-правове і кримінологічне дослідження // Зб. наук. праць Харк. Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Амер. ун-том у Вашингтоні. – Х., 2004. – Вип. 8. – С. 105-143.

Беницкий А.С. Уголовная ответственность за легализацию (отмывание) денежных средств и иного имущества, приобретенных преступным путем: проблемы квалификации и совершенствования законодательства: Луганск, 2001.

Кураш Я.М. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів: Конспект лекцій. – Х., 1999.

Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні. – К., 2000.

Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України: Монографія. – Х., 2001.

Волженкин Б.В. Преступления в сфере экономической деятельности (экономические преступления). – С.Пб., 2002.

Мойсик В.Р. Проблеми відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності // Адвокат. – 2002. – № 1.– С. 3-10.

Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України: Матеріали міжнар. наук.-практ. семінару [Харків] 1-2 жовт. 2002 р. – Х., 2003.

Тихий В.П. Уголовно-правовая охрана общественной безопасности. – Х., 1981.

Семикін М.В. Створення терористичної групи чи терористичної організації: Кримінально-правове дослідження: Монографія. – Х., 2003.

Коробеев А.И. Транспортные преступления. – С.Пб., 2003.

Мисливий В.А. Злочни проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту: Монографія. – Дніпропетровськ, 2004.

Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення; Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001 р. – К., – Х., 2002.

Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони: Монографія. – К., 2004.

Питання

для складання іспиту

1. Концептуальні положення КК України 2001 р.

2. Структура КК України.

3. Основні відмінності КК України 2001 р. від КК України 1960 р.

4. Поняття кримінальної відповідальності. ЇЇ початковий та кінцевий моменти.

5. Співвідношення кримінальної відповідальності й кримінально-правових відносин.

6. Матеріально-правова та кримінально-процесуальна підстави кримінальної відповідальності.

7. Склад злочину як юридична підстава кримінальної відповідальності.

8. Законодавче визначення принципу неприпустимості подвійної кримінальної відповідальності за той самий злочин.

9. Кримінальне законодавство України: поняття та склад.

10. Конституція України і КК України.

11. Загальновизнані принципи та норми міжнародного права і КК України.

12. Міжнародні договори України і КК України.

13. Поняття злочинності діяння, його караності та кримінально-правових наслідків учинення злочинного і караного діяння.

14. КК України й аналогія при застосуванні закону про кримінальну відповідальність.

15. Законодавчі способи визначення дати набрання чинності кримінального закону та її втрати.

16. Поняття та принципи дії кримінального закону в часі.

17. Проблема визначення часу вчинення злочину.

18. Поняття зворотної дії кримінального закону в часі. Види кримінальних законів, що мають зворотну дію в часі.

19. Поняття скасування злочинності діяння. Законодавчі способи скасування злочинності діяння.

20. Поняття та види кримінальних законів, що пом’якшують кримінальну відповідальність.

21. Простий і ревізійний способи застосування кримінального закону, що має зворотну дію в часі.

22. Проблема застосування так званого проміжного кримінального закону.

23. Територіальний принцип дії кримінального закону.

24. Принцип громадянства при дії кримінального закону в просторі.

25. Універсальний принцип дії кримінального закону в просторі.

26. Реальний (національний)принцип дії кримінального закону в просторі.

27. Поняття злочину та його кримінально-правове значення. Співвідношення понять злочину і складу злочину.

28. Малозначність діяння як обставина, що виключає злочинність діяння.

29. Поняття класифікації злочинів. Критерії такої класифікації. Кримінально-правове значення класифікації злочинів залежно від ступеня їх тяжкості.

30. Суб’єкт злочину та його види. Кримінально-правове значення спеціального суб’єкта злочину.

31. Повна та обмежена осудність, їх критерії та кримінально-правове значення.

32. Загальний та знижений вік особи, з якого може наставати її кримінальна відповідальність. Перелік злочинів, за вчинення яких може наставати кримінальна відповідальність особи із зниженим віком.

33. Вина: поняття, сутність, зміст, форми, ступінь.

34. Відмежування прямого умислу від непрямого за інтелектуальним та вольовим моментами.

35. Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого (евентуального) умислу за інтелектуальним і вольовим моментами.

36. Критерії злочинної недбалості, особливості її вольового моменту. Відмежування злочинної недбалості від казусу.

37. Поняття та види закінченого злочину. Класифікація злочинів у залежності від моменту їх закінчення.

38. Ознаки готування до злочину та його види. Караність готування до злочину і його кваліфікація.

39. Ознаки замаху на злочин. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину та від закінченого злочину. Види замаху на злочин та його кваліфікація.

40. Ознаки добровільної відмови від доведення особою злочину до кінця. Особливості добровільної відмови при співучасті у злочині. Кримінально-правове значення добровільної відмови.

41. Об’єктивні й суб’єктивні ознаки співучасті у злочині. Особливості кількісного складу співучасників при різних формах співучасті.

42. Види співучасників. Безпосередній та опосередкований виконавець (співвиконавець) злочину. Ознаки організатора при вчиненні злочину організованою групою чи злочинною організацією.

43. Форми співучасті у злочині.

44. Кримінальна відповідальність співучасників у злочині.

45. Ознаки повторності злочинів та її види, що визначені КК України. Обставини, які виключають повторність злочинів. Кваліфікація повторності злочинів.

46. Ознаки сукупності злочинів та її види. Відмежування ідеальної сукупності злочинів від суміжних понять. Кваліфікація сукупності злочинів.

47. Кримінально-правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.

48. Поняття і види обставин, що виключають кримінальну відповідальність особи за шкоду, заподіяну об’єктам кримінально-правової охорони.

49. Підстава та ознаки необхідної оборони. Види необхідної оборони, що передбачені КК України.

50. Перевищення меж необхідної оборони: ознаки, види кваліфікація, кримінальна відповідальність.

51. Виконання законного наказу чи розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння.

52. Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття й види, передумова та підстава.

53. Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним правом України.

54. Система і законодавчий перелік покарань: поняття та ознаки системи покарань, принцип побудови законодавчого переліку покарань.

55. Класифікація покарань: основні та додаткові, строкові й безстрокові, загальні та спеціальні покарання. Значення класифікації видів покарань для їх застосування.

56. Особливості застосування основних і додаткових покарань.

57. Особливості застосування штрафу та конфіскації майна.

58. Особливості застосування позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю й позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

59. Особливості застосування службових обмежень для військовослужбовців і тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

60. Особливості застосування довічного позбавлення волі.

61. Призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, як одна з загальних засад призначення покарання.

62. Призначення покарання відповідно до положень Загальної частини КК України як одна з загальних засад призначення покарання.

63. Обставини, що пом’якшують покарання: поняття, види, значення, особливості їх урахування і застосування судом при призначенні покарання.

64. Обставини, які обтяжують покарання: поняття, види, значення та особливості їх урахування і застосування судом при призначенні покарання.

65. Особливості урахування судом особи винного при призначенні покарання.

66. Особливості призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, учинений у співучасті.

67. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом: умови, підстави та порядок застосування ст. 69 КК України.

68. Порядок, принципи та межі призначення покарання за сукупністю злочинів.

69. Призначення покарання за сукупністю вироків: підстави, порядок (принципи) та межі призначення покарання за сукупністю вироків.

70. Особливості призначення покарання неповнолітнім.

71. Звільнення від відбування покарання з випробуванням: умови, підстави, порядок та кримінально-правові наслідки застосування ст. 75-78 КК України.

72. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку: умови, підстави, порядок та особливості застосування ст. 80 КК України.

73. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким: умови, підстави, порядок та наслідки застосування ст. 81 і 82 КК України. Відмежування умовно-дострокового звільнення від заміни невідбутої частини покарання більш м’яким.

74. Примусові заходи медичного характеру. Поняття та види. Мета. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.

75. Примусове лікування. Підстави призначення. Особливості його застосування в залежності від виду покарання, що відбувається засудженою особою.

76. Загальна характеристика особливостей кримінальної відповідальності й покарання неповнолітніх у порівнянні з дорослими злочинцями.

77. Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Передумова та підстава, види зазначених заходів, кримінально-правові наслідки ухилення неповнолітнього від застосування примусових заходів виховного характеру.

78. Основні й додаткові покарання, що можуть бути призначені неповнолітньому.

79. Особливості звільнення неповнолітнього від відбування покарання.

80. Поняття та система Особливої частини КК України.

81. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів проти основ національної безпеки України. Відповідальність за державну зраду та шпигунство.

82. Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи. Умисне вбивство за обставин, які обтяжують відповідальність.

83. Кваліфікація вбивства двох або більше осіб і його відмежування від суміжних злочинів (убивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб та вбивства, учиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство).

84. Кваліфікація умисного вбивства при конкуренції обставин, які пом’якшують і обтяжують відповідальність.

85. Поняття тілесного ушкодження, їх види та критерії визначення ступеня тяжкості.

86. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів проти волі, честі та гідності особи.

87. Проблемні питання кваліфікації захоплення заручників та відмежування від суміжних злочинів (незаконного позбавлення волі, викрадення людини, захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника).

88. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини.

89. Загальна характеристика, об’єкт та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.

90. Зґвалтування.

91. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів проти виборчих трудових та інших особистих прав громадян. Відповідальність за порушення недоторканності житла.

92. Порушення недоторканності приватного життя.

93. Загальна характеристика, об’єкт та види злочинів проти власності.

94. Характеристика предмету злочинів проти власності. „Право на майно”, його співвідношення з поняттями „майно”, „майнові права”.

95. Відмежування розбою від суміжних злочинів (бандитизм, насильницький грабіж, вимагання).

96. Поняття вимагання та його відмежування від суміжних злочинів (розбій, протидія законній господарській діяльності, примушування до виконання чи не виконання цивільно-правових зобов’язань).

97. Поняття шахрайства та його відмежування від суміжних злочинів (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживанням довірою, фіктивне підприємництво, шахрайство з фінансовими ресурсами).

98. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

99. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів у сфері господарської діяльності.

100. Контрабанда.

101. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

102. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

103. Фіктивне банкрутство.

104. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів проти громадської безпеки.

105. Створення злочинної організації.

106. Бандитизм. Кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами.

107. Терористичний акт.

108. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності за злочини проти громадської безпеки (ч.2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263 КК України).

109. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Незаконне заволодіння транспортним засобом.

110. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів проти громадського порядку та громадської моральності. Хуліганство.

111. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів самоврядування та об’єднань громадян.

112. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

113. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів у сфері службової діяльності. Сучасна доктрина та судова практика про визначення поняття службової особи.

114. Зловживання владою або службовим становищем. Відмежування від перевищення влади або службових повноважень.

115. Службове підроблення.

116. Предмет злочинів, що порушують законодавство по боротьбі з наркоманією. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ч.4 ст. 307, ч.4 ст. 309, ч. 4 ст. 311).

117. Загальна характеристика, об’єкт і види злочинів проти правосуддя. Втручання у вирішення судових справ.

118. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

119. Порушення права на захист.

120. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під варту.

121. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

122. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ.

123. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.