МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

 

 

 

 

Завдання

 

до практичних занять

з земельного права

україни

 

 

для студентів V курсу

 

 

Харків

2005

 

 

З м і с т

 

Тема 1. Нормативно-правове забезпечення земельної

 реформи.........................................................................3

Тема 2. Виникнення, реалізація та припинення земельних

              прав: права власності, права постійного

 користування, права оренди........................................3

Тема 3. Використання земель сільськогосподарського

  призначення..................................................................7

Тема 4. Використання земель житлової та громадської

  забудови........................................................................10

Тема 5. Використання земель лісового та водного фондів....13

Тема 6. Використання земель, що особливо охороняються...16

 

 

Т е м а  1. Нормативно-правове забезпечення

земельної реформи

 

колоквіум

 

Контрольні запитання

 

1.    Конституційні засади регулювання земельних відносин в Україні.

2.    Земельний кодекс – основа земельного законодавства України.

3.    Спеціальні закони як форма правового забезпечення земельної реформи.

4.    Підзаконні акти в системі земельного законодавства.

5.    Судова практика як засіб реалізації земельного законодавства.

6.    Орган управління в галузі використання й охорони земель, а також інші суб’єкти земельної реформи.

 

Т е м а  2. Виникнення, реалізація

та припинення земельних прав:

права власності, права постійного

користування, права оренди

 

Завдання

 

            1. Приватна фірма “Скіф” за договором купівлі-продажу придбала чотирьохквартирний житловий будинок, що знаходився в комунальній власності міста. Після відселення його мешканців фірма зробила капітальний ремонт будівлі й зареєструвала в БТІ своє право власності на нього як на житловий будинок.

            “Скіф” звернулася до міської ради з проханням надати їй безкоштовно у приватну власність присадибну ділянку біля будинку. Міськрада відмовила у такому клопотанні, бо дана правова норма стосується лише фізичних, а не юридичних осіб.

            Фірма звернулася з позовом до господарського суду, який зобов’язав міськраду надати безкоштовно у приватну власність ділянку як присадибну на підставі того, що засновником фірми є одноосібний громадянин України, якого можна вважати фізичною особою.

            Дайте правові пропозиції щодо врегулювання спору. 

 

            2. Готельний комплекс ВАТ “Світанок” на підставі відповідного договору орендував земельну ділянку комунальної власності площею 1,5 га громадської забудови для обслуговування та експлуатації споруд комплексу.

            У лют. 2002 р. ВАТ “Світанок” звернулось до міської ради з проханням прямого продажу земельної ділянки, що орендувалася у приватну власність.

            Управління земельних ресурсів міської ради відмовило йому в цьому клопотанні, мотивуючи тим, що, по-перше, земельна ділянка знаходиться в історико-архітектурній частині міста, по-друге, деякі споруди комплексу не використовуються ВАТ, а передані в оренду іншим суб’єктам, тому ВАТ запропоновано викуп лише 0,5 га на підставі розсуду міськвиконкому.

            Дайте аналіз правових позицій обох сторін.

 

3. Обласне управління “Укрбургазпром” звернулося до Краснопільської районної державної адміністрації з клопотанням видати розпорядження, яке б забезпечувало працівникам управління безперешкодний доступ в будь-яку пору року до підземного магістрального трубопроводу, який проходить по розпайованим землям сільгоспризначення району, для його експлуатації і обслуговування.

            Адміністрація відмовилась видати таке розпорядження, посилаючись на те, що, по-перше, це особиста справа власників землі, в діяльність яких втручатися заборонено, і які вже не належать  державній власності, по-друге – правовий режим їх використання службами “Укрбургазпрому” надійно забезпечується встановленим законодавством режимом охоронних зон трубопроводів.

            Дайте правовий висновок.

 

4. Фермерське господарство “Надія” на території с. Рогозянка придбало нежитлову будівлю, яку згодом ввело в експлуатацію як продовольчий магазин.

Голова фермерського господарства звернувся до селищної  ради з клопотанням про передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування магазину його жінці як члену фермерського господарства в рахунок земельної частки (паю). Клопотання ґрунтувалося на підставі ст. 13 Закону України “Про фермерське господарство”.

Селищна рада відмовила у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що, по-перше, земельна ділянка знаходиться у самому центрі селища, по-друге – землі фермерського господарства розташовані за межами населеного пункту.

Голова господарства звернувся до місцевого суду з відповідним позовом.

Дайте висновок по справі.

 

5. Приватний нотаріус посвідчив договір купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки площею 0,12 га, набувачем яких був громадянин Російської федерації Х.

            За одержанням державного акта про право приватної власності на землю Х. звернувся до районної філії Центру державного земельного кадастру. У видачі акта і його державній реєстрації Х. було відмовлено, оскільки при укладанні договору не було дотримано вимог ст. 132 Земельного кодексу України щодо змісту угод про перехід права власності на земельну ділянку. Крім того, філією поставлена під сумнів сама можливість Х. бути стороною даного договору.

            Дайте правову оцінку дій філії Центру Державного земельного кадастру.

 

6. До сільської ради звернулася Д. з заявою про надання в приватну власність присадибної земельної ділянки площею 0,25 га, яка раніше була у неї в користуванні. Сільська рада прийняла відповідне рішення про приватизацію земельної ділянки, землевпорядні органи відвели на місцевості зазначену ділянку.

            Після смерті Д. її син як спадкоємець звернувся до нотаріуса з проханням видати свідоцтво про спадщину на вказану земельну ділянку. Нотаріус відмовив у вчиненні такої дії, вважаючи спадкодавця неналежним власником означеної земельної ділянки.

            Проаналізуйте правомірність дій нотаріуса.

 

7. Через включення території приміського села у межі міста міська рада прийняла рішення про зміну розмірів присадибних земельних ділянок до 0,10 га, а земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства до 0,15 га, вважаючи, що сумарна площа відповідає максимальному розміру присадибної земельної ділянки, яка може перебувати у приватній власності сільських жителів.

Група громадян звернулася до суду з позовом про визнання цього рішення незаконним. В обґрунтуванні своїх вимог було вказано, що земельні ділянки вони отримали як працівники сільського господарства у встановленому законом порядку з 1970 до 1990 р. У 1997 р. за рішенням сільської ради, на території якої вони знаходилися, ці земельні ділянки були приватизовані.

Чи підлягає позов задоволенню?

 

8. У 2000 р. міським жителям були надані в оренду строком до 2004 р. земельні ділянки площею по 0,03 га для індивідуального городництва. У 2004 р. громадяни звернулися до сільської ради про передачу їм у приватну власність вказаних земельних ділянок, посилаючись на Закон “Про оренду землі”, за яким орендарі мають переважне право на отримання орендованої земельної ділянки у власність.

Вирішіть справу.

9. Фермер К. використовував на праві власності земельну ділянку сільськогосподарських угідь площею 30 га. Навесні він звернувся до райдержадміністрації із заявою про надання йому в оренду ще 20 га з метою організації літніх відгінних пасовищ.

Глава райдержадміністрації, розглянувши заяву, своїм розпорядженням відмовив фермеру в наданні додаткової земельної ділянки, мотивуючи це відсутністю вільних земель запасу.

Фермер К. оскаржив розпорядження в господарському суді.

Чи підлягає скарга задоволенню?

 

10. Громадянин К., проживав на околиці міста. Для спорудження теплиці розширив площу присадибної ділянки за рахунок дороги господарського призначення, яка прилягає до його землеволодіння.

Це питання він погодив із знайомим архітектором, і до плану забудови його садиби були внесені відповідні зміни.

При приватизації присадибної земельної ділянки зазначені факти були встановлені землевпорядником, який виніс постанову про притягнення громадянина К. до адміністративної відповідальності та про повернення земель господарського користування за призначенням.

   Постанову землевпорядника громадянин оскаржив в суді.

Чи підлягає скарга задоволенню?

 

Т е м а  3. Використання земель

сільськогосподарського призначення

 

Завдання

 

11. До Іванівської сільської ради звернулася мешканка села пенсіонерка Д., яка є власницею земельної ділянки площею 5 га, отриманої внаслідок виділення в натурі земельної частки (паю). Вона просила сільську раду прийняти у неї добровільну відмову від права власності на цю земельну ділянку,  оскільки самостійно обробляти її не може, а якість ґрунтів настільки низька, що ніхто з підприємців в оренду землю брати не бажає. Районний же відділ субсидій вважав, що Д. від ділянки має прибуток, а тому відмовив в наданні допомоги.

Виконком ради задовольнив прохання Д. і прийняв рішення  про прийняття її добровільної відмови від права власності та зарахування означеної земельної ділянки до земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності територіальної громади села.

Дайте правову оцінку діям сторін.

 

12. Фермерське господарство згідно зі ст. 56, 59 Земельного кодексу України отримало у власність замкнену земельну ділянку лісового фонду площею 5 га, вкриту лісом, та природну водойму в 3 га. Незабаром голова господарства розпорядився огородити ділянку, зайняту лісом, та заборонив громадянам купатися й рибалити у водоймі. Свої дії він пояснив тим, що за цивільним законодавством він як власник лісу і водойми може на свій розсуд розпоряджатися належним йому майном.

Дайте аналіз дій фермера, керуючись Цивільним, Земельним, Водним та Лісовим законодавством України.

 

13. Фермер К. звернувся із заявою до райдержадміністрації про передачу йому у приватну власність ставка для ведення рибальства, розташованого в межах райцентру. Однак заявнику було відмовлено з посиланням на те, що райдержадміністрація може надавати земельні ділянки лише в оренду.

На скаргу в обласне управління земельних ресурсів фермер отримав відповідь, що для вказаної форми діяльності рибогосподарські водойми взагалі не надаються.

Вирішіть справу.

 

14. Згідно з рішенням облдержадміністрації в межах міста за рахунок орних земель сільськогосподарського призначення тютюновій фабриці під забудову було передано 2 га землі, яка використовувалася громадянами для індивідуального городництва. Вважаючи свої права порушеними, вони звернулися до суду про визнання рішення облдержадміністрації незаконними.

Визначити коло суспільних правовідносин. Вирішіть справу.

 

15.  Власник земельного сертифіката П. уклав з ПСП “Зоря” договір оренди земельної частки (паю) строком до 2010 р.

Отримавши державний акт на право приватної власності на землю, виготовлений на замовлення ПСП, П. зорав земельну ділянку, зайняту багаторічними травами.

З позовом про відшкодування збитків і розірвання договору оренди ПСП звернулося до суду. В судовому засіданні було встановлено, що межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не були визначені.

Вирішіть справу.

 

16. Проживаючи в селі, К. отримав у встановленому порядку земельну ділянку (2 га) для ведення особистого селянського господарства. Після виходу на пенсію більшу частину року він знаходився в обласному центрі у своїх дітей, тому із сусідом Я. уклав договір оренди на 5 років на використання своєї земельної ділянки.

Згідно з договором орендар Я. зобов’язувався сплачувати земельний податок за земельну ділянку, охороняти у зимовий період житловий будинок та передавати щорічно 50% врожаю овочевих культур, зібраного з орендованої ділянки.

Через два роки К. вирішив достроково припинити чинність договору, вважаючи, що Я. несумлінно виконує умови договору.

Орендар звернувся з позовом до суду про визнання незаконним одностороннє припинення договору оренди.

Вирішіть справу.

 

17. У зв’язку зі зміною межі міста міська рада прийняла рішення про зменшення розмірів присадибних земельних ділянок, що перебувають у приватній власності громадян, до 0,10 га. Група громадян звернулася до юридичної консультації за роз’ясненням щодо можливості визнання цього рішення незаконним.

Громадяни пояснили, що у свій час земельні ділянки їм були виділені сільськогосподарським підприємством, до складу якого вони входили.

У 1993 р. громадяни приватизували ці присадибні ділянки площею 0,25 га. На їх думку, зміна межі міста та включення до неї території села, в якому вони раніше проживали, не повинна змінювати режиму використання земель, який встановлений генеральним планом села.

Як вирішити цю справу?

 

Т е м а  4. Використання земель житлової

та громадської забудови

 

Завдання

 

18. Приватний підприємець С. придбав житловий будинок на неприватизованій земельній ділянці. Згодом він оформив своє право власності на земельну ділянку як набувач права на будівлю з цільовим призначенням – присадибна земельна ділянка.

            Через деякий час С. зніс житловий будинок як не придатний для проживання і відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України звернувся до селищної ради про зміну цільового призначення присадибної земельної ділянки. Він представив проект відведення земельної ділянки з розташуванням на ній двоповерхового швейного цеху, документація проекту була погоджена з відповідними, передбаченими земельним законодавством, органами. Однак селищна рада відмовила у заяві, мотивуючи це необхідністю збереження архітектурного вигляду кварталу індивідуальної житлової забудови, несумісністю існування такого об’єкта поряд із житловими будинками. Отже, С. було запропоновано  здійснити будівництво нового житлового будинку згідно з цільовим призначенням ділянки, або провести відчуження цієї ділянки.

Як вирішити справу?

 

19. Підприємці Н., П. та Б. придбали у спільну власність об’єкт нерухомості – промисловий цех окремо розташованої будівлі. Після оформлення відповідних майнових прав звернулись до сільради з клопотанням про надання їм в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цеху. Попередньо вони з’ясували, що за Земельним кодексом України, якщо вони не претендують на викуп земельної ділянки, то можуть її отримати лише в оренду.

Управління земельних ресурсів, до якого звернулись підприємці, повідомило, що, не дивлячись на перебування об’єкта нерухомості у їх спільній власності, в земельному законодавстві немає поняття сумісної оренди. Тому їм треба визначитись між собою, з ким буде укладено договір оренди землі. Сторони уклали письмову угоду і уповноважили П. укласти й зареєструвати відповідний договір, що він і зробив.

Через декілька місяців орендар П. звернувся до сільради з проханням продати йому земельну ділянку у власність, оскільки він як орендар відповідно до Закону “Про оренду землі” має переважне право на її викуп.

Визначте правовий аналіз дій сільради і підприємців.

 

20. До обласної ради звернулося з клопотанням АТ “Славутич” про передачу йому у приватну власність земельного масиву за рахунок приміських земель сільськогосподарського призначення для здійснення комплексної індивідуальної забудови з усіма об’єктами соціальної інфраструктури і подальшим включенням забудованого масиву у межі міста.

Присадибні земельні ділянки площею 0,15 га, на яких будуть споруджені товариством індивідуальні житлові  будинки, мають продаватися бажаючим громадянам.

Визначіть коло суспільних відносин. Вирішіть справу.

 

21. Мешканець м. Харкова П. звернувся із заявою до сільської ради про приватизацію земельної ділянки, яка перейшла йому у спадщину разом з половиною житлового будинку. Сільський голова відмовив у приватизації земельної ділянки, пославшись на те, що П. та його брат ще не оформили юридично спадщину, а тому вся земельна ділянка передана в оренду брату згідно з поданою ним заявою.

Вважаючи себе законним спадкоємцем половини частини житлового будинку, що підтверджується відповідним свідоцтвом, виданим державною нотаріальною конторою, повторно П. звернувся із заявою до сільської ради.

Сільська рада винесла рішення про відмову у приватизації вказаної частини земельної ділянки, мотивуючи тим, що П. не проживає в селі, а брат не дав згоди на передачу частини земельної ділянки у приватну власність, бо, проживаючи в цьому будинку, він фактично вступив в управління всім майном. П. звернувся до суду.

Чи підлягає скарга задоволенню?

 

22. До міського голови із заявою про безоплатну передачу їм у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для спорудження двох індивідуальних господарств звернулися К. і П.

На цю заяву голова відповів, що для зазначених цілей земельну ділянку можна придбати лише за договором купівлі-продажу. Не погодившись з цим, К. і П. почали самостійно будувати гаражі на земельній ділянці площею 0,15 га.

Дати правову оцінку діям громадян К. і П.

 

23. Члени об’єднання власників багатоквартирного житлового будинку Б. і В. вирішили за власні кошти спорудити на прибудинковій території дитячий спортивний майданчик. Спорудження майданчика розпочалося після отримання дозволу на будівництво. Проте група інших членів об’єднання – власників автомобілів звернулася до голови об’єднання з вимогою зупинити будівництво через те, що в майбутньому це перешкоджатиме будівництву гостьових автостоянок.

Вирішіть справу.

24.  Пенсіонер А. звернувся із заявою до сільської ради з проханням вжити заходів до сусіднього землевласника К., який на межі їх земельних ділянок посадив фруктові дерева, які перешкоджають проникненню сонячних променів та стримують ріст сільськогосподарських рослин на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності пенсіонера.

Як вирішити спір?

 

25.  У 1995 р. П. узяв у межах села в постійне користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку. Через відсутність коштів будинок не було зведено, але земельна ділянка оброблялась і сплачувався земельний податок. У 2004 р. П. звернувся до сільської ради із заявою про приватизацію земельної ділянки.

Вирішіть справу.

 

26. Голова житлово-будівельного кооперативу за рахунок коштів кооперативу вирішив придбати земельну ділянку  площею 0,05 га для спорудження кіоску по продажу продуктів харчування членам кооперативу. На загальних зборах, де обговорювалося це питання, більшість  членів кооперативу з рішенням голови погодилася. Інші заперечували через те, що згоду на укладення відповідної угоди щодо придбання земельної ділянки повинні надати всі члени кооперативу. Голова ЖБК звернувся за роз’ясненням до юридичної консультації.

Вирішіть справу.

 

Т е м а  5. Використання земель лісового

та водного фондів

 

Завдання

 

27. Обласний природоохоронний прокурор подав позов до суду в інтересах райдержадміністрації на ТОВ “П” про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у стан, придатний до подальшого використання.

При перевірці прокуратурою було встановлено, що в межах водоохоронної зони відповідач самовільно зайняв 2 га пасовищ, чим порушив вимоги чинного земельного законодавства. Крім того, ТОВ “П” на зазначеній земельній ділянці збудувало стаціонарну базу відпочинку.

Чи підлягає позов задоволенню? Вирішіть справу.

 

28. Рішенням райдержадміністрації державному підприємству була надана у користування земельна ділянка із земель лісового фонду площею 9 га під будівництво тваринницької ферми для відгодівлі худоби. При цьому проект відведення земельної ділянки не розроблявся.

Державний інспектор із використання та охорони земель вважав рішення таким, що суперечить чинному законодавству і звернувся з позовом до суду про визнання цього рішення недійсним.

Вирішіть справу.

 

29. К. уклав договір оренди (ставка площею 2 га) для рибогосподарських потреб на строк до 2010 р. із райдержадміністрацією. При встановлення розміру орендної плати райдержадміністрація взяла за основу порядок визначення орендної плати за земельну ділянку, вкриту водою.

На думку державного інспектора з використання та охорони земель, здійснення укладеного договору оренди водного об’єкта можливе лише за умови укладення договору оренди і земельної ділянки, підлеглої до ставка.

Дати висновок.

 

30. Для створення штучного ставка приватному підприємцю за рішенням сільської ради в межах села передана земельна ділянка у власність.

Проте підприємець не приступив до спорудження водойми, а продав цю ділянку АТ “Золотий окунь”, вважаючи, що придбану земельну ділянку можна частково використати під забудову, АТ приступило до будівництва виробничих об’єктів в межах цієї ділянки.

Як показала перевірка природоохоронної прокуратури, АТ приступило до забудови без оформлення державного акта на право приватної власності на землю.

Вирішіть справу.

 

31. Приватне підприємство “Клен” отримало за рішенням сільської ради в тимчасове користування земельну ділянку лісового фонду для здійснення заготівлі вторинних лісових матеріалів. Директор лісгоспу, в межах якого розташована земельна ділянка, звернувся з листом до районного прокурора, в якому просив скасувати рішення сільської ради про надання земельної ділянки. На думку директора, питання, які стосуються земель лісового фонду, мають вирішуватися органами лісового господарства.

            Вирішіть справу.

 

32. Приватний підприємець П. звернувся за консультацією до обласного управління земельних ресурсів з такими запитаннями:

– чи необхідно при оренді водойми для здійснення рибоводства укладати ще й договір на користування землею, зайнятою водоймою та прибережною смугою?

– яким чином реалізується принцип платності у сфері зазначених суспільних відносин?

– яка роль органів Держводгоспу при укладенні договорів оренди земель водного фонду?

– якими нормативними актами регулюються відносини, пов’язані з використанням земель водного фонду, в чому їх особливості?

Дайте відповіді на поставлені питання.

 

Т е м а  6. Використання земель,

що особливо охороняються

 

Завдання

 

            33. Директор санаторію “Обрій” своїм розпорядженням дозволив будівництво житлових приміщень працівникам санаторію, які пропрацювали в санаторії більше 10 років. При проведенні перевірки дотримання земельного законодавства районною прокуратурою цей факт був визнаний незаконним. Директор санаторію звернувся в юридичну консультацію з питанням щодо правомірності своїх дій.

            Зробіть висновок.

 

            34. Фермер П. звернувся до сільської ради із заявою про викуп у нього частини земельної ділянки, в межах якої археологічною експедицією було відкрито давнє поховання.

            Сільський голова відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на те, що вирішення цього питання не входить до його компетенції і рекомендував фермеру звернутися до райдержадміністрації.

            Які особливості викупу земельних ділянок, в межах яких розташовані об’єкти історико-культурного призначення?

 

            35. Сім’я Б. на Закарпатті відповідно до чинного законодавства займається зеленим туризмом. Для забезпечення збільшення обсягу послуг голова сім’ї звернувся із заявою до райдержадміністрації щодо виділення земельної ділянки для створення пункту технічного обслуговування автомобілів громадян, яка розташована в межах земель рекреаційного призначення.

            Який порядок надання земельних ділянок за рахунок земель рекреаційного призначення?

 

            36. У межах заповідника розпорядженням райдержадміністрації працівникам заповідника були надані в 1980 р. службові земельні наділи. У зв’язку з прийняттям чинного Земельного кодексу України право користування названими земельними ділянками було припинено. В рішенні райдержадміністрації з цього приводу було зазначено, що чинне земельне законодавство не виокремлює такого самостійного різновиду землекористування, як службові земельні наділи.

            Вирішіть справу.      

 

            37. Житель України переобладнав приватний будинок, який розташований на приватній земельній ділянці в межах земель рекреаційного призначення, у будинок відпочинку сімейного типу.

            При укладенні договору купівлі-продажу цього будинку з громадянином Росії нотаріус рекомендував українцю укласти договір оренди земельної ділянки для обслуговування будинку.

            Чи правий нотаріус?

 

С п и с о к   н о р м а т и в н и х   а к т і в

т а   л і т е р а т у р и

 

Про оренду землі: Закон України від 06 жовт. 1998 р. (в ред. від 05.11.2003 р.) // Офіц. вісн. – 2003. – № 44. – Ст.2288.

Про охорону земель: Закон України від 19 черв. 2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 39. – Ст.349.

Про плату за землю: Закон України від 03 лип. 1992 р. (в ред. від 19 верес. 1996 р.) // Там же. – 1996. – № 45. – Ст.238.

Про землеустрій: Закон України від 22 трав. 2003 р. // Там же. – 2003. – № 36. – Ст. 282.

Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 черв. 2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – №.29. – Ст. 1432.

Про меліорацію земель: Закон України від 1 січ. 2000 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – № 11. – Ст. 90.

Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лют. 2004 р. // Там же. – 2004.– № 35. – Ст. 411.

Про іпотеку: Закон України від 5 черв. 2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 28. – Ст. 1362

Про особисте селянське господарство: Закон України від 15 трав. 2003 р.  // Там же. – 2003. – № 23. – Ст. 345.

Про використання земель оборони: Закон України  від 27 листоп. 2003 р.  // Там же. – 2003. – № 52, ч.1. – Ст. 2742.

Про захист конституційних прав громадян на землю: Закон України від 20 січ. 2005 р. // Там же. – 2005. – № 4. – Ст. 195.

Про планування і забудову територій: Закон України  від 20 січ. 2005 р. // Там же. – 2000. – № 20. – Ст. 813.

Про основи містобудування: Закон України від 16 листоп. 1992 р. (із змін. та доп.) // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 52. – Ст.683.

Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 черв. 2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 26. – Ст. 1252

Про оцінку земель: Закон України від 11 груд. 2003 р. // Там же. – 2004. – № 1. – Ст. 1.

Про державну експертизу землевпорядної документації: Закон України від 17 черв. 2004 р. // Там же. – 2004. – № 28 – Ст. 1852.

Про фермерське господарство: Закон України від 19 черв. 2003 р. // Там же. – 2003. – № 29. – Ст. 1436.

Про земельну реформу: Постанова Верхов. Ради УРСР від 18 груд. 1990 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 10. – Ст. 100.

Про прискорення земельної реформи та приватизації землі: Постанова Верхов. Ради України від 13 берез. 1992 р. // Там же. – 1992. – № 25. – Ст.355.

Про порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квіт. 2002 р. // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 15. – Ст. 818.

Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особисто підсобного господарства: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січ. 2000 р. // Там же. – 2000. – № 4. – Ст. 112.

Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 берез. 2004 р. // Там же. – 2004. – № 14. – Ст. 972.

Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 берез. 2004 р. // Там же. – 2004. – № 10. – Ст. 596.

Про затвердження Типових положень про територіальні органи земельних ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лют. 2003 р. // Там же. – 2003. – № 9. – Ст. 371.

Про утворення державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 груд. 2002 р. // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 52. – Ст. 2378.

Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 берез. 2002 р. // Там же. – 2002. – № 12. – Ст. 587.

Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв): Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лют. 2004 р. // Там же. – 2004. – № 5. – Ст. 241.

Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовт. 2002 р. // Там же. – 2002. – № 42. – Ст. 1941.

Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 3 груд. 1999 р. // Там же. – 1999. – № 49. – Ст. 2400.

Про Основні напрямки земельної реформи України на 2001-2005 рр.: Указ Президента України від 30 трав. 2001 р. // Там же. – 2001. – № 22. – Ст. 986.

Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру: Указ Президента України від 17 лют. 2003 р. // Там же. – 2003. – № 23. – Ст. 1091.

Про затвердження Порядку консервації земель: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 жовт. 2002 р. // Там же. – 2003. – № 8. – Ст. 323.

 

х х х

 

Андрейцев В. І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навч.-практ. посіб. – К.: Істина, 1999. – 320 с.

Андрейцев В.И. Земельная реформа: Приватизация.  Экология. Право // Сб. эксклюзив. очерков и нормат.-прав. актов. – К.: УЭАН, 1997. – 287 с.

 

Андрейцев В.І. Об’єкти земельних правовідносин за новим Земельним кодексом України // Законодавство України: наук.-практ. коментарі. – 2002. – № 2. – С. 3.

Андрейцев В.І. Правовий режим землі як основного національного багатства // Законодавство України: наук.-практ. коментарі. – 2002. – № 4. – С. 15 – 26.

Бусуйок Д. Правові підстави обмеження прав на землю // П-во, госп-во і право. – 2004. – № 9. – С. 97 – 100.

Вівчаренко О.А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми). – Івано-Франківськ: Прикарп. ун-т ім. Василя Стефаника, 1998. – 180 с.

Гринько С.В. Правові аспекти реєстрації прав на землю: Моногр. – К.: Київ. ун-т, 2004. – 172 с.

Земельне право України: Підруч. / За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

Земельне право України: Підруч. / За ред. О.О. Погрібного, І.І. Каракаша –  К.: Істина, 2003. – 208 с.

Земельний кодекс України: Коментар / За ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. – Х.: Одіссей, 2002. – 600 с.

Земельний кодекс України: Наук.-практ. коментар / За ред. В.І. Семчика, 2-е вид. перероб. і доповн. – К.: Ін Юре, 2004. – 748 с.

Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України: Наук.-навч. посіб. / За ред. Н.І. Тітова. – Л.: ПАІС, 2005. – 368 с.

Ільницька Н. Оренда як правова форма використання земель у сучасний період: поняття, особливості, юридична природа // Право України. – 2000. – № 8. – С. 60 – 64.

Каракаш И.И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине: Науч.-практ. пособ. – К.: Истина, 2004. – 216 с.

Кулинич П.Ф. Компенсації при примусовому припиненні прав на землю // Юрид. жур. – 2004. – № 6. – С. 40 – 49.

Кулинич П.Ф. Право власності на землю в Україні // Юрид. вісн. України. – 1997. – № 4.– С. 13 – 14.

Носік В. Відшкодування збитків і втрат у земельному праві України // Юрид. жур. – 2003. – № 5. – С. 68 – 71.

Носік В., Коваленко Т. Права власників земельних ділянок // Законодавство України: Наук.-практ. коментарі. – 2003. – № 9. – С. 10 – 16.

Семчик В. І. Аграрна і земельна реформи: право і реальність // Правова держава. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького, 2002. – Вип. 13. – С. 181 – 188.

Хохуляк В.В. Правовое регулирование земельного налога в Украине: Моногр. – Черновцы: Рута, 2001. – 280 с.

Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. – Х.: Консул, 1998. – 221 с.

Шульга М.В. Деякі питання правового режиму приватизованих земельних ділянок // Вісн. акад. прав. наук України, 2005. – № 1(40). – С. 117 – 125.

Шульга М.В. Правові проблеми екологічної безпеки при здійсненні земельної реформи // Держ. буд-во та місц. самоврядування. – 2002. – Вип.2. – С. 93 – 104.