Навчально-методичний посібник
для самостійної роботи
та практичних занять
з навчальної дисципліни
"Основи безпеки життєдіяльності
у надзвичайних
ситуаціях"
(відповідно до вимог ESTC)
2007
Навчально-методичний
посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни
"Основи безпеки життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях" (відповідно
до вимог ESTC) /Уклад. Ковжога С.О.,
Малько О.Д., Писарєв А.В., Тузіков С.А..- Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007.-
44 с.- 2,07;
З М І С Т
1. Вступ...........................................................................................................3
2. Загальний розрахунок годин.....................................................................5
3. Програма навчальної дисципліни……………………………………….7
4. Плани практичних і семінарських занять………………………………11
5. Завдання до
практичних вправ…………………………………………18
6. Словник основних
термінів…………………………………………......28
7. Контрольні
запитання до заліку………………………………………..38
8. Критерії оцінки
успішності студентів з навчальної дисципліни……..40
1. ВСТУП
Дисципліна “Основи безпеки життєдіяльності в
надзвичайних ситуаціях” є нормативною навчальною дисципліною академії і має на
меті забезпечити студентів сучасними знаннями про загальні особливості та
чинники надзвичайних ситуацій, їх вплив на життя і здоров’я людини і на цій
основі сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності фахівця вміння і
навички для захисту населення та працівників правоохоронних органів від
шкідливих та небезпечних факторів надзвичайних ситуацій.
Завданнями дисципліни є: вивчення джерел
виникнення надзвичайних ситуацій, їх ознак і видів, а також чинників, які
впливають на життєдіяльність людини; складу, завдань та режимів функціонування
державної системи захисту населення від надзвичайних ситуацій; формування вмінь
і навичок обґрунтовано визначати й застосовувати способи, засоби та заходи у
сфері захисту населення і працівників правоохоронних органів у надзвичайних
ситуаціях за умов мирного часу та в особливий період.
У результаті
вивчення дисципліни студент повинен
–
знати: теоретичні положення
про безпеку й небезпеку довкілля, надзвичайні ситуацій, вплив факторів навколишнього
середовища на життєдіяльність людини; основні положення законодавчих та нормативно-правових
документів, які регулюють відносини у сфері захисту населення від надзвичайних
ситуацій; про державну систему захисту населення від надзвичайних ситуацій;
способи, засоби й заходи у сфері захисту населення від надзвичайних ситуацій;
діяльність щодо захисту працівників, об’єктів господарювання та довкілля від
надзвичайних ситуацій.
–
вміти: проводити розрахунки
показників небезпек і надзвичайних ситуацій; вибирати й застосовувати необхідні
методи оцінки їх можливих наслідків, вирішувати завдання з оцінки радіаційно й
хімічно небезпечних ситуацій; визначати найбільш доцільні способи, засоби та
заходи захисту працівників правоохоронних органів у небезпечній ситуації.
2. Загальний розрахунок
годин навчальної дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності
в надзвичайних ситуаціях”
|
Тема |
Всього годин |
У тому числі |
|
|
Практичні заняття |
Самостійна робота |
||
|
Безпека життєдіяльності людини як наукова категорія,
галузь знань і навчальна дисципліна |
3 |
2 |
1 |
|
Фактори навколишнього середовища, як джерела небезпек |
8 |
6 |
2 |
|
Взаємодія іонізуючих випромінювань з речовиною і можливі
наслідки їх впливу на організм людини |
3 |
2 |
1 |
|
Загальні механізми токсичної дії отруйних речовин та
принципи терапії отруєнь |
3 |
2 |
1 |
|
Характеристика надзвичайних ситуацій та їх наслідків |
12 |
8 |
4 |
|
Оцінка радіаційно небезпечних ситуацій |
15 |
10 |
5 |
|
Оцінка хімічно небезпечних ситуацій |
6 |
4 |
2 |
|
Державна система захисту населення від надзвичайних
ситуацій |
6 |
4 |
2 |
|
Основні способи, заходи та засоби захисту населення
і працівників у надзвичайних ситуаціях |
9 |
6 |
3 |
|
Організаційні основи підготовки працівників
правоохоронних органів до дій в умовах надзвичайних ситуацій |
17 |
12 |
5 |
|
Організація навчання керівного складу і працівників
правоохоронних органів діям в умовах надзвичайних ситуацій |
24 |
8 |
16 |
|
Разом |
106 |
64 |
42 |
вченою радою Національної юридичної
академії України ім.Ярослава Мудрого
(протокол № 11 від 29.06.2007 р.)
3. ПРОГРАМА Навчальної дисципліни
"ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЯХ"
Безпека життєдіяльності як наукова категорія і
галузь знань. Предмет і завдання навчальної дисципліни. Система “людина –
навколишнє середовище” та її компоненти. Екологічні засади життєдіяльності
людини. Небезпеки в навколишньому середовищі та їх загальна характеристика.
Ризик як кількісна характеристика небезпек.
Основні чинники навколишнього середовища, які
загрожують життєдіяльності людини. Загальна характеристика впливу вражаючих,
шкідливих та небезпечних факторів. Фізичні, хімічні, біологічні і психологічні
фактори навколишнього середовища, можливий характер та наслідки їх впливу на людину.
Види взаємодії іонізуючих випромінювань з атомами (молекулами) речовин.
Дія іонізуючих випромінювань на живі організми і людину. Групи критичних
органів людини до дії іонізуючих випромінювань. Основні етапи дії випромінювань
на організм людини. Клінічні форми й наслідки дії одноразових доз опромінення.
Принципи і норми радіаційної безпеки.
4. Загальні механізми токсичної
дії отруйних речовин та принципи терапії отруєнь
Поняття про отруйні речовини (ОР) та їх класифікація. Загальні
механізми токсичної дії ОР та небезпечних хімічних речовин (НХР) на організм
людини. Біохімічні та структурно функціональні порушення організму та їх
можливі наслідки. Загальні принципи терапії отруєнь.
5. Характеристика
надзвичайних ситуацій та їх наслідків
Поняття та ознаки надзвичайних ситуацій. Класифікація надзвичайних
ситуацій за характером походження і рівнями. Визначення рівня надзвичайної
ситуації за допомогою критеріїв, які встановлені. Характеристика джерел виникнення
і наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру. Аварії і катастрофи на
потенційно небезпечних об’єктах як основні джерела виникнення надзвичайних
ситуацій техногенного характеру. Наслідки аварій і катастроф на радіаційно і
хімічно небезпечних об’єктах. Джерела виникнення надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру та їх можливі
наслідки. Характеристика засобів і факторів ураження, що зумовлюють виникнення
надзвичайних ситуацій воєнного характеру.
6.
Оцінка радіаційно небезпечних ситуацій
Поняття і зміст оцінки радіаційно небезпечних ситуацій.
Виявлення масштабів і характеру забруднення (зараження) місцевості методом
прогнозування і за даними розвідки. Характеристика зон забруднення і порядок їх
нанесення на карту. Методика і вирішення задач щодо визначення можливих доз
опромінення працівників, тривалості і початку роботи (перебування) в районах
забруднення (зараження), показників захисних властивостей захисних споруд.
7.
Оцінка хімічно небезпечних ситуацій
Поняття і зміст оцінки хімічно
небезпечних ситуацій. Виявлення масштабів зараження навколишнього середовища
(місцевості) за даними прогнозу і засобів хімічної розвідки. Визначення
показників масштабу і наслідків хімічного зараження.
8.
Державна система захисту населення від
надзвичайних
ситуацій
Правові основи захисту населення від надзвичайних ситуацій.
Принципи, мета і завдання функціонування державної системи захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій (цивільного захисту).Призначення,
організаційний склад та режими функціонування єдиної державної системи
цивільного захисту. Органи управління, сили і засоби цивільного захисту.
9.
Основні способи, заходи та засоби захисту населення і працівників у
надзвичайних ситуаціях
Основні способи і заходи захисту населення в надзвичайних
ситуаціях. Організація оповіщення й інформування населення про надзвичайні
ситуації. Евакуаційні заходи і укриття в захисних спорудах. Інженерний,
медичний, радіаційний, хімічний і біологічний захист. Методи та засоби
виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань та індикації НХР. Класифікація
засобів захисту людини. Характеристика та загальні правила використання засобів
індивідуального та колективного захисту. Визначення показників захисних
можливостей засобів захисту. Вибір найбільш доцільних способів і засобів
захисту працівників (організації роботи, виконання функціональних обов’язків,
перебування) в умовах НС.
10.
Організаційні основи підготовки працівників правоохоронних органів до дій в
умовах надзвичайних ситуацій
Планування підготовки
об’єктів ЦЗ до дій в надзвичайних ситуаціях. Склад та завдання органів
управління, сил та засобів цивільного захисту. Зміст роботи органів управління
з організації захисту працівників.
З’ясування правових засад забезпечення захисту життя і здоров’я працівників (особового
складу) від негативного впливу іонізуючого
випромінювання. Уточнення складу і змісту документів з планування захисту
працівників від надзвичайних ситуацій. Уточнення
призначення і складу сил і засобів ЦЗ правоохоронного органу. Організація
роботи начальника і штабу ЦЗ щодо забезпечення
захисту працівників при загрозі впливу іонізуючого випромінювання.
Організація роботи начальника і штабу ЦЗ щодо забезпечення захисту працівників
в умовах радіоактивного забруднення.
11.
Організація навчання керівного складу і працівників правоохоронних органів діям
в умовах надзвичайних ситуацій
Організація
навчання керівного складу і
працівників діям в надзвичайних ситуаціях. Структура і зміст системи навчання
працівників у сфері цивільного захисту. Принципи, методи й організаційні форми
навчання. Методика підготовки і структура
навчальних занять, які проводяться з працівниками підприємств, установ та
організацій з метою захисту від надзвичайних ситуацій. Відпрацювання методики
проведення заняття за темою завдання.
4. ПЛАНИ практичних занять
з дисципліни
“Основи безпеки
життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях”
І
СЕМЕСТР
Тема 1. „Безпека життєдіяльності людини як наукова категорія, галузь знань і
навчальна дисципліна” (2
год)
План
1. Безпека життєдіяльності як наукова категорія і галузь
знань.
2. Предмет та завдання дисципліни
“Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях”.
3. Екологічні засади життєдіяльності людини в біосфері.
4. Джерела та загальна характеристика небезпек у навколишньому середовищі.
Список літератури
Карташов І.М., Ковжога С.О., Писарєв А.В. Безпека життєдіяльності у
надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005.– С.
9 – 12.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навчальній посіб. – К., Л.: 1999 – С.
12-14.
Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини.: Навч. посіб.
– Л. Бескід Біт. 2005. – С. 13,15 – 17, 19 – 20.
Тема 2. „Фактори
навколишнього середовища” (6 год)
План
1. Поняття про вражаючі, шкідливі й небезпечні фактори навколишнього середовища.
2. Характеристика впливу на людину фізичних факторів.
3. Характеристика впливу на людину хімічних факторів.
4. Характеристика впливу на людину біологічних та психологічних факторів.
Список літератури
Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності:
Навч. посіб. – К.: Каравела, 2002. – 327 с.
Карташов І.М., Ковжога С.О., Писарєв А.В. Безпека життєдіяльності у
надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005 .– С.
13-24.
3. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. – К.: Знання, 1999. –
С.32 –37.
Тема 3. “Взаємодія
іонізуючих випромінювань з речовиною і можливі наслідки їх впливу на організм людини”( 2 год)
План
1. Механізми взаємодії
іонізуючих випромінювань з речовиною.
2. Можливі наслідки
опромінення іонізуючими випромінюваннями.
3. Принципи й норми
радіаційної безпеки.
Список літератури
Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання:
Закон України від 14.01.1998 р. // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 6. – Ст.
211; Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 22. – Ст. 115.
Норми радіаційної
безпеки України. (НРБУ-97).
Карташов І.М., Ковжога С.О., Писарєв А.В. Безпека життєдіяльності у
надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – С.
60 – 70.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. – К.: Знання, 1999. – С.50
– 54.
Тема 4. “Загальні
механізми токсичної дії отруйних речовин і принципи терапії отруєнь” (2
год)
План
1.
Поняття і класифікація отруйних речовин.
2. Шляхи проникнення отруйних речовин в організм
людини та механізми їх токсичної дії.
3. Принципи терапії отруєнь.
С п и с о к л і т е р а т у р и
Карташов І.М., Ковжога С.О., Писарєв А.В.. Безпека життєдіяльності у
надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005.– С.
71 – 76.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб.
К.: Знання, 1999. – С.58-59.
Тема 5.
“Надзвичайні ситуації і характер їх впливу на навколишнє середовище і
життєдіяльність людини” (8 год)
План
1.
Класифікація надзвичайних ситуацій .
2. Особливості
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
3. Наслідки
аварій і катастроф на потенційно небезпечних об’єктах.
4. Зміст
надзвичайних ситуацій соціально-політичного
характеру.
5. Наслідки
надзвичайних ситуацій, що спричинені терористичними актами.
6. Засоби і фактори
ураження, які спричиняють виникнення надзвичайних ситуацій воєнного характеру.
7. Характеристика
вражаючої дії зброї масового ураження.
8. Характеристика
вражаючої дії звичайних засобів ураження.
С п и с о к л і т е р а т у р и
Про затвердження порядку класифікації надзвичайних
ситуацій: Постанова Кабінету Міністрів України № 368 від 24.03.2004 р. // Офіц.
вісн. України. – 2004. – № 12. – Ст. 740.
Карташов І.М.,
Ковжога С.О., Писарєв А.В. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях:
Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – С. 25 – 38.
Лапін В.М.
Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. – К.: Знання, 1999. – С. 43 – 60.
Тема 6.
„Оцінка радіаційно небезпечних ситуацій” (10 год)
План
1. Зміст і методи оцінки радіаційно
небезпечних ситуацій.
2. Методика оцінки радіаційно небезпечних
ситуацій при аварії на АЕС
3. Методика оцінки радіаційно небезпечних
ситуацій при ЯВ.
4. Вирішення задач з оцінки радіаційно
небезпечних ситуацій.
С п и с о к л і т е р а т у р и
Карташов І.М., Ковжога С.О., Писарєв А.В.. Безпека життєдіяльності у
надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – С.
76 – 82.
Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П., Орлов П. П. Защита объектов народного
хозяйства от ОМП: Справ. – К.: Вища школа, 1989. – С. 139 – 151.
Тема 7.
„Оцінка хімічно-небезпечних ситуацій”
(4 год)
План
1. Оцінка хімічно небезпечних
ситуацій методом прогнозування.
2. Оцінка хімічно небезпечних ситуацій за даними
радіаційної розвідки.
3. Вирішення задач з оцінки хімічно небезпечних
ситуацій.
4. Вирішення задач з оцінки радіаційно небезпечних ситуацій.
5. Визначення часу безпечного перебування людини в ізольованих умовах.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1.Карташов І.М., Ковжога С.О., Писарєв А.В.. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях:
Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - с.87-94.
2.Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П., Орлов П. П. Защита объектов народного
хозяйства от ОМП. Справочник. К.: Вища школа, 1989. –с. 161 -165.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб.. –
К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 207-213.
ІІ СЕМЕСТР
Тема 8 . „Державна система забезпечення безпеки і
захисту населення України” (4 години).
1.
Правові засади цивільного захисту.
2. Мета і
завдання цивільного захисту.
3. Єдина державна система цивільного
захисту.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Про правові засади цивільного захисту: Закон України від 24.06.2004 р. // Офіц.
вісн. України. – 2004. – № 29. – Ст. 1946;
Вісн. Верхов. Ради України. – 2004. – № 39. – Ст. 488.
2. Карташов І.М., Ковжога С.О.,
Писарєв А.В.. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. –
Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - с. 116-119.
3. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб, К.: Знання, 1999.- с. 120-145.
4. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб.. –
К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 8 -39.
Тема 9. „Основні способи, заходи
та засоби захисту людини” (6 годин).
1. Основні способи і заходи в сфері захисту.
2. Засоби
індивідуального захисту.
3. Засоби
колективного захисту.
4. Захист
людини у радіаційно небезпечній ситуації.
5. Режими
радіаційного захисту.
6. Порядок дій
у радіаційно небезпечній ситуації.
7. Захист людини в хімічно небезпечній ситуації.
8. Захист людини у випадку загрози або скоєння терористичного
акту.
Питання для самостійного вивчення
1. Методи і засоби виявлення і виміру
іонізуючих випромінювань.
2.Методи і засоби індикації небезпечних
хімічних і отруйних речовин.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Про
захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру: Закон України від 08.06.2000 р. // Офіц. вісн. України. – 2000. – №
28. – Ст. 1155.
2. Карташов І.М., Ковжога С.О., Писарєв А.В.
Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид.
акад. України, 2005. - с. 104-116.
3. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини:
Навч. посіб. – К.: Знання, 1999. - с.
120-145.
4.
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб.. – К.: Центр навчальної літератури,
2004. – с. 84 -159.
Тема:
10. „Організаційні основи
підготовки працівників підприємств, організацій й установ (об’єктів ЦЗ) до дій
в надзвичайних ситуаціях” (12 годин).
1. Планування цивільного захисту.
2. Органи управління, сили і засоби цивільного захисту.
2. Робота органів управління з
організації захисту працівників.
4. Правові засади забезпечення захисту життя і здоров’я працівників (особового
складу) від негативного впливу іонізуючого випромінювання.
5. Уточнення
призначення і складу сил і засобів ЦЗ правоохоронного органу.
6. Уточнення складу
і змісту документів з планування захисту працівників від надзвичайних ситуацій.
7. Організація роботи начальника і
штабу ЦЗ щодо забезпечення захисту працівників при загрозі впливу іонізуючого
випромінювання.
8.Організація роботи начальника і
штабу ЦЗ щодо забезпечення захисту працівників в умовах радіоактивного забруднення.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Про правові засади цивільного захисту: Закон України від 24.06.2004 р. // Офіц.
вісн. України. – 2004. – № 29. – Ст. 1946;
Вісн. Верхов. Ради України. – 2004. – № 39. – Ст. 488.
2. Про захист населення і територій від надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України від 08.06.2000 р.
// Офіц. вісн. України. – 2000. – № 28. – Ст. 1155.
3. Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання: Закон України від 14.01.1998 р. // Офіц. вісн. України. –
1998. – № 6. – Ст. 211; Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 22. – Ст. 115.
4. Карташов І.М., Ковжога С.О.,
Писарєв А.В.. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. –
Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - с.
116 – 119.
Тема
11. „Організація навчання працівників підприємств, установ та організацій
діям у надзвичайних ситуаціях” ( 8
годин).
1. Структура і зміст системи навчання працівників у
сфері цивільного захисту.
2. Принципи, методи й організаційні форми навчання.
3. Вимоги до заняття, яке проводиться та
критерії його оцінки.
4. Проведення
фрагментів занять та їх
оцінка.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Карташов І.М., Ковжога С.О., Писарєв А.В..
Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид.
акад. України, 2005. - с. 116 – 119.
2. Франчук В.С. Цивільна оборона: Навч. посіб. –
Львів: Афіша, 2000. –с. 266-269.
5. ЗАВДАННЯ
для практичних вправ
Завдання 1.
Визначити область безпечного чи небезпечного перебування
людини в умовах високих температур.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Параметри |
||||||||||
|
t0 C |
80 |
80 |
80 |
95 |
95 |
95 |
75 |
80 |
75 |
75 |
|
τ, хв |
20 |
40 |
70 |
20 |
30 |
45 |
25 |
50 |
50 |
80 |
Завдання 2.
Визначити можливі джерела шуму і наслідки їх впливу на
людину.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Параметри |
||||||||||
|
Рівень шуму, дБ |
60 |
70 |
90 |
100 |
110 |
120 |
130 |
150 |
160 |
170 |
Завдання 3.
Визначити охолоджуючий вплив вітру на організм людини в 0С.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Параметри |
||||||||||
|
Температура повітря, 0С |
5 |
-10 |
0 |
-5 |
-20 |
10 |
5 |
-10 |
0 |
-20 |
|
Швидкість вітру, м\с |
6 |
8 |
5 |
7 |
5 |
9 |
10 |
10 |
9 |
7 |
Завдання 4.
Визначити вертикальну стійкість повітря за наведених погодних умов.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Показники
погодних умов |
||||||
|
V,
м/с |
1 |
2 |
4 |
5 |
0,5 |
1 |
|
Хмарність |
ясно |
ясно |
хмарно |
хмарно |
хмарно |
ясно |
|
пора
доби |
ніч |
день |
день |
день |
день |
ніч |
Завдання 5.
Визначити час безпечного перебування
працівників в ізольованому приміщенні за умов обмеженого вмісту кисню в
повітрі.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Параметри |
||||||||||
|
N осіб |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
|
W, м3 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
60 |
70 |
65 |
80 |
|
а , л/год |
20 |
25 |
20 |
25 |
20 |
25 |
20 |
25 |
20 |
25 |
|
ГДК О2, % |
18 |
19 |
18 |
19 |
18 |
19 |
18 |
19 |
18 |
19 |
Завдання 6.
Визначити час безпечного перебування працівників в ізольованому приміщенні
за умов перевищення концентрації вуглекислого газу в повітрі.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Параметри |
||||||||||
|
N осіб |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
|
W, м3 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
60 |
65 |
70 |
|
m, л/год |
20 |
25 |
30 |
20 |
25 |
30 |
20 |
25 |
30 |
25 |
|
ГДК СО2, % |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
Завдання 7.
Визначити, до якої групи критичних органів відносяться органи людини, і
вказати для них гранично допустимі дози (ГДД) опромінення.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Назва органу |
Щитовидна залоза |
Печінка |
Гонади |
Стопи |
Нирки |
Гомілка |
Все
тіло |
М’язи |
Кісткова тканина |
Червоний кістковий мозок |
Завдання 8.
Визначити характер впливу НХР на
організм людини.
№ варіанта
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
Назва НХР
|
Фосген
|
Аміак
|
Окис
|
Хлор
|
Синильна
кислота |
Окис азоту
|
Окис
етилену |
Окис вуглецю
|
Окисли азоту
|
хлор
|
Завдання 9.
Здійснити класифікацію надзвичайної ситуації і визначити її код.
|
№ п/п |
Характеристика НС |
|
1. |
Викид НХР на території хімічного комбінату. |
|
2. |
Аварія на ХНО, у результаті якої є загроза забруднення сусіднього населеного
пункту. Для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують
можливості ХНО. |
|
3. |
Повінь на території 2-х районів області. Для ліквідації наслідків
необхідні ресурси в межах можливостей
цих районів. |
|
4. |
Вибух у шахті, у результаті
якого загинуло 12 шахтарів. |
|
5. |
Сильне налипання мокрого снігу на території двох районів області з обривом
проводів зв’язку і ЛЕП. Для ліквідації необхідно використання ресурсів усієї
області. |
|
6. |
Залізнична аварія потягу, що перевозив НХР, у результаті якої виникла
загроза транскордонного перенесення наслідків аварії. |
|
7. |
Внаслідок споживання неякісної води в лікарню міста з захворюванням
на гепатит потрапило 60 осіб. |
|
8. |
Буревій, в результаті якого на 3 доби порушено енергопостачання
жителів 6-ти населених пунктів (9300 осіб). |
|
9. |
Засуха в регіоні, в результаті
якої збитки понесли близько 12 тис. осіб. |
|
10. |
Аварія в системі теплопостачання міста, в результаті якої протягом
4-х діб, взимку без тепла залишилось
15 тис. осіб. |
Завдання 10.
Визначити наслідки впливу
надлишкового тиску на людину і споруди.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
∆ Рф , кг/см2 |
0,15 |
0,7 |
0,5 |
1,1 |
0,45 |
0,35 |
0,8 |
0,55 |
0,25 |
0,48 |
Завдання 11.
Визначити наслідки одноразового опромінення працівників.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Доза, Зв |
1,5 |
2,25 |
2,4 |
1,8 |
0,8 |
1,4 |
4 |
2,75 |
1,6 |
2,4 |
Завдання 12.
Визначити радіаційні втрати внаслідок багаторазового опромінення працівників.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Параметри |
||||||||||
|
Доза, Зв |
1,5 |
1,6 |
2,0 |
2,12 |
2,5 |
2,6 |
2,8 |
2,0 |
1,7 |
2,3 |
|
Період опромінення |
8 |
7 |
15 |
20 |
7 |
20 |
30 |
7 |
10 |
4 |
Завдання 13.
Група розвідка провела виміри потужності доз випромінювання (рівнів
радіації) в районі радіоактивного забруднення від аварії на АЕС. Результати
вимірів характеризуються значенням Рt. Визначити індекс зон
радіоактивного забруднення, (в яких зонах радіоактивного забруднення
знаходяться точки) де проводилось виміри. Визначені точки показати на схемі
розташування зон радіоактивного забруднення.
|
Точка виміру |
Рt , рад/год |
|||||||||
|
№ завдання |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
1 |
Р3, 0,04 |
Р2, 0,09 |
Р3, 0,05 |
Р2, 0,03 |
Р2, 0,05 |
Р3, 0,08 |
Р4, 0,02 |
Р3, 0,06 |
Р2, 0,09 |
Р4, 0,01 |
|
2 |
Р4, 0,6 |
Р4, 0,55 |
Р5, 0,4 |
Р4, 0,6 |
Р4, 0,45 |
Р5, 0,45 |
Р6, 0,35 |
Р5, 0,5 |
Р4, 0,45 |
Р6, 0,4 |
|
3 |
Р6, 1,5 |
Р7, 1,3 |
Р8, 1,2 |
Р6, 1,4 |
Р7, 1,5 |
Р8, 1,4 |
Р8, 1,2 |
Р7, 1,4 |
Р6, 1,5 |
Р7, 1,3 |
|
4 |
Р8, 4 |
Р9. 1,4 |
Р10, 2,6 |
Р9, 1,9 |
Р9, 4,7 |
Р10, 2,8 |
Р10, 3,0 |
Р9, 4,3 |
Р8, 3,8 |
Р9, 1,2 |
|
5 |
Р12, 4,5 |
Р11, 1,2 |
Р12, 3,2 |
Р13, 2,4 |
Р12, 3,5 |
Р14, 0,9 |
Р12, 6,9 |
Р11, 2,5 |
Р10, 12 |
Р12, 3,1 |
Завдання 14.
Група розвідки провела виміри потужності доз випромінювання (рівнів
радіації) в районі радіоактивного забруднення від аварії на АЕС. Результати
вимірів характеризуються значенням Рt. Визначити рівні радіації у
точках виміру на 10, 12 і 18 год. відповідно.
|
Точка виміру |
Рt , рад/год |
|||||||||
|
№ завдання |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
1 |
Р3, 8 |
Р2, 5 |
Р2, 9 |
Р3, 6 |
Р3, 10 |
Р2, 9 |
Р4, 12 |
Р2, 13 |
Р4, 11 |
Р3, 8 |
|
2 |
Р5, 4,5 |
Р4, 4,5 |
Р4, 6,5 |
Р5, 5,5 |
Р5, 7 |
Р4, 5,5 |
Р6, 3,5 |
Р4, 6 |
Р6, 4 |
Р5, 5 |
|
3 |
Р8, 1,4 |
Р7, 1,5 |
Р6, 1,5 |
Р7, 1,4 |
Р8, 1,2 |
Р7, 1,3 |
Р8, 1,2 |
Р6, 1,4 |
Р7, 1,3 |
Р7, 1,4 |
Завдання 15.
Працівникам установи належить працювати в районі аварії на АЕС протягом
часу – tр, потужність дози випромінювання на відкритій місцевості на
першу годину після аварії складає – Р1, початок роботи через час – tп
після аварії, коефіцієнт послаблення захисної споруди – Кпосл.
Визначити дозу опромінення, яку можуть отримати працівники.
|
Показник РНС |
№ завдання |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
tр, год |
3 |
4 |
4 |
3 |
3 |
4 |
4 |
3 |
2 |
2 |
|
Р1, мрад/год |
60 |
80 |
60 |
80 |
80 |
60 |
50 |
80 |
80 |
80 |
|
tп, год |
4 |
5 |
4 |
4 |
5 |
5 |
3 |
3 |
4 |
5 |
|
Кпосл |
6 |
5 |
5 |
10 |
10 |
5 |
6 |
8 |
10 |
6 |
Завдання 16.
Працівникам установи належить виконувати завдання на об’єкті, який забруднений
радіоактивними речовинами після аварії на АЕС. Початок роботи – tп,
потужність дози випромінювання на першу годину у районі проведення робіт – Р1,
доза опромінення, яка встановлена працівникам для роботи – Дуст,
коефіцієнт послаблення захисної споруди – Кпосл. Визначити допустиму
тривалість роботи tр за графіком.
|
Показник РНС |
№ завдання |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
tп, год |
30 |
30 |
30 |
20 |
25 |
25 |
25 |
20 |
20 |
20 |
|
Р1, мрад/год |
60 |
50 |
60 |
50 |
40 |
50 |
40 |
50 |
40 |
35 |
|
Дуст, мрад |
10 |
15 |
15 |
10 |
10 |
10 |
10 |
15 |
10 |
10 |
|
Кпосл |
6 |
5 |
5 |
10 |
10 |
5 |
6 |
6 |
10 |
6 |
Завдання 17.
Працівникам установи належить виконувати завдання в районі аварії на АЕС.
Потужність дози випромінювання на першу годину– Р1, доза опромінення,
яка встановлена для роботи – Дуст, тривалість роботи – tр,
коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди –Кпосл. Визначити
за графіком час початку робіт – tп, при якому виконуються умови
безпечної роботи працівників.
|
Показник РНС |
№ завдання |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
Кпосл |
5 |
4 |
3 |
5 |
5 |
5 |
5 |
4 |
6 |
7 |
|
Р1, мрад/год |
30 |
40 |
30 |
40 |
30 |
20 |
40 |
16 |
40 |
35 |
|
Дуст, мрад |
10 |
15 |
15 |
10 |
10 |
8 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|
tр, год |
5 |
3 |
4 |
4 |
6 |
5 |
3 |
8 |
4 |
5 |
Завдання 18.
Працівникам установи належить виконувати завдання протягом часу tр
на об’єкті, зараженому внаслідок ядерного вибуху. Потужність дози випромінювання
на першу годину після вибуху – Р1. Доза опромінення працівників не
повинна перевищувати Дуст. Коефіцієнт послаблення радіації – Кпосл.
Визначити час початку роботи за графіком.
|
Показник РНС |
№ завдання |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
tп, год |
4 |
5 |
3 |
4 |
5 |
4 |
5 |
3 |
4 |
3 |
|
Р1, рад/год |
60 |
60 |
50 |
50 |
60 |
40 |
50 |
60 |
60 |
50 |
|
Дуст, рад |
10 |
10 |
10 |
15 |
15 |
10 |
10 |
10 |
15 |
15 |
|
Кпосл |
6 |
6 |
5 |
10 |
10 |
6 |
6 |
6 |
5 |
6 |
Завдання 19.
Правоохоронний орган у складі N працівників розташований у m-поверховому
адміністративному будинку зі сховищем, яке характеризується коефіцієнтом
захисту - Кпосл. Керівнику правоохоронного органу стало відомо, що у
8 годин сьогодні на АЕС, розташованій на відстані L. на схід, сталася аварія з
викидом із атомного реактору в атмосферу радіоактивних речовин.
Хмара викинутих в результаті аварії РР (переважно цезій-137 і йод-131, які
попали у навколишнє середовище без руйнування енергоблоку) поширюється в
напрямку правоохоронного органу на висоті Н, зі швидкістю V. Потужність дози
випромінювання в хмарі Р1. Глибина хмари - Гхм, азімут
вітру Ав ( рис.1). Визначити очікувану еквівалентну дозу опромінення
працівників D, якщо під час проходження хмари вони будуть знаходитись: на
місцевості; в приміщенні; в сховищі.
|
№ з/п |
Показник РНС |
№ завдання |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
||
|
1. |
N, праці-вників |
100 |
90 |
80 |
95 |
85 |
100 |
90 |
80 |
95 |
85 |
|
2. |
m, поверхів |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
|
3. |
L, км |
90 |
100 |
80 |
100 |
90 |
80 |
100 |
90 |
80 |
100 |
|
4. |
H, м |
540 |
720 |
540 |
720 |
540 |
720 |
540 |
720 |
540 |
720 |
|
5. |
V, км/год |
9 |
10 |
8 |
10 |
9 |
8 |
10 |
9 |
8 |
10 |
|
6. |
P1,, рад/год |
9000 |
10500 |
9500 |
11000 |
10000 |
11500 |
9800 |
10800 |
10200 |
11200 |
|
7. |
Гхм, км |
4,5 |
5 |
4 |
5 |
4,5 |
4 |
5 |
4 |
4,5 |
5 |
|
8. |
Ав, 0 |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
90 |
|
9. |
Кпосл..сх |
900 |
800 |
950 |
900 |
850 |
850 |
900 |
850 |
900 |
950 |
Завдання 20.
17 год. 25 хв. з посту радіаційного спостереження надійшло повідомлення про
підвищення радіаційного фону. За повідомленням «Аварія на АЕС» працівники
правоохоронного органу негайно були укриті в сховище. О 18 годині підвищення
радіаційного фону стабілізувалось (сформувався слід радіоактивного забруднення
місцевості після проходження радіоактивної хмари) і працівникам було наказано
приступити до виконання службових завдань. За даними радіаційної розвідки потужність
дози випромінювання на 18 годину була: - на відкритій місцевості - Рt
місц.забр; в приміщеннях - Рt прим. забр, в сховищі – Рt сх. забр.
Визначити: індекс зони
радіоактивного забруднення; очікувану сукупну еквівалентну дозу опромінення
працівників при їх перебуванні за умов ситуації 1 в сховищі та за умов ситуації
2 протягом доби по 8 год. в сховищі, в приміщенні і на відкритій місцевості.
|
Показник РНС |
№ завдання |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
Pt місц забр, мрад
год |
2 |
30 |
36 |
32 |
28 |
30 |
28 |
30 |
36 |
32 |
|
Pt пр забр, мрад/год |
5 |
6 |
6 |
8 |
7 |
6 |
5 |
5 |
9 |
10 |
|
Pt сх забр, мрад\год |
0,05 |
0,05 |
0,08 |
0,05 |
0,04 |
0,05 |
0,07 |
0,06 |
0,06 |
0,05 |
Завдання 21.
Визначити час
захисної дії фільтруючого протигаза.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Параметри |
||||||||||
|
М, мг |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
100 |
200 |
300 |
400 |
500 |
|
С, мг/л |
4 |
5 |
6 |
4 |
5 |
6 |
4 |
5 |
6 |
5 |
|
V, л/хв |
20 |
20 |
25 |
20 |
25 |
20 |
25 |
20 |
25 |
25 |
Завдання 22.
Визначити
час експлуатації сховища в режимі “повна ізоляція” за умов.
|
№
варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Параметри |
||||||||||
|
N осіб |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
|
W, м3 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
60 |
70 |
65 |
80 |
|
a, л/год |
20 |
25 |
20 |
25 |
20 |
25 |
20 |
25 |
20 |
25 |
|
ГДК О2,
% |
18 |
19 |
18 |
19 |
18 |
19 |
18 |
19 |
18 |
19 |
Завдання 23.
Визначити
час експлуатації сховища в режимі “повна ізоляція” за умов.
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Параметри |
||||||||||
|
N осіб |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
|
W, м3 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
60 |
65 |
70 |
|
m, л/год |
20 |
25 |
30 |
20 |
25 |
30 |
20 |
25 |
30 |
25 |
|
ГДК СО2, % |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
Завдання 24.
Визначити, який додатковий патрон необхідно використати для підвищення
захисної дії протигаза ГП-7 .
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|||||||||
|
Параметри |
|||||||||||||||||||
|
Вид НХР |
Хлор |
Аміак |
Фенол |
Сірководень |
Окис вуглецю |
Аміак |
Хлор |
Двоокис азоту |
Диметил амін |
Диметил амін |
|||||||||
|
С, мг/л |
5.0 |
5.0 |
0.2 |
10.0 |
З.0 |
5.0 |
5.0 |
1.0 |
5.0 |
5.0 |
|||||||||
|
Час підвищення захисної дії, хв. |
40 |
60 |
800 |
50 |
40 |
30 |
80 |
30 |
60 |
30 |
|||||||||
Завдання 25.
Визначити, які фільтруючо-поглинаючі коробки промислового призначення
необхідно використати для захисту від НХР:
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Вид НХР |
Хлор |
Аміак |
Фосген |
Сірководень |
Окис вуглецю |
Кислотні пари |
Пари ртуті |
Двоокис азоту |
Пари органічних
речовин |
Фосфористий
водень |
Завдання 26.
Визначити режим експлуатації сховища .
|
№ варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Концентрація НХР (РР, БР) |
Відсутня |
Невелика НХР |
Висока НХР |
Висока БР |
Невелика БР |
Висока РР |
Відсутня |
Невелика РР |
Висока РВ |
Невелика НХР |
6.
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що
спричинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу
життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання
і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу.
Аварійно-рятувальні роботи – роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (включаючи
надання їм невідкладної медичної допомоги), захист матеріальних і культурних
цінностей та довкілля під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, із
залученням працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального
захисту та оснащення;
Бактеріологічна
(біологічною) зброя – хвороботворні
мікроби і токсини (бактерійні отрути), призначені для зараження людей,
тваринних,
Безпека
– (у перекладі з грецьк. - " володіти ситуацією") стан захищеності особистості і суспільства, в
якому небезпека та умови, які ведуть до фізичного, психологічного або матеріального збитку, контролюються для того,
щоб зберегти здоров’я і добробут людини та суспільства.
Безпека
життєдіяльності – галузь
знання та наукова-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження
небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх
властивостей наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту її життя і здоров’я та середовища проживання людей від небезпек.
Біологічні фактори – чинники життєвого середовища біологічного
походження, поділяються на
макроорганізми (рослини та тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси,
спірохети, грибки, простіші).
Вражаючий фактор – будь який чинник
життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей,
призводить до матеріальних збитків.
Вражаючі фактори можуть призвести до загибелі людини.
Діяльність
– специфічно людська форма
активності, необхідна форма існування людського суспільства, зміст якої полягає
в доцільності зміни та перетворенні навколишнього середовища в інтересах
людини.
Джерела (носії) небезпеки – будь які умови, явища, процеси, об’єкти, події,
засоби, речовини, дії людей тощо, які
становлять загрозу для життя і здоров’я
людини чи призводять до інших наслідків, небажаних для людини.
Джерела природних небезпек – природні об’єкти, явища природи та стихійні
лиха, які можуть спричинити шкоду людині або ж становлять загрозу для життя чи
здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини,
шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та
космічне випромінювання, небезпечні тварини, рослини, риби, комахи, гриби,
бактерії, віруси, заразні хвороби).
Джерела політичних небезпек – конфлікти на міжнаціональному
та міждержавному рівні, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні,
міжпартійні та збройні конфлікти, війни тощо.
Доза поглинута (D) – характеризує енергію
іонізуючого випромінювання, яка поглинута одиницею маси опроміненої речовини.
Одиниця виміру поглинутої дози в системі
"СІ" - грей Гр (1
Гр = 1Дж/кг), позасистемна одиниця – рад
(1 рад=0,01 Дж/кг).
Доза еквівалентна (Н) – міра біологічного впливу
кожного із видів іонізуючого
випромінювання на людину і визначається як добуток поглинутої дози (D) на
на коефіцієнт якості (К): Н= D*К. Коефіцієнт якості (К) показує у
скільки раз біологічний ефект впливу певного виду випромінювань відрізняється
від такої ж дії γ- випромінювання: К=1 для γ- і рентгенівського
випромінювань; к=10 для β- і
нейтронного випромінювань; К=20 для α – випромінювання. Вимірюється в зівертах (Зв).
Позасистемною одиницею еквівалентної дози є бер (біологічний еквівалент рада), 1
бер=0,01 Зв.
Доза ефективна еквівалентна (Е) – розрахункова доза опромінення людей, яка враховує
вклади ефектів опромінення різних органів і тканин людини на стан її здоров’я у
цілому і визначається як сума добутків еквівалентних доз (Нт) в окремих
органах і тканинах на відповідні тканинні зважуючі коефіцієнти Wт : Е = Σ Нт * Wт..
Вимірюється в зівертах.
Єдина державна система цивільного захисту населення (єдина система цивільного захисту - ЄСЦЗ) – сукупність органів управління, сил та засобів
центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
Життя
– одна із форм існування
матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку
активної регуляції свого складу, функцій тощо.
Життєдіяльність – властивість людини не просто діяти в
життєвому середовищ, яке її оточує, а процес збалансованого існування та
самореалізації індивідуума та груп людей, суспільства і людства в цілому в
єдності їх життєвих потреб й можливостей.
Заміська зона – територія за межами зон
можливих руйнувань, встановлених для категорійованих міст і категорійованих
об’єктів, розташованих поза цими містами. Межі зон можливих руйнувань
встановлюються в залежності від значення міста і чисельності його населення.
Зона можливого ураження
– окрема територія або об’єкт, на яких внаслідок надзвичайної ситуації техногенного,
природного чи військового характеру виникає загроза життю або здоров’ю людей чи
заподіяння матеріальних втрат.
Ізотермія – стан атмосфери, при якому не відбувається
переміщення повітря по вертикалі. Ізотермія виникає при температурі ґрунту, що дорівнює температурі повітря і швидкості вітру більш 4 м/с.
Інверсія – стан атмосфери, при якому не відбувається
суттєвого переміщення повітря по вертикалі. Інверсія виникає вночі при
температурі ґрунту, що нижче температури приземного повітря і швидкості вітру
до 4 м/сек.
Катастрофа – велика
за масштабами аварія чи небезпечна подія, що призводить до тяжких наслідків.
Конвекція – стан атмосфери при який відбуваються істотні
переміщення повітря по вертикалі. Конвекція виникає в денний час при
температурі ґрунту вище температури повітря і швидкості вітру до 4 м/с.
Ліквідація
наслідків надзвичайних ситуацій
– проведення комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші
невідкладні роботи, що здійснюються в разі виникнення надзвичайних ситуацій
техногенного, природного та військового характеру (далі - надзвичайні
ситуації), і спрямовані на припинення дії небезпечних
Надзвичайна
ситуація – сукупність
чинників та умов, що склалися в наслідок аварій, катастроф, стихійного лиха, застосування
засобів збройної боротьби, що зробили негативний вплив на навколишнє середовище
та життєдіяльність людини.
Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності
людей на окремій території, об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене
аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела
(може привести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат чи завдає
шкоди довкіллю.
Надзвичайні ситуації природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні ,
гідрологічні, морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр,
природні пожежі, зміна стану природного басейну, інфекційна захворюваність
людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських
рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану природних ресурсів та біосфери тощо
.
Надзвичайні
ситуації техногенного характеру –
транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані
вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних,
радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель,
аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні
аварії на греблях, дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – порушення нормальних умов існування
пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного
спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний
напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і
матеріалів, систем зв’язку і телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж
повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення ) чи знищення суден,
захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях,
зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Надзвичайні
ситуації воєнного характеру –
порушення нормальних умов існування пов’язані з наслідками застосування зброї
масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають
вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та
гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та
відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних
відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.
Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – надзвичайна ситуація, яка розвивається на
території двох чи більше областей, також коли для її ліквідації необхідні матеріальні
і технічні ресурси в обсягах що перевищують власні можливості окремої області.
Надзвичайна ситуація регіонального рівня – надзвичайна ситуація, яка розвивається на
території двох чи більше адміністративних районів (міст обласного значення), а
також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в
обсягах що перевищують власні можливості окремого району.
Надзвичайна ситуація місцевого рівня – надзвичайна ситуація, яка виходить за межі
потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її
вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а
також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в
обсягах, що перевищують можливості потенційно небезпечного об’єкта.
Надзвичайна ситуація об’єктового рівня – надзвичайна ситуація, яка не підпадає під
зазначені вище визначення.
Небезпека – негативна властивість живої і неживої матерії,
що може завдати шкоду самій матерії:
людям, довкіллю матеріальним цінностям.
Небезпечні
хімічні речовини (НХР) – токсичні
хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при
витіканні зі зруйнованих ємностей, сховищ, викликати масові ураження людей.
Несприятливі побутові або нестандартні ситуації – ситуації, що виникають у побуті,
невиробничій сфері, які не набули масштабу надзвичайної ситуації, але являють
собою загрозу життю та здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних збитків.
Опромінення – вплив
на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням
внаслідок практичної діяльності від джерел іонізуючого випромінювання поза
тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання,
які знаходяться всередині тіла людини.
Першочергові заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації – оперативне здійснення
організаційно-технічних та інших невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення
мінімальних потреб життєзабезпечення населення, яке постраждало внаслідок
надзвичайної ситуації.
Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) –
об’єкт, на якому використовуються, виготовляється, переробляється, зберігаються
або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежо- вибухові, хімічні речовини
та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні
засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної
ситуації.
Природно-соціальні небезпеки – наркоманія, епідемія
інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД.
Природно-техногенні
небезпеки – смог, кислотні дощі,
пилові бурі, ерозія ґрунтів, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель,
зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища, які спонукала людська
діяльність.
Психофізіологічні фактори – фізичні (статичні та динамічні)
і нервово-психічні перенавантаження (емоційні, аналізаторів, монотонність
праці).
Ризик виникнення небезпеки – ймовірність події (подій),
яка (які) є небезпечна (небезпечні).
Ризик – кількісна характеристика
небезпеки це частота реалізації небезпеки, яка визначається відношенням
кількості небезпечних подій до їх загальної кількості.
Сили і засоби цивільного захисту – особовий склад і працівники органів та підрозділів
цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна, та
аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне
обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно,
призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів
та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або
екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;
Соціальні небезпеки – небезпеки, викликані
низьким духовним та культурним рівнем (бродяжництво, проституція, пияцтво,
алкоголізм, тютюнопаління). Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний
стан, погані умови проживання, страйки, повстання, конфліктні ситуації на
міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті.
Соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність,
професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані
виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані
впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними
технічними засобами, токсикоманія. Можливість реалізації небезпеки і ступінь
несприятливого впливу її на людину залежить від відповідних факторів, які
поділяються на вражаючі, небезпечні та шкідливі.
Стихійне лихо – явище
природи, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим
порушенням життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуванням або
пошкодженням будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей.
Тероризм –
суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому
застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур
та залякування учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, або
погроз вчинення інших посягань на життя та здоров’я ні в чому не винних людей з
метою досягнення злочинних цілей;
Терористичний акт – злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу
чи інших дій, відповідальність за які передбачено статтями Кримінального кодексу
України.
Техногенні небезпеки – небезпеки, пов’язані з
використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного
обладнання, з використанням горючих легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин
та матеріалів, процесів, що відбуваються при підвищених температурі й тиску,
електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання
(іонізуючого, електромагнітного, віброакустичного). Джерелами техногенних
небезпек є відповідні об’єкти, що породжують їх.
Техногенний тероризм –
злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної,
хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або
її компонентів, інших небезпечних для життя і шкідливих для здоров’я людей
речовин, засобів електромагнітної дії, комп’ютерних систем та комунікаційних
мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних
об’єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням
загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку для
учасників навчально виховного процесу, працівників галузі та довкілля;
створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру.
Токсичність
отруйних речовин – здатність
речовин здійснювати ураження людини.
Токсодоза –
кількісна характеристика токсичності отруйної речовини, яка відповідає
визначеному ефекту ураження.
Фактор (лат. factor – діючий, що
вчиняє) – причина, рушійна сила будь-якого процесу, яка визначає його характер
або окремі риси.
Фактор
навколишнього середовища – будь
яка умова або вплив середовища мешкання людини, на що живий організм реагує.
Фізичні фактори – підвищені або
понижені: температура, вологість, атмосферний тиск; підвищена швидкість руху
повітря; недостатня освітленість; машини, механізми або їх елементи, що
рухаються або обертаються; конструкції, що руйнуються; елементи середовища,
нагріті до високих температур; устаткування, що має підвищений тиск або
розрідження; підвищені рівні електромагнітного, іонізуючого та акустичного
випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень
електричної напруги; перебування на висоті; невагомість і ряд інших.
Хімічна
зброя – отруйливі речовини (ОР) і засоби їх
застосування.
Хімічні фактори – хімічні елементи,
речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому,
рідкому та газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення та характеру
дії на організм людини. Існують три основних шляхи проникнення хімічних речовин
в людський організм через: 1) органи дихання, 2) шлунково-кишковий тракт, 3)
шкіряні покриви та слизові оболонки. За характером дії виділяють токсичні,
подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні речовини та
такі, що впливають на репродуктивну функцію.
Цивільний захист – система
організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та
інших заходів, які здійснюються органами центральної та місцевої влади,
органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами,
підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності,
добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів
з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю і
здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків
в мирний час та особливий період.
Шкідливий
фактор – чинник навколишнього середовища, який призводить до погіршення самопочуття, зниження
працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. Шкідливі
фактори можуть спричиняти захворювання чи зниження працездатності людини як у
явній, так і прихованій формах.
Евакуація – організоване
вивезення (виведення) робітників та службовців підприємств, організацій і
установ, які припиняють чи переносять свою діяльність у заміську зону, а також
непрацездатного і незайнятого у виробництві населення із зон можливих руйнувань
категорійованих міст і об’єктів, розташованих поза цими містами. Екстрена
евакуація населення здійснюється за рішенням начальника ЦО відповідного рівня з
зон радіоактивного і хімічного зараження, із зон масових пожеж, а також з районів
можливого затоплення.
Ядерна зброя – боєприпаси,
дія яких заснована на використанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється
при вибухових ядерних реакціях: поділу, синтезу або тому і іншому одночасно. До
ядерної зброї також відносять засоби
доставки боєприпасів.
7. КОНТРОЛЬНІ
ПИТАННЯ
до заліку
1. Загальна характеристика небезпек. Вражаючі, шкідливі
і небезпечні фактори у навколишньому
середовищі.
2. Механічні фактори середовища мешкання людини.
3. Термічні фактори середовища мешкання людини.
4. Електромагнітний фактор середовища мешкання людини.
5. Радіаційний фактор середовища мешкання людини.
6. Хімічні фактори середовища мешкання людини.
7. Біологічні та психологічні фактори середовища
мешкання людини.
8. Механізми і наслідки впливу іонізуючих випромінювань
на організм людини.
9. Принципи і норми радіаційної безпеки.
10. Загальні механізми токсичної дії отруйних
речовин. Принципи терапії отруєнь.
11. Поняття про надзвичайні ситуації. Класифікація
і показники надзвичайних ситуацій.
12. Надзвичайні ситуації техногенного і природного
характеру.
13. Наслідки аварій і катастроф на потенційно
небезпечних об’єктах.
14. Масштаби та характер радіоактивного
забруднення місцевості при аварії на АЕС.
15. Загальна характеристика, можливі наслідки
аварій на хімічно небезпечних об’єктах.
16. Надзвичайні ситуації соціально політичного
характеру.
17. Можливі наслідки надзвичайних ситуацій, які
спричинені терористичними актами.
18. Надзвичайні ситуації воєнного характеру.
Первинні і вторинні фактори ураження зброї.
19. Характеристика вражаючої дії зброї масового ураження
.
20. Характеристика вражаючої дії звичайних засобів
ураження.
21. Сутність та зміст оцінки радіаційно
небезпечних ситуацій.
22. Методи виявлення масштабу та характеру радіоактивного
забруднення місцевості.
23. Характеристика зон радіоактивного забруднення
місцевості під час аварій на АЕС.
24. Характеристика зон радіоактивного забруднення
місцевості внаслідок ядерних вибухів.
25. Державна система забезпечення безпеки і
захисту населення від надзвичайних ситуацій.
26. Єдина державна система цивільного захисту.
27. Способи та заходи в сфері захисту населення
від надзвичайних ситуацій.
28. Методи та засоби виявлення та вимірювання іонізуючого
випромінювання.
29. Методи та засоби індикації НХР. Призначення та
конструкція військового приладу хімічної розвідки.
30. Засоби індивідуального захисту людини.
31. Засоби колективного захисту населення
32. Медичні засоби захисту.
33. Склад та завдання сил і засобів цивільного
захисту підприємств, установ й організацій.
34. Планування заходів цивільного захисту
працівників підприємств, установ та організацій. Структура і зміст плану цивільного захисту установи.
35. Забезпечення безпеки і захисту працівників у
радіаційно небезпечних ситуаціях.
36. Послідовність і зміст роботи керівника правоохоронної
установи щодо забезпечення захисту
працівників у радіаційно небезпечних ситуаціях.
37. Принципи, методи та
організаційні форми навчання, дій по запобіганню життєдіяльності (боєздатності)
у небезпечних ситуаціях.
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Основними об’єктами контролю знань студентів є
успішність на практичних заняттях та результати складання заліку.
Залік включає
три запитання, два з яких є теоретичними і одне практичне. Результати складання заліку оцінюються в
балах, які виставляються за кожне питання.
При визначенні кількості балів за питання
заліку береться до уваги: рівень теоретичної підготовки студента; уміння творчо
застосовувати отримані знання; методичні навички у викладенні відповідей на
запитання; якість його практичної підготовки; здатність студента логічно і
дохідливо викладати матеріал.