плани

семінарських занять

з навчальної дисципліни

“історія  вчень про державу і право”

 

для студентів V курсу

заочного факультету

 

 

 

 

Плани семінарських занять з навчальної дисципліни  “Історія вчень про державу і право” для студентів V курсу заочного факультету / Уклад.: Г.Г. Демиденко, О.Р. Дашковська, М.Г. Окладна. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – 16 с.

 

 

 

 

 

У к л а д а ч і:  Г.Г. Демиденко,

О.Р. Дашковська,

М.Г. Окладна.

 

 

 

 

 

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 7 від 14.09.2007 р.)

 

 

 

 

 

 

 

 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

          Мета семінарських занять з курсу “Історія вчень про державу і право” –  закріплення та поглиблення знань з найважливіших тем курсу шляхом активного обговорення їх окремих питань, доповнень і уточнень в усних виступах.

          Студенти, щоб краще підготуватися до іспиту і семінару, мають заздалегідь, ще з початку семестру,  ознайомитися з контрольними запитаннями до іспиту і самостійно дати відповідь на них за допомогою занотованих лекцій,  підручників і хрестоматії з історії політичних і правових учень.

          Для успішного оволодіння матеріалом потрібно уважно прочитати рекомендовані джерела (твори мислителів минулого). Список запропонованої літератури не є вичерпним, тому студент вправі розширити його. Далі необхідно ретельно проаналізувати політико-правові погляди мислителів, суть їх концепцій і теорій,  законспектувати найбільш значущі визначення,  положення з текстів про державу,  право,  законодавство, глибоко осмислити їх. Можна обмежитись лише опрацюванням текстів і помітками (олівцем),  закладками в книгах, якщо є можливість користуватися ними на семінарі. У такому разі потрібен розгорнутий план відповіді,  усного виступу з кожного з питань, що будуть розглядатися на семінарі. Брати активну участь у роботі семінару дуже важливо, бо це підвищує ефективність засвоєння курсу. Відсутні на занятті або не готові до нього студенти зобов’язані відповідати на додаткові питання з плану семінару на іспиті.

          Отже, семінарське заняття є невід’ємною складовою частиною самостійної підготовки студентів з історії вчень про державу і право, своєрідною перевіркою і контролем набутих знань.

 

 

Т е м а  1.   ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ІДЕЙ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

 

П л а н

 

1.   Політико-правова думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму (софісти, Сократ, Платон, Арістотель, Цицерон). Римські юристи про право.

2.   Теорії природного права і суспільного договору в працях Г. Гроція та Б. Спінози.

3.   Особливості теорії природного права та договірного походження держави у творах англійських філософів Т. Гоббса та Дж. Локка.

4.   Вчення про право і державу у творах французьких мислителів епохи Просвітництва Вольтера, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо.

5.   Вчення про державу і право німецьких вчених І. Канта і Г. Гегеля.

 

Методичні поради

 

Вивчаючи політико-правову спадщину Стародавньої Греції, треба мати на увазі, що практика рабовласницької демократії, аристократії, олігархії, тиранії стали передумовою виникнення вчень про державу і право, форми державного правління, співвідношення права і закону.

При розгляді творчості софістів доречно підкреслити, що вони першими в історії проголосили природно-правову рівність людей. На особливу увагу заслуговує  вчення Сократа, який розрізняв природне право (неписане) і закони поліса (писане право), засновані на розумних засадах. Бажано пояснити, чому Сократ використовував принцип законності як базовий критерій класифікації різних форм державного правління: монархії, тиранії, аристократії, плутократії, демократії.

Опрацьовуючи твори Платона “Держава” і “Закон”, слід звернути увагу на те, як автор розуміє принцип справедливої нерівності. Необхідно розкрити ідеї Платона про ідеальну державу, пов’язану з аристократичним правлінням, про закономірності зміни форм державного правління, про “несправедливі” форми державного правління. Окремо треба зупинитися на принципах законодавства, значенні законів у державі,  а також призначенні суду.

Під час дослідження поглядів Арістотеля на державу і право (твори “Політика” і “Афінська політія”) слід звернути увагу на те, що держава і право розглядаються ним з точки зору політики, заснованої на морально-етичних принципах. Визначте два види справедливості: розподільну (пропорційну внеску) та зрівняльну (рівне за рівне). Розкрийте зміст патріархальної теорії походження держави, приватної власності, індивідуальної сім’ї. Дайте за Арістотелем визначення держави як динамічної організації, що складається з громадян, які можуть брати участь у законодавчій та судовій владі. Проаналізуйте розподіл владних повноважень в ідеальній формі правління – політії, – яка  поєднує кращі риси олігархії і демократії.

Необхідно усвідомити, що політико-правова думка в Стародавньому Римі формувалася на основі філософських напрямків, запозичених із грецьких джерел, а також на основі практичної діяльності юристів, що привело до виокремлення юриспруденції в самостійну галузь знань. Під правом в Стародавньому Римі розуміли позитивне право, яке складається із звичаєвого права, закону (Lex), едиктів магістратур, рішень сенату, коментарів юристів, конституцій імператорів тощо. Розкрийте суть поділу права на приватне та публічне. Проаналізуйте погляди на державу та право видатного юриста, оратора, державного діяча та мислителя Марка Тулія Цицерона, викладені у творах “Про державу”, “Про закон” тощо. Зверніть увагу на причини походження держави, характеристику найкращої форми правління (змішаної), на визначення права і закону,
головним принципом яких Цицерон вважав справедливість. Відповідність людських законів природному праву, за Цицероном, виступає як критерій і вимір справедливості або несправедливості цих законів, але при цьому вони повинні узгоджуватися із встановленим у державі порядком управління і традиціями.

Підкресліть, що Цицерон вперше визначив “право народів” як поєднання позитивного права різних народів та природного права міжнародного спілкування, його важливий принцип – необхідність дотримання зобов’язань за міжнародними договорами.

Проаналізуйте види війн виходячи із способу їх проголошення (визвольні, захисні та миротворчі).

Розвиток капіталістичних відносин сприяв формуванню юридичного світогляду, а ідеї Відродження і Реформації переконували, що шлях у майбутнє пролягає через право, правову захищеність людини, удосконалення правових механізмів функціонування держави. Основою юридичного світогляду була теорія природного права та концепція “суспільного договору в поясненні походження держави і суспільної влади”.

Охарактеризуйте погляди Г. Гроція (“Про право війни і миру”) на державу, суттєвою ознакою якої він вважав суверенітет. Розглядаючи політико-правове вчення Бенедикта Спінози (“Богословсько-політичний трактат”, “Політичний трактат”), зверніть увагу на те, як він тлумачить питання виникнення держави, класифікує форми державного правління (на монархію, аристократію, демократію), як він обґрунтовує переваги демократичної держави.

Зосередьтесь на тому, як Т. Гоббс (“Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадянської”) пояснює основні джерела права та влади суверена, співвідношення права і закону, прокоментуйте положення про те, що держава – це сила, яка домінує над правом.

Досліджуючи погляди на державу і право Дж. Локка (“Два трактати про правління”), слід зупинитися на тому, чим відрізняється характеристика природних законів від розуміння них  Т.Гоббсом, як формулюється “тріада прав” та мета законів за Дж. Локком, як тлумачиться поділ влади на різні гілки, як розвиваються ідеї правової держави, суверенності народу, яка вища за суверенність держави.

Відповідаючи на четверте питання, необхідно зазначити, що один із найвідоміших просвітителів Франції Вольтер був борцем проти забобонів, неуцтва та марновірства католицької церкви, хоча і визнавав важливість релігії для народу. Виходячи з теорії природного права він понад усе пропагував свободу, яка полягає в тому, щоб залежати лише від законів, і рівність, що виражається в однаковому ступені підлеглості громадян закону і в однаковому захисті їх законом. Зверніть увагу на тлумачення Вольтером поняття політичної свободи. Визначте, яку форму правління Вольтер вважав найкращою і яким повинен бути перехід до неї. Проаналізуйте ставлення Вольтера до війн і визначення права народу на повстання.

Розглядаючи особливості вчення Ш.-Л. Монтеск’є, необхідно проаналізувати його відомий твір “Про дух законів”, в якому теоретично обґрунтована теорія про вирішальну роль географічних чинників та історико-правових традицій народу в розвитку держави. Особливу увагу необхідно приділити причинам походження і завданням держави (забезпечення політичної свободи громадян, гарантування умов їх вільного розвитку). Визначте відмінності політичної та громадянської свободи. Розкрийте, для чого, на думку Ш-.Л. Монтеск’є, необхідно встановити принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Додатково необхідно зазначити, що, крім поділу компетенцій між вищими органами влади, цей принцип передбачає систему стримувань і противаг.

Основні положення вчення Ж.-Ж. Руссо викладені в його праці “Суспільний договір”... Автор пов’язує виникнення держави з появою приватної власності й соціальної нерівності і пропонує свою концепцію суспільного договору, засновану на народному суверенітеті. Охарактеризуйте її. Окремо слід зупинитися на тому, що Ж.-Ж. Руссо вважав волю народу вищою за закон і передбачав передусім гарантії виконання обов’язків громадянами перед державою, а не держави перед громадянами. Дайте визначення поняття “народний суверенітет” і розкрийте його ознаки за вченням Ж.-Ж. Руссо. Поясніть, чому мислитель заперечував представницькі форми правління і принцип поділу влади, вважаючи найкращою формою держави демократичну республіку, яка базується на дрібній приватній власності.

Вчення І. Канта викладено в багатьох його працях: “До вічного миру”, “Метафізичні основи вчення про право”, “Ідеї загальної історії під космополітичним кутом зору” та ін. Розкрийте зміст поняття “категоричний імператив” як найвищий моральний закон, що надає індивіду повну свободу самостійно обирати лінію поведінки, найбільш узгоджену з його світом ідей та моральних принципів. Дайте характеристику кожного з видів права за І.Кантом: природного і позитивного, яке, у свою чергу, поділялося на приватне і публічне.

Досліджуючи погляди І. Канта щодо походження держави та форм правління, необхідно вказати на особливості трактування філософом договірної теорії відповідно до ідей “категоричного імперативу” і проаналізувати абсолютизм, аристократію та демократію. Дайте дефініцію поняття “держава за Кантом”, розкрийте її завдання. Додатково зупиніться на визначенні поняття “правова держава”, в основу якої покладено принципи верховенства правових законів, взаємної відповідальності особи і держави, поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Розглядаючи форми держави, зверніть увагу, на особливе значення методів, а не форми правління чи кількості правлячих. Поясність, чому І. Кант припускав існування демократичної форми правління при монархії. Окремо зупиніться на характеристиці ідеї “вічного миру”, яка полягає в мирному співіснуванні вільних держав-республік, вирішенні всіх міжнародних конфліктів виключно шляхом переговорів без застосування сили, керуючись міжнародними нормами і здоровим глуздом.

Аналізуючи вчення Г.Гегеля, важливо зупинитися на його відомому творі з питань держави та права – “Філософія права”, в якому ідею права автор розглядав як загальну свободу і наділяв людину абсолютною свободою, виводячи право з поняття “вільна воля”. Необхідно детально розглянути три стадії розвитку ідеї права: 1) абстрактне право; 2) мораль; 3) моральність.

Варто зазначити, що Гегель одним із перших охарактеризував громадянське суспільство як систему потреб, що базується на приватній власності й загальній рівності людей і  виникає тільки за умов буржуазного ладу. Зверніть увагу на структуру і завдання громадянського суспільства, яке засновано на протиставленні інтересів різних станів: субстанціонального (землеробів і селян), промислового (фабрикантів, торговців, ремісників) та загального (чиновників). Поясність, чому конституційну монархію Гегель вважав ідеальною державою, яка має сильну централізовану владу, здатну підкорити всіх підданих і диктувати їм свою волю.

Розкрийте погляди Гегеля щодо міжнародно-правових відносин. Чому, на його думку,  держави повинні визнавати міжнародне право і чітко виконувати свої зобов’язання перед іншими державами. Слід зауважити, за яких умов, на переконання науковця, окремі міждержавні спори може вирішити тільки війна, яка очищує дух нації.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Антология мировой политической мысли: В 5 т. Т 1. – М., 1997.

Аристотель. Политика. – М., 1994.

Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988.

Гоббс Т. Избранные произведения: В 2 т. – М., 1964.

Гроций Г. О праве войны и мира. – М., 1956.

Демиденко Г.Г. Історія вчень про право і державу: Підруч. – Х., 2004.

История политических и правовых учений: Хрестоматия для юрид. вузов и фак. / Сост. и общ. ред. Г.Г. Демиденко. – Х., 1999.

История политических и правовых учений: Учеб. / Под ред. О.З. Лейста. – М., 2003.

История политических и правовых учений: Учеб. для вузов / Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. – М., 2005

Локк Дж. Сочинения: В 3 т. /Пер. с англ. – М., 1985.

Монтескье Ш.–Л. Избранные произведения. – М., 1955.

Платон. Диалоги. – М., 1986.

Руссо Ж.-Ж. Сочинения: В 2 т. – М., 1991.

Спиноза Б. Избранные произведения. – М., 1957.

Цицерон. Диалоги. О государстве. О законах. – М., 1966.

 

Т е м а   2. ВІТЧИЗНЯНА ПОЛІТИКО-ПРАВОВА ДУМКА

 

П л а н

 

1.   Політико-правова думка Київської Русі: основні ідеї і принципи управління державою в давньоруських літературних пам’ятках.

2.   Політико-правова думка XVI-XVII ст.: С. Оріховський, І. Вишенський, П. Могила, Б. Хмельницький.

3.   Руїна. Політико-правові погляди І. Мазепи. Конституційний проект П. Орлика. Теорія природного права, демократії за Я. Козельським, Г. Сковородою.

4.   Національно-держане відродження (середина ХІХ – поч. ХХ ст.): Т. Шевченко і М. Костомаров. М. Драгоманов і його конституційний проект. Ідеологи революційної демократії і федералізму (І. Франко, М. Грушевський). Розвиток  теорії правової держави (М. Ковалевський, П. Новгородцев,  С. Котляревський, В. Гессен, Г. Шершеневич, Б. Кістяківський).

 

Методичні поради

 

          Які політико-правові проблеми містить перший на Русі релігійно-політичний трактат київського метрополіта Іларіона “Слово про Закон і Благодать”? У тексті цього твору треба звернути увагу  на тлумачення Іларіоном закону, благодаті та  істини. Закон – теологічне й юридичне поняття, засіб подолання пороків людей, залучання їх до “благодаті та істини”. Важливо виділити політичні ідеї Іларіона: ідею рівноправ’я всіх народів, легітимності влади, моральності правлячих та ін. Автор обґрунтовує важливі принципи державного управління. Які саме? У “Повчанні” Володимира Мономаха звертають на себе увагу особливості бачення київським князем політичних і моральних принципів державного управління, його заповіді і те, як вирішується питання  повноваження влади на покарання, смертну кару. Зосередьтеся на важливому політичному висновку В. Мономаха: з владою зростає відповідальність.

          Як трактує “Повість временних літ” природу влади, права?

          Прокоментуйте основні ідеї “Слова” і “Моління” Данила Заточника.

          Висвітлюючи друге питання, слід враховувати, що однією із яскравих постатей українського Відродження і Реформації був високоосвічений вчений Станіслав Оріховський  (Русин, Роксолан) (1513-1566 рр.). Найбільш повно політико-правові погляди Оріховського відображено в його публіцистичній праці “Напучення польському королеві Сігізмунду Августу”. У чому суть його  політико-правових ідей? Слід проаналізувати зміст і значення наступних важливих положень С. Оріховського: 1) історія як дії людей, їх спроможність встановити справедливість на землі; 2) влада не від Бога, а наслідок суспільної угоди. Треба звернути увагу на дефініції держави, в якій розвинуті ідеї Арістотеля, Цицерона про державу, її мету; 3) найкраща форма держави  – політія. Які її переваги? Хто є суб’єктами юридичних прав у “Польській політії”?; 4) у державі повинен бути чіткий розподіл влад. Хто втілює  справедливість у “Польській політії”, уособлює законодавчу, виконавчу і судову владу? Хто повинен вирішувати спор про “моє” і “твоє”?; 5) Як автор відповідає на питання: “Що в державі вище – закон чи король?”; 6) принципи управління в державі, роль справедливості і знань.

          Брестська унія 1596 р. між верхівкою католицької і православної церков стала причиною широкої полеміки, яку підтримала і велика кількість літераторів. Помітно вирізнялись твори  І. Вишенського (1550 – бл.1620 рр.). Покажіть, у чому суть його основних ідей? Суспільно-політичний ідеал І. Вишенського  – “горня”,  “чернеча” республіка, повернення до демократичних основ раннього християнства, до свободи, рівності, аскетизму і братства. Який шлях він пропонує до такої республіки? Київський митрополіт П. Могила (прибл. 1596-1647 рр.) головним для світської влади вважав благо людей. На перше місце в політичних і громадських справах ставив управління, суд, законодавство.

          Б. Хмельницький (1595-2657 рр.) на час обрання гетьманом мав значний військовий, політичний і дипломатичний досвід. Слід з’ясувати, у чому суть політичної доктрини Б. Хмельницького, його бачення майбутньої України? На першому етапі Визвольної війни його політичною програмою було домогтися політичної автономії України у складі Речі Посполитої. На другому етапі Визвольної війни Б. Хмельницький прагнув звільнити всі етнічні українські землі. Важливо самостійно проаналізувати зміст “Березневих статей” Б. Хмельницького, зробити висновки.

          Зі смертю Б. Хмельницького розпочинається руїна Української держави. Політична доктрина І. Мазепи (1644-1709 рр.) передбачала відродження української державності під протекторатом шведського короля. Проаналізуйте її зміст.

          Політичну програму відродження української державності намагався реалізувати і соратник І. Мазепи П. Орлик (1672-1742 рр.). Його політичне кредо і правові погляди викладені у творах “Вивід прав України” та “Пакти й Конституції законів і вільностей Війська Запорозького”(1710 р.). У першому творі слід звернути увагу на обґрунтування невідчужуваних прав нації, народного суверенітету. Уважно проаналізуйте статті конституційного проекту П. Орлика. Бажано окремо зупинитися на змісті ст. VІ Конституції, у якій йдеться про публічну владу у відбудованій державі, розподіл повноважень між законодавчою (козацькою Генеральною радою), виконавчою (гетьманським, полковими та сотенними урядами) і судовою (системою полкових, міських судів і Генерального Суду) гілками влади. Оцініть  демократичні засади й соціально-економічні заходи, передбачені іншими статтями Конституції.

          Видатний український мислитель Г. Сковорода (1722-1794 рр.) головним предметом своєї філософії вважав людину, її буття і прагнення до щастя. Основне в людині – її духовність. Ключ до істини, розуміння свого призначення він бачив у самопізнанні. Моральний ідеал Г. Сковороди  – високодуховна людина. Зверніть увагу на критику Г. Сковородою стану українського суспільства, самодержавно-кріпосницької системи, які він називає “миром темным, миром прескверным”. Важливо зробити висновок щодо суспільно-політичного ідеалу мислителя.

“Добронравие и трудолюбие” прославляв і Я. Козельський (1728-1769 рр.). На його думку, те суспільство буде здоровим і благополучним, де  добрі звичаї допомагають добрим законам. Назвіть види державного правління, переваги республіки, роль законів у державі.

          Відсутність близької перспективи відродження української державності  вплинуло на подальший розвиток вітчизняної політико-правової думки.

          У 1846-1847 рр. у Києві діяло таємне Кирило-Мефодієвське товариство. За політичними поглядами вирізнялось два напрями – ліберальний (М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш та ін.) і революційно-демократичний (Т. Шевченко, М. Гулак, Г. Андрузький, О.Навроцький та ін.). Визначте суть політичної програми товариства? За видом державного  правління такий союз повинен був стати республіканським, за державним режимом – демократичним, за устроєм – конфедерацією (чи федерацією).

Виділіть найбільш характерні політико-правові аспекти серед мотивів поезій Тараса Шевченка. Суспільно-політичний ідеал Шевченка слід шукати в тих його поезіях, де він оспівує минулу славу України, Козацьку державу. “Праведний закон” у поета-пророка – це закони, які закріплюють природні права людини і нації, їх свободу.

          Михайло Драгоманов (1841-1895 рр.) – історик і публіцист, автор відомого конституційного “Проекта оснований Устава украинского общества “Вольный Союз” – “Вільна спілка” (1884р.)”. Варто звернути увагу на те, що у своїх історичних творах він пояснював виникнення права і держави як наслідок розвитку людського розуму, сім’ї, власності і класової боротьби. Право – вираз всезагальної волі народу, нації. Лише на цій всезагальності може бути побудований закон. Право, сформульоване, закріплене в законі, повинно передусім закріпити політичні свободи, адже без них воно не діє. Проаналізуйте самостійно конституційний  проект М. Драгоманова. Зверніть увагу: він передбачав для майбутньої Росії республіканський демократичний політичний устрій, а найголовнішими умовами конституційних перетворень вважав політичні свободи, права людини і націй та широке місцеве самоврядування. За М. Драгомановим шлях у майбутнє лежить через свободу, республіку і соціалізм.

          І. Франко (1856-1916 рр.) вважав єдиним джерелом і носієм влади народ. Буржуазна держава за своєю суттю – явище антинародне і  неминуче приведе до своєї загибелі. На відміну від марксистів він визнавав необхідність при  соціалізмі держави і влади, домінуючими функціями яких будуть не політичні, а господарчо-економічні й культурно-виховні функції.

          Разом з І. Франком створював перші політичні партії у Галичині і  М. Грушевський (1866-1934 рр.). З’ясуйте, у чому оригінальність і особливість його політико-правових поглядів? Прочитайте  наведені у “Хрестоматії” уривки з його політичних творів, охарактеризуйте викладені концепції. Держава, за М. Грушевським, “се суверенний союз народу, який… зверхніми засобами задовольняє індивідуальні, національні і загальнолюдські солідарні інтереси в напрямі поступового розвитку громадянства”. Право визначалось ним як єдність норм, які виражають соціальну солідарність з’єднаних у націю людей. Це атрибут будь-якої держави, що повинен відображати права людини, нації. Спробуйте самостійно прокоментувати ці визначення.

Наприкінці  ХІХ – на початку ХХ ст.  у вітчизняній політико-правовій думці активно розроблялася теорія правової держави. У творах М. Ковалевського, П. Новгородцева, С. Котляревського, В. Гессена, Б. Кістяківського  осмислюється досвід і особливості сучасних конституційних держав Європи, основні риси, ознаки і принципи правової  держави, проблеми верховенства права, розподілу влад тощо. Проаналізуйте їх. Визначте  поняття, сутність та ознаки правової держави за Б. Кістяківським. У правовій державі науковець цінує передусім обмеженість і підзаконність влади, її безособистість, панування правових норм, ідей незалежності, правову діяльність держави. На особливу увагу заслуговує висновок: “Держава і право – це дві сторони одного й того ж складного явища, а, зокрема, право і є тим началом, з якого складається держава”.

          Таким чином, вітчизняна політико-правова думка не лише відобразила вплив класичної політичної й правової думки, а й збагатила її новими ідеями, підходами до проблем теорії держави і права.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

          Літопис руський // Пер. з давньорусь. Л.Є.Махновця. – К., 1989.

          Вишенський І. Твори. – К., 1986.

          Костомаров М. Історія України в життєписах  найвизначніших її діячів. – К., 1991.

          Вивід прав України. – Л., 1991. – С.42-44, 45-49, 50-58, 59-70, 71-77, 78-83, 84-88, 89-98, 106-116.

          Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. – К., 1993. – С.14-19, 25-37, 44-52, 52-60.

          Шевченко Т. Кобзар. – К., 1986.

          Грушевський М. Хто такі українці  і чого вони хочуть. – К., 1991.

          Скакун О.Ф. Драгоманов как политический мыслитель. – Х., 1993.

          Шульженко Ф.П., Наум М.Ю. Історія вчень про державу і право: Курс лекцій / За заг. ред. проф. В.В. Копейчикова. – К., 1999.

          Демиденко Г.Г. История учений о праве и государстве: Курс лекций. – Х., 2001.

          Історія вчень про право і державу: Хрестоматія для юр. вузів і фак-тів / уклад., заг. ред. Г.Г. Демиденко. 3-е вид., доп. і змін. – Х., 2005.

 

 

 

 

Н а в ч а л ь н е   в и д а н н я

 

 

 

плани

семінарських занять

з навчальної дисципліни

“історія  вчень про державу і право”

 

для студентів V курсу

заочного факультету

 

 

 

У к л а д а ч і:  ДЕМИДЕНКО Григорій Григорович,

                ДАШКОВСЬКА Олена Ростиславівна, 

                          ОКЛАДНА Марина Георгіївна.

                          Відповідальний за випуск О.В. Петришин

 

Редактор Л.В. Русанова

                    Комп’ютерна верстка  Г.В. Старжинської

 

 

 

План 2007,  поз. 28

 

Підп. до друку 04.10.2007. Формат 84х108 1/32. Папір офсетний.      

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 1,0. Облік.-вид. арк. 0,596. Вид. №  114.

Тираж ........ прим. Зам. № 3049. Ціна договірна.

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

 

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.