МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ярослава мудрого

ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА”

Харків

2010

Програма навчальної дисципліни “Теорія держави і права” / Уклад.: О.В. Петришин, М.В. Цвік, І.В. Бенедик та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2010. – 23 с.

Укладачі: О.В. Петришин,

М.В. Цвік,

І.В. Бенедик,

Л.Л. Богачова,

О.Р. Дашковська,

Д.В. Лук’янов,

С.М. Олейников,

С.П. Погребняк,

І.В. Процюк,

В.С. Смородинський,

Г.О. Христова,

І.В. Яковюк.

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 2 від 04.03.2010 р.)

1. В С Т У П

Навчальна дисципліна “Теорія держави і права” є фундаментальною, методологічною юридичною дисципліною в системі юридичної освіти, що сприяє підготовці юристів високої кваліфікації, готових і здатних брати активну участь у розбудові демократичної соціальної правової держави в Україні в умовах поступового формування громадянського суспільства.

Завдання загальної теорії держави і права обумовлені її місцем у системі навчальних юридичних дисциплін та полягають у наступному:

по-перше, загальна теорія держави і права озброює студентів знаннями найбільш загальних, основоположних закономірностей державно-правового життя суспільства;

по-друге, вона закладає фундамент правової культури майбутніх фахівців, їх юридичного мислення;

по-третє, дає студентам первинні уявлення про основні державно-правові поняття та категорії, необхідні для ефективного вивчення галузевих та інших юридичних дисциплін.

Головне завдання загальної теорії держави і права – формування у майбутніх фахівців уміння з виважених, наукових позицій давати належну оцінку складним явищам та процесам державно-правової дійсності, розкривати їх сутність, розуміти їх соціальне призначення, місце і роль у політичній та правовій системах суспільства. Озброєні її знаннями юристи можуть плідно сприяти розв’язанню різноманітних проблем державного і правового будівництва.

При вивченні теорії держави і права використовуються такі методи навчання, як лекції, колоквіуми, семінарські заняття, написання рефератів з певної спеціальної проблематики, виконання теоретико-аналітичних завдань, розв’язання тестових завдань, виконання індивідуальної роботи студентів у визначених формах.

Викладання теорії держави і права відбувається за кредитно-модульною системою, яка передбачає як модульний принцип подання матеріалу, так і поточний модульний контроль за засвоєнням знань з теорії держави і права. Підсумковою формою контролю є іспит, на якому перевіряється рівень засвоєння теоретичних знань, уміння застосовувати ці знання при вирішенні конкретних юридичних завдань.

Система загальної теорії держави і права відтворюється в програмі навчальної дисципліни “Теорія держави і права”.

У результаті вивчення теорії держави і права студенти повинні:

– знати стан основних проблем загальної теорії держави і права, форми і функції держави, принципи організації і діяльності державного апарату, основні елементи механізму правового регулювання, суспільних відносин;

– розуміти сутність і значення правової форми регулювання суспільних відносин, зміст основних правових інститутів, структуру системи права, форми і принципи реалізації права, поняття норм права та їх відмінність від інших регуляторів суспільних відносин;

– уміти правильно тлумачити і застосовувати норми права, використовувати засоби та прийоми юридичної техніки, правила подолання колізій та заповнення прогалин у чинному законодавстві.

2. Зміст

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА”

1. Предмет загальної теорії держави і права

Поняття юридичної науки. Обґрунтування наукового характеру юриспруденції. Система юридичних наук: теоретичні, історико-юридичні, галузеві, спеціальні (прикладні) науки, науки, що вивчають зарубіжні державу і право, наука міжнародного права.

Загальна теорія держави і права як фундаментальна юридична наука: поняття та риси. Предмет загальної теорії держави і права, його структура.

Функції загальної теорії держави і права: пізнавальна, евристична, наукового передбачення, допомоги практиці, світоглядна, інтеграційна, методологічна.

2. Методологія правової науки

Методологія і методи в пізнанні держави і права: поняття і значення.

Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права: діалектичний і метафізичний, матеріалістичний та ідеалістичний підходи. Феноменологічний, герменевтичний, синергетичний, антропологічний, комунікативний підходи до вивчення державно-правових явищ.

Загальнонаукові методи пізнання держави і права. Зміст та особливості логічного, історичного та системного методів.

Спеціальні методи правознавства: статистичний, конкретно-соціологічний, психологічний, кібернетичний методи, методи моделювання і соціального експерименту.

Власні методи правознавства: формально-юридичний та порівняльно-правовий.

3. Загальна теорія держави і права в системі

суспільних і юридичних наук

Становлення загальної теорії держави і права як самостійної науки. Роль енциклопедії права та філософії права у процесі формування загальної теорії держави і права.

Загальна теорія держави і права та суспільні науки (філософія, соціологія, політологія, економічна теорія, соціальна психологія).

Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук. Зв’язки теорії держави і права з історико-юридичними, галузевими, спеціальними (прикладними) юридичними науками та науками, що вивчають зарубіжні державу і право, наукою міжнародного права.

Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система.

4. Походження держави і права

Родова община: поняття та характерні особливості. Публічна влада та органи самоврядування в родовій общині. Поняття, риси та функції соціальних норм (мононорм) первісного суспільства.

Причини, загальні закономірності та передумови виникнення держави і права. Значення географічних, демографічних та інших чинників у процесі виникнення держави. Способи (шляхи) виникнення держави в різних регіонах світу. Основні чинники, що вплинули на виникнення права (економічні, політичні, антропологічні тощо).

Загальна характеристика основних теорій походження держави і права: теологічної, патріархальної, договірної, насильства, психологічної, марксистської (класової), расової та інших теорій.

Ознаки держави і права, що відрізняють їх від самоврядування та нормативного регулювання первісної общини.

5. Поняття держави

Поняття і ознаки держави. Держава як багатоаспектне явище: “держава як народ”, “держава як країна”, “держава як влада”. Соціологічний, політологічний та правовий вимір держави.

Поняття державної влади та її джерело в демократичній державі. Держава як апарат (механізм) політичної влади.

Поняття державного суверенітету, його ознаки. Внутрішній і зовнішній суверенітет. Суверенітет і суверенні права. Співвідношення державного, народного та національного суверенітету. Світові інтеграційні процеси і державний суверенітет.

Типологія держави. Формаційний та цивілізаційний підходи до типології держави.

6. Функції держави

Поняття функцій держави. Зміст функцій держави і об’єкти їх впливу.

Класифікація функцій держави. Загальносоціальні функції та функції захисту групових інтересів. Головні та похідні функції держави. Постійні та тимчасові функції держави.

Внутрішні та зовнішні функції держави. Характеристика внутрішніх функцій держави: функція охорони прав і свобод людини і громадянина, економічна, соціальна, екологічна, інформаційна функції держави, функції оподаткування та фінансового контролю, розвитку культури, науки і освіти, забезпечення режиму законності й правопорядку.

Зовнішні функції держави: функції оборони країни, забезпечення миру і підтримки світового порядку, міжнародного співробітництва та інтеграції в світовий простір.

7. Форма держави

Поняття, ознаки та елементи форми держави. Політичні, економічні, культурно-національні та міжнародні фактори, що зумовлюють багатоманітність форм держави.

Поняття форми правління. Монархія та республіка як форми правління держави: поняття, ознаки, види. Абсолютна та обмежена монархія. Особливості парламентської, президентської та змішаної республіки.

Поняття державного устрою та його види. Унітарна держава, її ознаки та види. Федеративна держава, її ознаки та особливості. Види федерацій за способом утворення, способом здійснення й характером владних повноважень. Поняття та особливості конфедерації, її відмінності від федерації. Імперія як особлива форма державного устрою. Міжнародні об’єднання держав.

Поняття державно-правового режиму. Демократичний, авторитарний, тоталітарний державно-правові режими, їх ознаки.

8. Механізм держави і державний апарат

Поняття механізму держави, його співвідношення з державним апаратом. Загальні риси державних інституцій, що входять до складу механізму держави (державний орган, державна установа, державне підприємство, збройні сили).

Поняття державного апарату, його ознаки. Поняття та ознаки державного органу. Класифікація державних органів. Первинні та вторинні державні органи. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Центральні та місцеві державні органи. Органи, що формуються шляхом виборів та призначення. Одноособові та колегіальні державні органи.

Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав людини, демократизм, законність, відповідальність, підконтрольність, ефективність. Поділ влади як конституційний принцип організації й діяльності державного апарату. Система стримувань та противаг між гілками державної влади.

Поняття державної служби, її види. Державний службовець, посадова особа державного апарату.

Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

9. Поняття права

Основні підходи до праворозуміння. Школа природного права, її основні положення. Юридичний позитивізм: класичний позитивізм та основні напрямки сучасного позитивізму. Соціологічний напрямок у правознавстві. Психологічна школа права. Марксистське вчення про право.

Поняття та ознаки права. Право в об’єктивному та суб’єктивному сенсі. Право як міра соціальної свободи й відповідальності. Право і його зовнішні форми (закон, правовий звичай, прецедент, нормативний договір).

Функції права, їх ознаки та класифікація. Основні (регулятивна статична, регулятивна динамічна, охоронна) і додаткові (компенсаційна, обмежувальна, поновлююча) юридичні функції права. Основні соціальні функції права (інформаційна, виховна та ін.).

Право як соціальна цінність. Власна, інструментальна та історико-культурна цінність права. Загальнолюдський, загальносоціальний та особистісний вимір цінності права.

10. Право в системі соціального регулювання

Поняття соціальних норм. Загальні риси і види соціальних норм.

Мораль як соціальне явище, її роль у регулюванні суспільних відносин. Спільні риси та відмінності між правом і мораллю.

Право і політичні норми. Співвідношення між політикою і правом.

Право і релігійні норми. Розмежування між нормами права і релігійними нормами.

Поняття та ознаки корпоративних норм. Критерії розмежування норм права і корпоративних норм.

Поняття та групи технічних норм. Техніко-юридичні норми, їх особливості.

11. Формування права та його джерела

Поняття та етапи правоутворення.

Поняття форми права. Співвідношення форм права та джерел права. Основні джерела (форми) права: нормативно-правовий акт, нормативно-правовий договір, правовий звичай, правовий прецедент.

Нормативно-правовий акт як основне джерело права в романо-германській правовій системі. Види нормативно-правових актів.

Правовий звичай: поняття, ознаки, місце в системі джерел права України.

Правовий прецедент: поняття та види. Прецеденти Європейського суду з прав людини в правовій системі України.

Нормативно-правовий договір: поняття та види. Міжнародні та внутрішньодержавні нормативно-правові договори. Нормативні договори в трудовому праві.

Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.

12. Принципи права

Поняття принципів права та їх роль у правовому регулюванні суспільних відносин.

Види принципів права. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права: принципи гуманізму, справедливості, свободи, рівності.

Загальні принципи права: гарантованість прав і свобод громадян, єдність прав і обов’язків суб’єктів правових відносин, відповідальність за вину, законність, поділ права на публічне і приватне, поєднання стабільності і динамізму.

Міжгалузеві принципи права: поняття та особливості.

Принципи галузей та інститутів права.

13. Правове регулювання суспільних відносин

Поняття правового регулювання суспільних відносин та його властивості. Співвідношення правового регулювання та правового впливу. Предмет правового регулювання.

Види правового регулювання. Нормативно-правове та індивідуально-правове регулювання. Централізоване і децентралізоване правове регулювання. Субординаційне, координаційне та автономне правове регулювання.

Способи правового регулювання. Дозвіл, зобов’язання, заборона як основні способи правового регулювання. Допоміжні способи правового регулювання (примус, заохочення, покарання, надання пільг тощо).

Методи правового регулювання. Імперативний та диспозитивний методи як основні методи правового регулювання. Субсидіарні (додаткові) методи правового регулювання (рекомендаційний, заохочувальний).

Загальнодозволяючий і спеціальнодозволяючий типи правового регулювання, їх специфіка. Поняття правового режиму.

Поняття механізму правового регулювання суспільних відносин, його склад та структура. Обов’язкові та факультативні стадії механізму правового регулювання.

Ефективність правового регулювання та шляхи її підвищення.

14. Норми права

Поняття норми права, її ознаки.

Види норм права. Класичні та спеціалізовані норми права. Регулятивні й охоронні норми права. Зобов’язальні, заборонні та уповноважувальні норми права. Імперативні і диспозитивні норми права. Абсолютно визначені та відносно визначенні норми права. Загальні й спеціальні норми права. Інші класифікації норм права (за підсистемами права, за галузями права, за часом дії).

Структура норми права. Гіпотеза, диспозиція, санкція норми права: їх поняття та різновиди.

Спеціалізовані норми права: їх природа, особливості та значення в правовому регулюванні. Види спеціалізованих норм права (норми-засади, норми-завдання, норми-принципи, колізійні і оперативні норми, норми-дефініції, норми-строки, норми-презумпції, норми-преюдиції, норми-фікції та ін.).

Способи викладення норм права в нормативно-правових актах. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта.

15. Система права та система законодавства

Поняття та риси системи права. Єдність, узгодженість, диференціація та об’єктивність як головні засади побудови системи права.

Структура системи права. Публічне і приватне право, матеріальне і процесуальне право. Предмет і метод правового регулювання як критерії поділу права на галузі. Норми права, інститути права, підгалузі права, галузі права як головні структурні елементи системи права.

Поняття галузі права, її риси. Фундаментальні, спеціальні та комплексні галузі права. Загальна характеристика галузей вітчизняного права.

Поняття та властивості інститутів права, їх класифікація. Галузеві та міжгалузеві, прості та складні; матеріальні та процесуальні; регулятивні та охоронні інститути права.

Поняття та ознаки системи законодавства, її співвідношення з системою права. Функціональна, горизонтальна та ієрархічна (вертикальна) структури системи законодавства. Чинники формування та розвитку системи законодавства.

Співвідношення норм міжнародного і національного права: моністичний (примат міжнародного права і примат внутрішньодержавного права) та дуалістичний підходи.

16. Нормативно-правові акти

Поняття нормотворчості, її функції. Загальні (гуманізм, демократизм, прозорість, верховенство права, законність) і спеціальні (науковість, професіоналізм, планування, оперативність, поєднання динамізму і стабільності) принципи нормотворчості. Види нормотворчості.

Поняття нормативно-правового акта, його відмінність від інших видів юридичних актів. Класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою, суб’єктами нормотворчості, обсягом і характером дії, галузевою належністю, зовнішньою формою виразу.

Закон як нормативно-правовий акт вищої юридичної сили. Законодавчий процес. Конституція як Основний закон держави та громадянського суспільства, що втілює принцип верховенства права. Класифікація законів за юридичною силою (конституційні та звичайні), за ступенем упорядкованості (кодифіковані та поточні), за значенням (основні та допоміжні), за обсягом (закони загальної, спеціальної та виняткової дії) та часом дії (постійні та тимчасові).

Підзаконні нормативно-правові акти: поняття і класифікація (за суб’єктами прийняття, за зовнішньою формою, за сферою та часом дії, за порядком прийняття, за характером нормотворчої компетенції тощо).

Дія нормативно-правового акта в часі: момент набуття чинності, напрям темпоральної дії, момент зупинення дії, момент припинення дії нормативно-правового акта. Негайна (безпосередня), зворотна (ретроактивна) дія, переживаюча (ультраактивна) дія нормативно-правового акта. Підстави припинення дії нормативно-правових актів.

Дія нормативно-правових актів у просторі. Територіальний та екстериторіальний принципи дії нормативно-правових актів. Дія нормативно-правових актів за колом осіб. Поняття та види юридичного імунітету.

17. Нормотворча техніка

Нормотворча техніка: поняття та ознаки. Елементи нормотворчої техніки: логічні, лексичні, стилістичні, графічні, математичні, структурні.

Структура нормативно-правового акта та її елементи. Засоби і правила утворення спеціально-юридичного змісту нормативно-правового акта. Засоби і правила забезпечення системних зв’язків нормативно-правових актів.

Законодавча техніка як вид нормотворчої техніки. Засоби і правила законодавчої техніки: юридична конструкція, юридична презумпція, юридична фікція, галузева типізація. Способи формулювання правових приписів: казуїстичне та абстрактне викладення правових норм. Юридична термінологія, вимоги до використання термінів. Вимоги і правила щодо структурування закону.

Юридична термінологія та види правових термінів. Вимоги до використання правових термінів.

18. Систематизація нормативно-правових актів

Поняття і завдання систематизації нормативно-правових актів. Об’єкти та суб’єкти систематизації. Принципи систематизації нормативно-правових актів.

Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нормативно-правових актів. Облік нормативно-правових актів, його види (журнальний, картковий та електронний). Державні реєстри нормативно-правових актів як спеціальний офіційний вид обліку. Офіційна і неофіційна інкорпорація. Результати інкорпорації: збірники та зібрання законодавства. Поняття та ознаки консолідації.

Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів. Ознаки та методи кодифікації (кодифікація-компіляція і кодифікація-реформа). Галузева і спеціальна кодифікація. Види кодифікаційних актів (основи законодавства і кодекси). Кодекс як особливий різновид закону. Поняття зводу законів.

19. Юридичні колізії

Поняття та види юридичних колізій. Причини виникнення юридичних колізій.

Колізії в праві. Колізії в законодавстві, їх ознаки і види. Темпоральні (часові), ієрархічні (субординаційні), змістовні колізії: поняття та основні правила їх подолання. Збіг колізій.

Способи зменшення колізійності законодавства. Попередження, подолання та усунення колізій у законодавстві. Колізійні норми, тлумачення закону і застосування правоположень як основні способи подолання колізій у законодавстві.

20. Правові відносини

Поняття та ознаки правових відносин, їх види. Склад правових відносин.

Поняття суб’єктів правових відносин. Індивідуальні та колективні суб’єкти правових відносин. Держава як суб’єкт правовідносин. Правосуб’єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність). Правовий статус суб’єктів права.

Поняття та види об’єктів правових відносин.

Юридичний зміст правовідносин. Поняття суб’єктивного права. Правомочність та її елементи. Поняття та елементи юридичного обов’язку.

Поняття і ознаки юридичного факту. Класифікація юридичних фактів. Юридичні дії (правомірні й протиправні) та події як різновиди юридичних фактів за вольовою ознакою. Складні юридичні факти та фактичний склад, їх співвідношення.

21. Правова поведінка

Поняття та ознаки правової поведінки. Види правової поведінки: правомірна поведінка, правопорушення, зловживання правом, об’єктивно протиправне діяння.

Правомірна поведінка: основні ознаки, склад та види. Необхідна, бажана та соціально допустима правомірна поведінка. Добровільна і вимушена правомірна поведінка. Пристосовницька, маргінальна, звичайна, соціально-активна правомірна поведінка.

Правопорушення: поняття та ознаки. Юридичний склад правопорушення: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Загальний, родовий та безпосередній об’єкт правопорушення. Основні та факультативні елементи об’єктивної сторони правопорушення. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти правопорушення. Інтелектуальні та вольові ознаки суб’єктивної сторони правопорушень. Умисел і необережність, їх види. Мотив та мета вчинення правопорушення.

Класифікація правопорушень. Злочини та проступки. Види проступків.

Причини та умови правопорушень, критерії їх класифікації.

22. Юридична відповідальність

Юридична відповідальність: поняття та ознаки. Фактичні, юридичні та процесуальні підстави юридичної відповідальності.

Підстави, що виключають юридичну відповідальність: неосудність, необхідна оборона, крайня необхідність, малозначущість, казус (випадок), фізичний або психічний примус.

Види юридичної відповідальності: конституційна, кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна, матеріальна відповідальність.

Загальносоціальні та індивідуальні цілі юридичної відповідальності. Функції юридичної відповідальності: штрафна (каральна), правовідновлююча (компенсаційна), виховна (загальна превенція та приватна превенція).

Принципи юридичної відповідальності (справедливість, законність, невідворотність, доцільність).

23. Юридична діяльність

Поняття та ознаки юридичної діяльності. Співвідношення юридичної діяльності та юридичної практики.

Структура юридичної діяльності. Суб’єкт і об’єкт юридичної діяльності. Юридичні дії та операції як елементи динамічної сторони юридичної діяльності. Засоби і методи юридичної діяльності. Мета і фактичний результат юридичної діяльності.

Правові форми діяльності органів держави: поняття та ознаки. Установча, правотворча, правозастосовна, контрольно-наглядова, правоохоронна та інтерпретаційно-правова діяльність. Юридичний процес.

24. Застосування норм права

Поняття реалізації норм права. Використання, виконання, додержання як форми реалізації норм права.

Застосування норм права як специфічна форма їх реалізації. Допоміжна природа правозастосовної діяльності в механізмі правового регулювання. Форми правозастосування: оперативно-виконавча діяльність, правоохоронна діяльність, правосуддя.

Процес застосування норм права: фактична стадія (установлення фактичних обставин справи), юридична стадія (вибір і аналіз правової норми), завершальна стадія (ухвалення рішення у справі).

Основні вимоги правильного застосування норм права: законність, обґрунтованість, доцільність.

Акти застосування норм права, їх ознаки та відмінність від інших видів юридичних актів. Класифікація актів застосування норм права.

Прогалини в законодавстві, засоби їх усунення та подолання. Аналогія закону, аналогія права, субсидіарне застосування норм права (міжгалузева аналогія).

25. Тлумачення норм права

Поняття тлумачення норм права. Об’єкт та безпосередній предмет тлумачення права. Статичний та динамічний підходи в тлумаченні права.

Способи тлумачення норм права. Граматичний (текстовий), логічний, систематичний, історичний, телеологічний (цільовий) способи тлумачення норм права.

Тлумачення норм права за суб’єктами інтерпретації. Офіційне тлумачення норм права. Нормативне – автентичне і легальне (делеговане) та казуальне тлумачення, їх поняття, ознаки, юридична природа. Неофіційне тлумачення норм права: побутове (повсякденне), професійне (компетентне), доктринальне (наукове) тлумачення.

Правотлумачні (інтерпретаційні) акти: поняття, ознаки, різновиди. Акти автентичного і делегованого тлумачення. Акти нормативного і казуального тлумачення норм права, їх особливості.

Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту: адекватне (буквальне), поширювальне (розповсюджувальне) та обмежувальне.

26. Права, свободи і обов’язки людини і громадянина

Поняття основних прав людини, їх ознаки. Права людини в історичному розвитку. Покоління прав людини. Основні міжнародно-правові документи по правах людини.

Класифікація прав і свобод людини. Права людини та права громадянина. Негативні і позитивні права людини. Фізичні, особистісні, політичні, економічні, соціальні й гуманітарні права і свободи людини. Конституційні (основні) права і свободи людини і громадянина.

Гарантії прав людини в демократичній правовій державі. Загальні (політичні, економічні, духовні) гарантії прав людини. Юридичні гарантії прав людини, їх система. Міжнародно-правові засоби забезпечення й захисту прав людини.

Юридичні обов’язки людини, їх класифікація. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні.

27. Громадянське суспільство і держава.

Політична система суспільства

Формування концепції громадянського суспільства. Поняття та ознаки громадянського суспільства. Людина як найвища цінність громадянського суспільства. Громадянське суспільство як необхідна передумова розбудови демократичної правової соціальної держави.

Інститути громадянського суспільства. Прибуткові та неприбуткові об’єднання. Громадські організації, їх мета та принципи діяльності. Діяльність професійних спілок. Релігійні та благодійні організації. Комерційні організації як інститути громадянського суспільства.

Становлення громадянського суспільства в Україні, основні проблеми його розвитку.

Поняття політичної системи суспільства, її структурні елементи. Інституційний склад політичної системи. Держава як центральна ланка політичної системи. Політичні партії в політичній системі суспільства: поняття, ознаки, функції.

28. Демократична держава

Поняття демократичної держави, її ознаки. Демократія як внутрішня форма держави та спосіб здійснення народовладдя. Демократія як суспільна цінність.

Представницька і безпосередня форми демократії. Утвердження прав і свобод людини та функціонування системи державних органів на засадах народовладдя як форми демократії.

Принципи демократичної держави: гарантованість прав і свобод людини, прозорість, виборність, плюралізм, поділ влади, повага до прав меншості, залучення населення до вирішення питань державного значення.

Функції та інститути демократичної держави. Структурні та функціональні інститути демократії. Суб’єкти демократії.

Поняття самоврядування, його риси та засади. Демократія і самоврядування, їх співвідношення. Самоврядування як засіб розвитку демократичної держави.

29. Правова соціальна держава

Виникнення, розвиток та формування концепції правової держави.

Поняття та ознаки правової держави. Принципи правової держави: повага до прав і свобод людини, верховенство права, поділ державної влади, взаємна відповідальність особи і держави, функціонування незалежного і ефективного суду, високий рівень правосвідомості та правової культури.

Верховенство права і законність. Поняття і зміст принципу законності. Поняття правопорядку, його риси та різноманітність проявів.

Поняття та ознаки соціальної держави. Співвідношення соціальної та правової держави. Шляхи формування соціальної правової держави в Україні.

30. Правова свідомість та правова культура

суспільства

Правова свідомість як одна з форм суспільної свідомості: поняття і ознаки. Правова психологія і правова ідеологія як структурні елементи правосвідомості. Основні функції правової свідомості: пізнавальна (гносеологічна), оціночна, регулятивна.

Види правосвідомості: індивідуальна, групова, масова та суспільна. Побутова (емпірична), професійна та наукова
правосвідомість.

Правосвідомість і право: значення правосвідомості в процесі правоутворення та правореалізації.

Поняття правової культури, її різновиди. Буденна (масова), професійна та теоретична (наукова) правова культура. Правова культура особистості: поняття, структурні елементи (пізнавальні, оцінні та поведінкові) та види. Правова культура суспільства: поняття та елементи. Поняття субкультури і правової контркультури.

Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий інфантилізм, ідеалізм (романтизм), дилетантизм та правова демагогія. Правовий нігілізм як антипод правової культури, його прояви, причини та засоби ліквідації.

31. Правова система суспільства

Правова система: поняття і риси. Інституційна, нормативна, ідеологічна, функціональна і регулятивна складові правової системи. Наступність у правовій системі суспільства.

Поняття правової сім’ї, основні сім’ї правових систем.

Романо-германська правова сім’я (сім’я континентального права), її основні ознаки та джерела права.

Основні риси англо-американської правової сім’ї (сім’ї загального права). Джерела права англо-американської правової сім’ї, роль статутного та прецедентного права.

Сім’я традиційного права, її особливості. Релігійна правова сім’я: мусульманське, індуське, іудейське та канонічне право. Характерні риси релігійних правових систем. Соціалістична правова сім’я.

Місце правової системи України серед правових сімей світу. Особливості становлення та розвитку правової системи України.

3. Список Літератури

Антологія української юридичної думки: В 10 т. Т. 1. Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / Упоряд.: В.Д. Бабкін, І.Б. Усенко, Н.М. Пархоменко; за заг. ред. Ю.С. Шемшученко. – К.: Вид. дім “Юрид. книга”, 2002. – 568 с.

Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права. – К.: Знання, 2008. – 333 c.

Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.

Загальна теорія держави і права: Підруч. / За ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2009. – 584 с.

Карпунов В.М. Теорія держави та права. – Луганськ: Луган. акад. внутр. справ, 2005. – 208 c.

Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави і права. – Л.: Новий Світ-2000, 2007. – 584 c.

Котюк В.О. Загальна теорія держави і права. – К.: Атіка, 2005. – 592 c.

Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 355 c.

Луць Л.А. Загальна теорія держави та права. – К.: Атіка, 2007. – 412 c.

Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф. Теорія держави і права: Державний іспит. – Х.: Одіссей, 2007. – 256 c.

Пендюра М.М. Теорія держави і права. – К.: Текст, 2008. – 192 c.

Правова система України: історія, стан та перспективи. У 5 т. Т.1. Методологічні та історичні проблеми формування та розвитку правової системі України / За заг. ред. М. В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2008. – 728 с.

Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – Л.: Край, 2008. – 224 c.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): Підруч. – Х.: Еспада, 2006. – 776 c.

Теорія держави і права. Академічний курс: Підруч. / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

“Теорія держави і права”

У к л а д а ч і: Петришин Олександр Віталійович,

Цвік Марк Веніамінович,

Бенедик Іван Васильович,

Богачова Людмила Леонідівна,

Дашковська Олена Ростиславівна,

Лук’янов Дмитро Васильович,

ОлеЙников Сергій Миколайович,

Погребняк Станіслав Петрович,

Процюк Ігор Валерійович,

Смородинський Віктор Семенович,

Христова Ганна Олександрівна,

Яковюк Іван Васильович.

Відповідальний за випуск О.В. Петришин

Редактор В.В. Арнаутова

Комп’ютерна верстка Л.П. Лавриненко

Поза планом

Підп. до друку 23.03.2010. Формат 64х80 ¹/₁₆. Папір офсетний.

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 1,43. Облік.-вид.арк. 0,77. Вид. № 19.

Тираж прим. Зам. № 3686. Ціна договірна.

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.