Tactical and psychological bases of neutralization of counteraction to the investigation of a criminal offense during an investigative experiment

Abstract

Анотація. Мета. Розроблення тактико-психологічних основ подолання протидії підозрюваного, зокрема в формі повідомлення неправдивих показань, при проведенні слідчого експерименту та розробці тактичних рекомендацій, спрямованих на подолання такої протидії. Методи дослідження. Робота виконана на підставі загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Результати. Поведінка підозрюваного під час слідчого експерименту з метою перевірки його показань на місці події підпорядковується законам психології. Істотним чинником, що визначає поведінку підозрюваного, є психологічний вплив оточуючої обстановки. Останній може викликати зміни у поведінці підозрюваного, причому як в позитивному, так і в негативному напрямку. Особиста присутність на місці злочинної події приводить до значних емоційних переживань у підозрюваного, що може ускладнити і навіть унеможливити продовження слідчої (розшукової) дії. В роботі досліджується проблема відмови підозрюваного від участі у перевірці показань на місці, а також від раніше даних показань на різних етапах проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Ризик відмови існує як до початку слідчої дії, так і безпосередньо при її проведенні.Summary. Purpose. Development of tactical and psychological bases for overcoming the suspect's opposition, in particular in the form of reporting false testimony, when conducting an investigative experiment and developing tactical recommendations aimed at overcoming such opposition. Research methods. The work was carried out on the basis of general scientific and special methods of scientific knowledge. Results. The behavior of a suspect during an investigative experiment in order to check his testimony at the scene is subject to the laws of psychology. A significant factor determining the behavior of a suspect is the psychological impact of the environment. The latter can cause changes in the behavior of the suspect, both in a positive and negative direction. Personal presence at the scene of a criminal event leads to significant emotional experiences in the suspect, which can complicate and even make it impossible to continue the investigative (search) action. The paper examines the problem of refusal of a suspect to participate in the verification of testimony at the crime scene, as well as from previously given testimony at various stages of this investigative (search) action. The risk of refusal exists both before the start of the investigative action, and directly during its implementation.