Деякі питання адміністративної відповідальності за порушення права на доступ до публічної інформації

Abstract

Стаття присвячена аналізу деяких матеріально-правових аспектів адміністративної відповідальності за порушення права на доступ до публічної інформації. Зазначається, що адміністративна відповідальність є одним із заходів забезпечення законності у сфері доступу до публічної інформації (поряд із дисциплінарною та іншими видами юридичної відповідальності, адміністративним та судовим оскарженням, контрольно-наглядовою діяльністю). Наголошується, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, формують окрему групу інформаційних проступків, що посягають на суспільні відносини у частині реалізації громадянами права на публічну інформацію. Відповідні адміністративні проступки автором класифіковані на: а) «порушення пасивної форми забезпечення права на доступ до публічної інформації», що визначені ч. 1 ст. 212-3 КУпАП (неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації»); б) «порушення активної форми забезпечення права на доступ до публічної інформації», передбачені ч. 2 ст. 212-3 КУпАП (порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації). Зроблено висновок, що з метою запобігання порушенням та забезпечення ефективної реалізації права на доступ до публічної інформації доцільним є вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства України, зокрема внесення змін до ч. 1 та ч. 2 ст. 212-3 КУпАП шляхом визнання адміністративно-караними діяннями також оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації та нездійснення реєстрації інформаційних запитів, що дозволить не лише підвищити ефективність захисту права на публічну інформацію, а й сприятиме узгодженню законодавства України із європейськими стандартами, підвищуючи прозорість та підзвітність органів публічної влади.The article is dedicated to the analysis of certain substantive legal aspects of administrative liability for violations of the right of access to public information. It is noted that administrative liability constitutes one of the measures to ensure legality in the sphere of access to public information (alongside disciplinary and other types of legal responsibility, administrative and judicial appeals, and control and oversight activities). It is emphasized that the administrative offenses provided for in Parts 1 and 2 of Article 212-3 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses (CUAO) form a separate group of informational misdemeanors aimed at protecting public relations in terms of citizens’ exercise of the right to information. The author classifies these administrative offenses as follows: a) «violations of the passive form of ensuring the right of access to public information», as defined in Part 1 of Article 212-3 CUAO (failure to publish information, the mandatory publication of which is provided by the Law of Ukraine «On Access to Public Information»); b) «violations of the active form of ensuring the right of access to public information», as provided for in Part 2 of Article 212-3 CUAO (violations of the Law of Ukraine “On Access to Public Information,” namely: unjustified classification of information as restricted, failure to respond to an information request, non-provision of information, unlawful refusal to provide information, untimely or incomplete provision of information, and provision of inaccurate or false information). The article concludes that, in order to prevent violations and ensure effective exercise of the right of access to public information, it is appropriate to improve the administrative-delict legislation of Ukraine, in particular by amending Parts 1 and 2 of Article 212-3 CUAO to also recognize as administratively punishable acts the publication of inaccurate, incomplete, or false information, as well as the failure to register information requests. Such amendments would not only enhance the effectiveness of protecting the right to information but also contribute to harmonizing Ukrainian legislation with European standards, thereby increasing the transparency and accountability of public authorities.