Роль OSINT-технологій у поліграфологічнихдослідженнях: можливості, обмеження та перспективи застосування

Abstract

Стаття присвячена проблематиці проведення поліграфологічних досліджень в Україні. Визначено сфери застосування поліграфологічних досліджень та основні завдання під час їх впровадження в організацію роботи правоохоронних органів. Особлива увага приділена процесу підготовки до поліграфологічного дослідження та використання можливостей OSINT-технологій у даному процесі. Визначені переваги та недоліки використання OSINT-технологій під час підготовки до поліграфологічного дослідження. Запропоновано алгоритм використання OSINT-технологій у підготовці до поліграфологічного дослідження, що включає такі послідовні етапи: 1) виявлення відкритих джерел криміналістично значущої інформації; 2) безпосередній пошук інформації у окремому його джерелі; 3) аналіз та верифікація зібраної інформації; 4) вилучення цифрової інформації; 5) підготовка тестів опитувальника. Продемонстровано, що якісно підготовлений опитувальник із чітким обґрунтуванням релевантних запитань підвищує ефективність проведення поліграфологічного дослідження, сприяє своєчасній підготовці тестів перевірки версій та мінімізує ризики не виявлення криміналістично значущої інформації у ході їх проведення. У ході дослідження використано комплекс методів, що дозволили розглянути OSINT як перспективний напрям криміналістичної техніки та тактики. Акцент зроблено на можливостях аналітичних платформ та цифрових технологій щодо фіксації та аналізу великих масивів даних (Big Data) для верифікації біографічних даних та виявлення прихованих зв’язків об’єкта дослідження. Доведено, що залучення OSINT-технологій дозволяє поліграфологу отримати об’єктивну попередню інформацію, що критично важливо для документування складних правопорушень в умовах воєнного стану. Водночас висвітлено гостру правову та етичну дилему, пов’язану з межами втручання алгоритмів у приватне життя та ризиками «чорної скриньки» автоматизованих систем. Встановлено, що інтеграція цифрових платформ повинна відповідати європейським стандартам правосуддя, зокрема принципам EU AI Act та обов’язковому «людському контролю» (human-in-the-loop). Обґрунтовано, що застосування OSINT у поліграфології є об’єктивною необхідністю для забезпечення невідворотності покарання, проте воно потребує створення надійного правового фундаменту та чітких етичних запобіжників для захисту конституційних гарантій особи. Стаття підтверджує актуальність системного підходу до підготовки та проведення поліграфологічного дослідження та впровадження інновацйних технологій в діяльність органів кримінальної юстиції.