Адаптація правового регулювання публічно-приватного партнерства до потреб науки

Abstract

У статті розглянуто зміни, внесені Законом України № 4510-ІХ від 19.06.2025 р (далі – Закон № 4510-ІХ) щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму публічно-приватного партнерства (далі – ППП). Досліджено законодавчі новели, спрямовані на розширення сфери застосування публічноприватного партнерства у сфері освіти, науки та науково-технічної діяльності. Наголошено, що попри прогресивний характер оновлень, Закон № 4510-ІХ не врегульовує питання реалізації ППП у зазначених сферах належним чином. Автором висловлено ряд зауважень щодо юридичної техніки, неузгодженості термінів та недостатній увазі до специфіки реалізації ППП у сфері наукової та науково-технічної діяльності. Зокрема, звернено увагу на термінологічну неузгодженість між поняттями «приватний інвестор» і «приватний партнер». Підкреслено, що чинні процедури аналізу ефективності проектів ППП є певною мірою фінансово-центричними і недостатньо враховують науково-технічні показники результативності. Обґрунтовано потребу у впровадженні поетапної моделі реалізації ППП з проміжною оцінкою досягнутих результатів і можливістю корекції зобов’язань сторін. Вказано на потенційні перешкоди через обмеженість застосування ППП щодо проектів дослідницької та інноваційної інфраструктури, зокрема, на невиправдане обмеження створення інноваційних підприємств виключно на базі закладів освіти. Доведено, що такий підхід звужує потенційні можливості залучення приватного сектору до розвитку наукової та дослідницької інфраструктури. У зв’язку з цим автором запропоновано три варіанти удосконалення законодавства: вилучення надмірних обмежень із Закону України «Про освіту»; деталізація норм щодо ППП у спеціальних законах («Про наукові парки», «Про індустріальні парки» тощо); або внесення узагальненої статті про особливості ППП у сфері науки та досліджень до Розділу VIII Закону України «Про публічно-приватне партнерство».Problem setting. The development of scientific and R&D activity requires substantial resources, especially for research infrastructure. Given fiscal constraints, state–business cooperation becomes salient. Law No. 4510-IX, which updates the PPP framework, creates preconditions for mobilising private investment in education, science and R&D. However, the specific characteristics of this sector, including uncertain research outcomes, long project cycles, and indirect economic returns, make it difficult to apply general PPP rules directly. This paper examines the adaptability of Law No. 4510-IX to PPPs in science, particularly for research infrastructure. Analysis of recent research and publications. Ukrainian scholarship has addressed PPP law and research infrastructures, yet the legislative novelties necessitate reassessment of PPP use in science/R&D, with emphasis on infrastructure development. Purpose of research. To identify legal factors that hinder PPP application in science and R&D. Article’s main body. The paper reviews Law No. 4510-IX (19.06.2025) and its enhancements to PPP mechanisms. It finds that, despite progress, implementation in science/R&D remains insufficiently regulated. Concerns include drafting technique, terminological inconsistency (“private investor” vs “private partner”), and limited attention to sector specificity. Current effectiveness analysis is overly finance-centric and underweights R&D performance metrics. The paper argues for phased implementation with interim performance reviews and for integrating research-relevant KPIs. It also highlights obstacles posed by confining PPPs to innovation enterprises only within higher-education institutions, thereby narrowing opportunities for broader research and innovation infrastructure. Three legislative options are proposed: (a) remove excessive limits from the Education Law; (b) detail PPP features in special statutes (e.g., Science Parks, Industrial Parks); or (c) insert a general article on science/R&D PPPs into Section VIII of the PPP Law. Conclusions and prospects for development. Law No. 4510-IX expands PPP scope and modernizes the instrument, yet issues persist: drafting, terminology, and insufficient sectoral tailoring. The paper substantiates the need to move beyond finance-centric indicators and legally embed research-technical metrics (publications/patents, trained personnel, shared-equipment beamtime, etc.). It proposes a phased PPP procedure with interim performance checks, drawing on EU practice (EIT KICs). It identifies “private partner” vs “private investor” inconsistency and the narrow focus of Article 81 of the Education Law. Three improvement paths are outlined; the preferred option is a general science/R&D PPP clause in Section VIII of the PPP Law to secure systematic and flexible regulation.