Соціальні та кримінологічні фактори встановлення кримінальної відповідальності за розголошення лікарської таємниці

Abstract

У статті досліджено соціальні та кримінологічні фактори встановлення кримінальної відповідальності за розголошення лікарсько таємниці. Соціальні фактори показують відповідність криміналізації незаконного розголошення лікарської таємниці основним тенденціям державної і суспільної політики, рівню і характеру суспільної свідомості та стану громадської думки. Також соціальні фактори визначаються важливістю відносин, які забезпечують охорону інформації по стан здоров’я особи, інтимну та сімейну сторони її життя. Виявлено, що науково-технічний прогрес у медицині породжує нові явища, яким необхідні свої етичні гарантії. Особливе значення має збереження в таємниці таких медичних заходів як корекція статі, штучне запліднення, трансплантація тощо. Проте у нашій державі ще з моменту набуття незалежності незмінними є окремі негативні прояви функціонування системи охорони здоров’я, які збереглися з радянських часів. Такими проявами є авторитаризм у відносинах лікаря та пацієнта і як наслідок пов’язане з цим ігнорування прав останнього, безвідповідальність медичного персоналу, декларативність переважної більшості правових норм. Важливе значення при встановленні кримінологічних факторів, які вплинули на встановлення кримінальної відповідальності за незаконне розголошення лікарської таємниці, є суспільна небезпечність такого діяння, його поширеність та рівень латентності. Зроблено висновок, що свідченням високого ступеня суспільної небезпечності розголошення лікарської таємниці є передбачення законодавцем відповідальності за це діяння у розділі ІІ Особливої частини Кримінального кодексу «Кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи». Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Обґрунтовано, що суспільна небезпечність діяння не вичерпується важливістю суспільних відносин, на які воно посягає, і необхідним є встановлення наслідків, які можуть бути спричинені таким посяганням. Законодавець у ст. 145 КК передбачив відповідальність за незаконне розголошення лікарської таємниці, якщо воно спричинило тяжкі наслідки. Проте нормативно ніде не закріплено, які ж саме наслідки потрібно відносити до тяжких, тобто дане поняття є оціночним. Доведено, що такими наслідками може бути суттєва шкода здоров’ю, а також моральна шкода. Встановлено, що досліджуване кримінальне правопорушення не має значної поширеності та має значний рівень латентності.