Протидія торгівлі людьми в умовах воєнного стану

Abstract

Стаття присвячена проблемі протидії торгівлі людьми в Україні в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабну збройну агресію російської федерації. В роботі проаналізована торгівля людьми як складне транснаціональне явище, що поєднує порушення фундаментальних прав людини, елементи насильства, обману та експлуатації уразливого становища. Особлива увага приділяється тому, як воєнний стан загострює соціальні проблеми, оскільки масове переміщення населення, економічну дестабілізацію, зростання безробіття та послаблення державного контролю створюють сприятливі умови для розвитку цього кримінального правопорушення та підвищують вразливість значних груп громадян, особливо літніх людей, жінок, дітей та внутрішньо переміщених осіб. Досліджується кримінально-правова характеристика торгівлі людьми з опорою на статтю 149 Кримінального кодексу України та міжнародні стандарти, зокрема Протокол ООН 2000 року (Палермський протокол). Крім того, висвітлені труднощі кваліфікації та доказування кримінального правопорушення через маскування експлуатації під легальні форми відносин, що особливо ускладнюється в умовах війни. Окремо розглядається трансформація форм експлуатації, а саме посилення трудової експлуатації через бідність, переміщення сексуальної експлуатації в цифровий простір та зростання ризиків для дітей, розлучених з сім’ями. Аналізуються соціально-психологічні наслідки для потерпілих, включаючи травматизацію та вторинну віктимізацію. Стаття оцінює нормативно-правові засади протидії торгівлі людьми в Україні, виявляє прогалини в законодавстві з урахуванням воєнних реалій та підкреслює значення міжнародного співробітництва, включаючи Конвенцію Ради Європи 2005 року, програми з Міжнародної організації з міграції та іншими організаціями. У висновках пропонуються напрями вдосконалення шляхом посилення превентивних заходів, інформаційних кампаній, міжвідомчої координації та спеціалізованої підготовки фахівців. Дослідження підкреслює необхідність особливого підходу, що поєднує правові, соціальні та міжнародні інструменти, для ефективної протидії торгівлі людьми в тривалих кризових умовах та адаптації системи захисту до постконфліктного періоду.