Воєнні злочини: поняття, особливості та співвідношення з військовими кримінальними правопорушеннями за Кримінальним кодексом України

Abstract

Стаття присвячена висвітленню поняття й особливостей воєнних злочинів за кримінальним правом України. З’ясовано, що порівняно з більшістю інших видів кримінальних правопорушень воєнним злочинам притаманний підвищений ступінь суспільної небезпечності. Родовим об’єктом воєнних злочинів запропоновано визнавати суспільні відносини, що забезпечують установлений порядок застосування збройної сили у зв’язку з воєнним конфліктом (збройним конфліктом міжнародного або неміжнародного характеру, війною). Порядок застосування збройної сили охоплює закони і звичаї війни, прийоми, методи, засоби ведення воєнних дій, використання символіки тощо. Воєнні злочини є поліоб’єктними, оскільки вони поряд з основним безпосереднім об’єктом посягають на додаткові об’єкти, які можуть бути досить різноманітними. Бланкетний вид диспозиції обумовлює необхідність для розкриття змісту певних ознак об’єктивної сторони воєнних злочинів звертатися до міжнародних актів, які становлять нормативну базу

застосування збройної сили. Обґрунтовано, що воєнні злочини вчиняються переважно з прямим умислом, рідше – з непрямим умислом і лише як виняток – з необережності. Суб’єкт воєнних злочинів може бути як загальним, так і спеціальним. Воєнні злочини за кримінальним правом України визначені як передбачені Кримінальним кодексом України суспільно небезпечні винні діяння, вчинені відповідним суб’єктом, що посягають на суспільні відносини, які забезпечують установлений порядок застосування збройної сили у зв’язку з воєнним конфліктом. Зроблено висновок щодо доцільності формування концепції воєнних злочинів як самостійного виду кримінальних правопорушень у доктрині кримінального права України, а в перспективі – і у Кримінальному кодексі.