Західна парадигма війни і миру останньої чверті ХХ століття

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Харківський військовий університет, Харків, 2004. Дисертація присвячена аналізу західної парадигми війни і миру останньої чверті ХХ століття. Запропоновані концептуальні підходи до розуміння походження, суті і причин виникнення воєн в західній соціальній філософії. У дисертації обґрунтовується, що як альтернатива філософії насильства в західному соціально-філософському знанні сформувалася філософія миру. Вперше в науковий обіг введено поняття «західна парадигма війни і миру», розкрита її суть і особливості як в умовах протистояння двох соціально-політичних систем, так і в умовах однополюсного світу. У дисертації розкриті світоглядні і методологічні основи мілітаристських соціально-філософських концепцій в умовах воєнного протистояння двох соціально-політичних систем. Обґрунтовано плюралізм філософського тлумачення миру в умовах протистояння двох соціально-політичних систем. Автор роботи розкрив особливості трансформації характеру, причин і феноменології війни в епоху глобалізації і революції у військовій справі. Показані оптимістичні підходи до осмислення історичного процесу і місця в ньому озброєного насильства в III тисячолітті. Автором запропонована модель воєнного реформування, яка базується на врахуванні основних тенденцій, пануючих у військовому будівництві Заходу: професіоналізація військової діяльності; підвищення ролі і значення високоточної зброї, зброї на нових фізичних принципах і космічного простору у війнах майбутнього. Крім того, дисертант доводить, що процес реформування Збройних Сил України неможливий без духовно-етичного розвитку військовослужбовців, наповнення воєнної політики ідеалами гуманізму і демократії.