Еволюція мовного дискурсу в судових промовах видатних юристів XIX-XX ст.

Abstract

Монографія присвячена дослідженню еволюційних процесів у стратегіях і тактиках переконуючих промов на судових засіданнях Росії за період ХІХ, ХХ і початку ХХІ ст. У роботі теоретично обґрунтовано модель дослідження переконуючого судового дискурсу, уточнено термінологічний апарат дослідження: «еволюція», «стратегія», «тактика», «диспозитив доведення». Виявлено константні елементи диспозитива переконання, що притаманні мовним стратегіям і тактикам упевню вального характеру в усі часи і що не зазнають еволюції: залежність від соціального контексту; поліфункціональність переконувальних промов; синкретичність жанрів промови переконування і промови інформативного типу. Доведено, що сутність еволюції судової промови переконування визначається співвідношенням раціонального та емоційного складників, особливостями використання юристами маніпулятивних стратегій, функціональних ролей і масок.