Конституційно-правове регулювання організаційних форм діяльності Верховної Ради України

Abstract

Представлена робота присвячена комплексному аналізу організаційних форм діяльності Верховної Ради України як необхідної умови ефективного функціонування парламенту й виконання його конституційних повноважень. Актуальність теми зумовлена потребою вдосконалення конституційно-правового регулювання організації парламентської діяльності в умовах розвитку українського парламентаризму, конституційних трансформацій, посилення ролі парламентського контролю й необхідності забезпечення плідної роботи Верховної Ради України. У дисертації розглянуто теоретичні засади організаційних форм діяльності парламенту як способу впорядкування й зовнішнього вираження його функціонування. Проаналізовано зміст понять «організація» і «форма», а також наукові підходи до розуміння організаційних форм діяльності органів державної влади. Обґрунтовано їх самостійний характер і значення для забезпечення узгодженості діяльності парламенту, його органів і посадових осіб. Розкрито роль організаційних форм як інструменту структуризації парламентської діяльності, використання якого створює умови для належного виконання законодавчої, контрольної та інших функцій парламенту. Проаналізовано історичний розвиток організаційних форм діяльності Верховної Ради України в контексті становлення української державності й конституційних перетворень. Встановлено, що еволюція організації роботи парламенту відображає процес інституційного становлення парламентаризму, ускладнення внутрішньої структури парламенту, а також зміну ролі його органів, зокрема, парламентських комітетів і комісій. Продемонстровано, що розвиток організаційних форм діяльності парламенту безпосередньо пов’язаний із формуванням сучасної моделі державного устрою України. Проведено порівняльно-правовий аналіз організаційних форм діяльності парламентів зарубіжних держав. Виокремлено особливості сесійної та безперервної організації парламентської діяльності, порядок скликання сесій, проведення засідань і діяльності парламентських органів у міжсесійний період. Узагальнено зарубіжний досвід, що дозволило виявити різноманітність організаційних моделей парламентської діяльності, їх вплив на ефективність виконання повноважень парламенту й значення для забезпечення парламентського контролю. Досліджено конституційно-правове закріплення організаційних форм діяльності Верховної Ради України. Проаналізовано положення Конституції України, Регламенту Верховної Ради України, інших нормативно-правових актів і рішень Конституційного Суду України, що визначають порядок організації роботи парламенту. Розкрито особливості сесійної організації діяльності Верховної Ради України, порядок проведення засідань, роль парламентських органів і посадових осіб у забезпеченні функціонування парламенту, а також значення правового регулювання для забезпечення стабільності та безперервності парламентської діяльності. Розглянуто систему організаційних форм діяльності Верховної Ради України та їх поділ на основні й допоміжні. Обґрунтовано, що сесія є базовою організаційною формою діяльності парламенту, яка забезпечує виконання ним повноважень і об’єднує інші форми парламентської діяльності. З’ясовано її значення як організаційної основи функціонування Верховної Ради України і виконання нею законодавчої, установчої та контрольної функцій. Досліджено парламентські слухання як самостійну організаційну форму діяльності Верховної Ради України, встановлено їх місце в системі організаційних форм і роль у забезпеченні взаємодії парламенту з суспільством. Розкрито їх значення як інструменту парламентського контролю й форми обговорення суспільно важливих питань із залученням широкого кола учасників.