Правові та судово-медичні проблеми й перспективи застосування ДНК-аналізу при ідентифікації жертв збройних конфліктів і катастроф

Abstract

Анотація. Актуальність теми даного дослідження зумовлена зростанням кількості збройних конфліктів та масштабних катастроф, що супроводжуються масовими втратами людей і складністю встановлення їх особи традиційними методами. У статті обґрунтовано, що ДНК-аналіз стає єдиним надійним способом ідентифікації загиблих та зниклих безвісти, що має критичне значення для забезпечення правосуддя, юридичного оформлення смерті та захисту прав родин постраждалих. Зазначено щодо правових та судово-медичних проблем, а також перспектив застосування ДНК-аналізу для ідентифікації жертв збройних конфліктів та катастроф. Наголошено, що в таких умовах традиційні методи ідентифікації часто є неефективними через значні руйнування та забруднення біологічного матеріалу, що надається на дослідження. Крім того, робота містить огляд сучасних відомостей про молекулярногенетичні дослідження коротких ділянок ДНК, що повторюються, енергетичних центрів клітин (мітохондрій) та точкових відмінностей у генах (їх ще називають «помилки» в одній літері генетичного коду, які відрізняють нас один від одного), які є особливо цінними для аналізу деградованих або пошкоджених впливом зовнішніх чинників зразків. Розглянуто основні джерела генетичного матеріалу — кров, кістки та зуби, що дозволяє застосовувати методику навіть у складних умовах різного роду подій. У статті також проаналізовано правове підґрунтя застосування ДНК-аналізу в Україні, звертаючи увагу на норми Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судову експертизу». Додатково висвітлюється роль міжнародних нормативно-правових актів, зокрема Женевських конвенцій, Додаткових протоколів. Підкреслено необхідність міждисциплінарного підходу та поєднання традиційних морфологічних, молекулярних і комп'ютерних методів для підвищення доказовості та ефективності судово-медичної експертизи та зменшення ймовірності помилкових висновків.Summary. The relevance of this research topic is driven by the increasing number of armed conflicts and large-scale disasters, which are accompanied by mass casualties and the difficulty of identifying individuals using traditional methods. The article substantiates that DNA analysis is becoming the only reliable way to identify the deceased and missing persons, which is of critical importance for ensuring justice, the legal registration of death, and the protection of the rights of victims' families. It addresses the legal and forensic challenges, as well as the prospects for using DNA analysis to identify victims of armed conflicts and disasters. It is emphasized that under such conditions, traditional identification methods are often ineffective due to significant destruction and contamination of the biological material provided for research. Furthermore, the work contains an overview of modern data on molecular genetic studies of short tandem repeats, cellular energy centers (mitochondria), and single nucleotide polymorphisms (also known as "errors" in a single letter of the genetic code that distinguish us from one another), which are particularly valuable for analyzing samples that are degraded or damaged by external factors. The main sources of genetic material—blood, bones, and teeth—are examined, allowing the methodology to be applied even in the complex circumstances of various events. The article also analyzes the legal framework for the use of DNA analysis in Ukraine, paying attention to the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the Law of Ukraine "On Forensic Science." Additionally, it highlights the role of international regulatory acts, including the Geneva Conventions and their Additional Protocols. The need for an interdisciplinary approach and the combination of traditional morphological, molecular, and computer-based methods is emphasized to increase the evidentiary value and efficiency of forensic examinations and to reduce the likelihood of erroneous conclusions.