Використання методу реконструкції під час проведення слідчих (розшукових) дій

Abstract

Дисертацію присвячено здійсненню комплексного дослідження сутності методу реконструкції, вирішення як теоретичних, так і практичних проблем реалізації методу реконструкції під час провадження слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, вивчення особливостей його застосування у криміналістичному дидактичному процесі, а також розробці науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного нормативно-правового регулювання суспільних відносин, що реалізуються у зв'язку із застосуваннями методу реконструкції. У першому розділі, використовуючи діалектичний та порівняльно-правовий методи, було досліджено філософські та психологічні підходи до розуміння реконструктивної діяльності. Надано авторське визначення реконструктивній діяльності, а саме реконструктивна діяльність – це цілеспрямована, свідома, вольова форма активності особи спрямована на відтворення об’єктів, предметів, явищ, процесів, з метою їх подальшого дослідження та (або) використання. Розроблено класифікацію реконструктивної діяльності. Виділено такі види реконструктивної діяльності: за формою проведення: ідеальна та матеріальна реконструкція; за формою моделей, в яких виражаються результати реконструкції: ідеальні, матеріальні та комп'ютерні моделі; за об'єктом реконструкції: реконструкція окремих предметів об'єктивної дійсності, які мають значення для розслідування кримінального правопорушення, реконструкція способу вчинення злочину, реконструкція місця та обстановки вчинення злочину, реконструкція часу вчинення злочину, реконструкція особи, яка має значення для проведення розслідування суспільно небезпечного діяння; за слідчою (розшуковою) дією під час якої проводиться реконструкція: реконструкція під час огляду місця події, реконструкція під час слідчого експерименту, реконструкція під час допиту, реконструкція під час пред'явлення для впізнання; за ступенем впливу на об'єкт реконструкції: реконструкція та реставрація; за суб'єктом реконструктивної діяльності реконструкція здійснюється: слідчим, прокурором, слідчим суддею, адвокатом (захисником), потерпілим, свідком, злочинцем, експертом, спеціалістом; за формою фіксації результатів реконструктивної діяльності під час кримінального провадження: реконструкція зафіксована у протоколі проведення слідчої (розшукової) дії, висновку експерта, ухвалі та рішенні суду; за значенням під час проведення слідчих (розшукових) дій: реконструкція застосовується нарівні з іншими методами та реконструкція як метод, що повністю визначає структуру слідчих (розшукових) дій; за ступенем загальності проведення реконструктивної діяльності: реконструкція під час окремої слідчої (розшукової) дії та реконструкція кримінального правопорушення взагалі.