Поняття правового режиму об’єкта цивільного правовідношення

Abstract

Статтю присвячено дослідженню поняття правового режиму об'єкта цивільного правовідношення як самостійної правової категорії. Встановлено, що правовий режим є особливим «регулятивним правовим комплексом», який забезпечує стійке нормативне регулювання цивільних відносин та охорону прав і інтересів суб'єктів цивільних правовідносин. Автор критично аналізує існуючі в науці підходи до визначення правового режиму: підхід, що зводить його до сукупності правових норм та правил, і підхід, що ототожнює його із сукупністю прав та обов'язків суб'єктів. Обидва підходи визнаються недостатніми, оскільки перший перетворює правовий режим на статичне явище, а другий — ототожнює його з правовим статусом суб'єкта. Обґрунтовується, що правовий режим об'єкта цивільного правовідношення є складною системою регулятивного впливу, структуру якої утворюють метод правового регулювання як її «стрижень», правові засоби, загальні положення та принципи права. Доведено, що об'єктом правового режиму є не самі матеріальні та нематеріальні блага, а цивільні відносини, що складаються між суб'єктами з їх приводу. За підсумком дослідження сформульовано авторське визначення правового режиму об'єкта цивільного правовідношення як регулятивного правового комплексу, що формується на нормативному рівні механізму цивільно-правового регулювання та визначає порядок регулювання цивільних відносин шляхом наділення суб'єктів правами та обов'язками з приводу статики і динаміки певних благ.