Особливості кримінально-правової кваліфікації колабораційної діяльності в освітній сфері

Abstract

У статті здійснено системний аналіз законодавчих приписів щодо колабораційної діяльності в освітній сфері та її кримінально-правової кваліфікації. Звернено увагу, що колабораціонізм криміналізований тільки в березні 2022 року, але його прояви слід вивчати з моменту окупації окремих територій України ще в лютому 2014 р. Актуальність проблеми аргументується ще й тим, що це одне із найбільш поширених кримінальних правопорушень у державі, а його частка серед злочинів проти основ національної безпеки України перевищує п’ятдесят відсотків. Наголошено, що криміналізація конкретних форм колабораціонізму в освітній сфері викликала серед науковців критику і побоювання «вибіркового» правосуддя; пропонувалось їх виключення, також наводилися неоднозначні тлумачення закону, що містили суттєві протиріччя. У статті піддано критичному аналізу доктрину кримінального права з приводу кваліфікації колабораційної діяльності в освітній сфері. Узагальнено судову практику застосування ч. 3 ст. 111-1 КК (станом на 01.02.2024 р.), вивчено конкретні форми вчинення цього злочину. Наведено авторське бачення сутності об’єктивних та суб’єктивних ознак діяння. Підтримано доцільність позиції визнання суб’єктом злочину у разі вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти, тільки службових осіб у галузі освіти. Показано проблемність кримінально-правової оцінки випадків, коли впровадження освітніх стандартів уже відбулось, але навчальний процес не розпочинався через деокупацію або окупаційна влада не надала дозволу на здійснення освітнього процесу в закладі освіти. Аргументовано наявність у цьому випадку підстав для притягнення осіб до відповідальності. Піддано аналізу проблему кваліфікації вчинення пропаганди в закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України. Звернено увагу на обґрунтованості притягнення, зокрема, працівників освіти, які не є службовими, за вчинення цього виду колабораційної діяльності. За результатами дослідження зроблено висновки та наведено пропозиції щодо вдосконалення правозастосовної діяльності.