Процесуальний порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності

Abstract

Вибір теми дослідження обумовлений її актуальністю для науки кримінального процесу та правозастосовної практики, оскільки: по-перше, у сучасній вітчизняній науці кримінального процесу відсутнє комплексне дослідження, що зосереджувалася б саме на процесуальному аспекті застосування звільнення особи від кримінальної відповідальності, водночас охоплюючи усі релевантні стадії кримінального провадження та їх етапи; по-друге, доводиться визнати недосконалість окремих правових положень, що регламентують процедуру застосування підстав звільнення від кримінальної відповідальності, а також дотичних до них інститутів, як наприклад, визначення питання про процесуальні витрати, що при цьому спричиняє наявність значної кількості інколи суперечливих судових рішень з розглядуваної проблеми. З огляду на вищевикладене, в роботі здійснено комплексне дослідження процесуального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності, що дозволило розкрити сутність і значення однойменного інституту, з’ясувати особливості звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як форми закінчення досудового розслідування, охарактеризувати загальні положення кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності, визначити особливості процесуального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням різних матеріально-правових підстав на стадії досудового розслідування, розкрити процедуру звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення у суді першої інстанції, а також проаналізувати питання щодо оскарження судового рішення, постановленого за результатами розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. У першому розділі роботи було виокремлено тематичні блоки щодо спрямованості наукової розвідки проблематики звільнення від кримінальної відповідальності та проведено аналіз наукового доробку за кожним із них, а саме дослідження з таких аспектів: по-перше, щодо форм закінчення досудового розслідування; по-друге, стосовно звільнення особи від кримінальної відповідальності як підстави для закриття кримінального провадження судом; по-третє, щодо процесуального порядку звернення з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності та вирішення цього питання судом; по-четверте, стосовно особливостей звільнення особи від кримінальної відповідальності за окремими кримінально-правовими підставами. Установлено, що критерієм диференціації форми кримінального провадження щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності є втрата протиправним діянням небезпечного характеру або його істотне зниження (об’єктивний аспект) або позитивна поведінка особи, яка його вчинила (суб’єктивний аспект), що зумовлює доцільність альтернативного вирішення кримінально-правового конфлікту з метою заміни каральної парадигми правосуддя та реалізації принципу процесуальної економії, що відповідає сучасним стандартам гуманізації кримінального процесу. Це дало можливість виокремити ті характерні ознаки, що властиві кримінальному провадженню щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, які дозволяють розкрити його сутність і призначення: (1) диференційованість процесуальної форми; (2) альтернативність; (3) міжгалузева комплексність нормативного регулювання; (4) вичерпність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності; (5) виключно судова компетенція; (6) спеціальний предмет доказування; (7) добровільність і усвідомленість застосування; (8) аксіологічна поліаспектність; (9) правотрасформуючий характер. Також дисертанткою було сформульовано поняття кримінального провадження щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, а саме – врегульована кримінальним процесуальним законом система процесуальних дій та рішень уповноважених суб’єктів, що реалізується в особливому порядку в межах стадії досудового розслідування та у судовому провадженні, спрямована на забезпечення реалізації міжгалузевого інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставах та за умов, що передбачені Законом України про кримінальну відповідальність. На підставі аналізу практики Європейського суду з прав людини, насамперед, у світлі статей 2, 3 та 6 Європейської конвенції з прав людини, вдалося виокремити низку обов’язкових стандартів, що мають бути враховані при здійсненні кримінального провадження щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності: а) забезпечення змагальності та інших процедурних гарантій у такому кримінальному провадженні; б) надання особі реальної можливості заперечувати проти такого звільнення, а також мати змогу оскаржувати відповідне рішення суду про звільнення від кримінальної відповідальності; в) обов’язковість постання особи саме перед судом, який здатний надати необхідні гарантії та забезпечити незалежність і неупередженість при прийнятті рішення; г) надання судом своєї мотивованої оцінки обставинам справи та підтвердженню наявності підстав і умов для звільнення; ґ) недопустимість застосування звільнення для деяких категорій кримінальних правопорушень, пов’язаних із порушенням основоположних прав людини (право на життя та право не бути підданим поганому поводженню у розумінні ст. 3 Європейської конвенції з прав людини). Другий розділ роботи передусім був спрямований на з’ясування композиційного змісту механізму реалізації підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, складниками якого визначено: 1) об'єкт – сукупність матеріальної та процесуальної умов та компонентів самої підстави, що підлягають встановленню під час досудового розслідування, відображенню в клопотанні та підтвердженню в суді; б) суб'єкт – коло осіб, уповноважених приймати відповідні процесуальні рішення або сприяти їх прийняттю у визначений законом спосіб; в) зміст – процесуальну діяльність, спрямовану на встановлення та доведення об'єкта реалізації; г) процесуальні гарантії, як сукупність правових засобів, що включають, зокрема обов’язковість отримання згоди підозрюваного, обвинуваченого на закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності. Дисертантка аргументовано доводить доцільність виокремлення спеціального предмету доказування у провадженнях щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, що включає як сукупність «модифікованих» обставин загального предмету доказування, визначених, зокрема у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 91 КПК, так і обов’язкові додаткові обставини, передусім встановлення факту надання підозрюваним або обвинуваченим згоди на відповідне звільнення від кримінальної відповідальності. Зважаючи на вищенаведене, композиційна побудова спеціального предмету доказування у разі вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності має включати обставини, які становлять: (1) матеріальну та процесуальну умови для звільнення від кримінальної відповідальності; (2) нормативну та фактичну складові підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Розглянуто систему обов’язкових вимог, дотримання яких має бути забезпечено під час отримання письмової згоди особи на звільнення її від кримінальної відповідальності як ключового етапу процесуального порядку звернення до суду з відповідним клопотанням. Дисертанткою також висновано, що з метою врахування необхідності посилання на конкретні матеріали кримінального провадження, які підтверджують наявність відповідної підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності доцільним є доповнення абзацу 11 ст. 287 КПК новим реченням такого змісту: «До клопотання також додаються оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує наявність обставин, зазначених у пункті 7 цієї статті».