Проблеми стабільності й динамізму кримінального законодавства України на сучасному етапі

Abstract

Аналізуються проблеми стабільності та динамізму законодавства, доводиться, що ці тенденції повною мірою проявляються і у розвиту сучасного кримінального законодавства України. Водночас, наводяться приклади тих численних і почасту хаотичних та безсистемних, недостатньо обґрунтованих, а іноді й відверто помилкових змін та доповнень, яких зазнав Кримінальний кодекс України за останні роки і які навряд чи можуть бути виправдані виключно тенденцією до динамізму законодавства, обумовленою реальними потребами суспільного життя. Зокрема, розглядаються внесені в цілий ряд санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України зміни, що встановлюють такі максимальні межі окремих видів покарань, які суперечать приписам норм Загальної його частини. Аналізуються законопроекти, якими пропонується реалізувати ідею про відповідальність за проступки шляхом її встановлення в рамках чинного Кримінального кодексу, що не тільки може привести до істотного й нічим не виправданому розширення меж криміналізації діянь, а й суперечить загальній тенденції гуманізації кримінального законодавства. На основі аналізу ряду таких новел, а також окремих законопроектів у цій галузі робиться висновок, що законодавча реалізація кримінально-правової політики може здійснюватися достатньо ефективно лише на базі попередніх їй фундаментальних наукових розробок і експертних оцінок, повинна бути науково обґрунтованою, теоретично змодельованою, прогнозованою, вивіреною й апробованою.