3D сканування як спосіб фіксації на місці злочину: переваги й недоліки

Abstract

Стаття присвячена висвітленню проблем застосування тривимірних технологій під час проведення огляду місця злочину. Проаналізовано наукові праці та враховано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних учених щодо досліджуваної проблематики. Вивчено технічні характеристики контактних і безконтактних 3D сканерів, механізм дії фотограмметричних і лазерних тривимірних технологій, основні способи здійснення сканування під час проведення огляду місця події. Установлено, що слідчі й експерти використовують такі технічні в розслідуванні насильницьких злочинів, дорожньо-транспортних подій, катастроф, пожеж або терористичних актів. Підкреслено значимість доказової та орієнтуючої інформації, яку може отримати слідчий за допомогою тривимірних технологій, і перспективність застосування відсканованого матеріалу для проведення інших слідчих (розшукових) дій і судових експертиз. Визначено, що найбільш ефективним є застосування таких сканерів для фіксації місцевості, приміщень, слідів крові чи інших речовин, відтисків прикусу зубів, слідів рук, ніг, взуття, транспортних засобів, зброї та слідів її застосування, вибухових речовин чи пристроїв. При цьому зауважено, що на стадії судового розгляду віртуальна реконструкція події злочину або роздруковані за допомогою 3D друку окремі предмети чи частини тіла людини дають змогу всім учасникам судового процесу досліджувати обстановку на місці події, послідовність учинення злочину та причинно-наслідковий зв’язок. У статті проаналізовано передовий зарубіжний досвід застосування 3D сканерів під час сканування відкритих територій, складних багатокімнатних приміщень, зброї, кульового отвору та слідів рикошету, краплин і патьоків крові. Узагальнено основні переваги й недоліки застосування фотограмметричних і лазерних 3D сканерів. Зазначено, що основними перешкодами на шляху впровадження таких технологій у процес розслідування злочинів в Україні є їх висока вартість та обов’язковість підготовки фахівців для роботи з ними. Звернено увагу на доцільність застосування тривимірних технологій як додаткових засобів фіксації під час проведення огляду місця події.The article is devoted to highlighting the problems of using three-dimensional technologies during the crime scene inspection. Scientific works are analyzed and scientific approaches of domestic and foreign scientists concerning the researched problems are considered. The technical characteristics of contact and non-contact 3D scanners, the mechanism of action of photogrammetric and laser 3D technologies, the main methods of scanning during the inspection of the scene are examined. Investigators and experts have been found to use 3D scanners to investigate violent crimes, traffic accidents, catastrophes, fires, or terrorist acts. The importance of evidentiary and indicative information that an investigator can obtain with the help of three-dimensional technologies and the prospects of using the scanned material for other investigative (search) actions and forensic examinations are emphasized. It has been determined that the most effective use of such scanners is to detect terrain, premises, traces of blood or other substances, tooth bites, handprints, footprints, vehicles, weapons and traces of its use, explosives, or devices. It is noted that at the trial stage, virtual reconstruction of the crime scene or individual objects or parts of the human body printed with 3D printing allow all participants in the trial to investigate the situation at the scene, the sequence of the crime and the cause and effect. The article analyzes the best foreign experience of using 3D scanners when scanning open areas, complex rooms, weapons, bullet holes and traces of ricochets, drops and blood stains. The main advantages and disadvantages of using photogrammetric and laser 3D scanners are summarized. It is noted that the main obstacles to the introduction of such technologies in the investigation of crimes in Ukraine are their high cost and the need to train professionals to work with them. Attention is drawn to the feasibility of using 3D technologies as additional means of fixation during the inspection of the scene.