Особливості застосування софізмів в аргументаці

Abstract

За терміном «софізм» міцно закріпилося негативне значення, бо софізм – це завдання, побудоване з свідомим порушенням логічних правил. Однак, рядом філософів вважається, що негативне відношення до софістичних міркувань було упереджене. Софізми мають семантичну природу, психологічну або логічну. Софізми з логічним джерелом є неприпустимими. Вдавана переконливість семантичних софізмів пов’язана з метафоричністю мови, застосуванням омонімів або полісемії слів, амфіболій, підміни сутності понять тощо, що порушує однозначність думки і змішує значення слів. Софізми з семантичним й психологічним джерелом можуть застосовуватись як літературні прийоми. Застосування софізмів виправдано тільки в окремих випадках: використання софізмів з логічними помилками неприпустимо ніколи. Семантичні софізми можуть використовуватись з риторичною або художньою метою. Софізми з психологічними джерелами мають обмежене застосування. Звичайно, не може бути мови про виправдання міркувань, які мають на меті видати неправду за істину.