Проблеми співвідношення «заклику» і його «публічності» та їх місце в системі об’єктивних ознак складу злочину
Loading...
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Стаття присвячена проблемним теоретичним та практичним питанням розуміння публічних закликів як наскрізного кримінально-правового поняття. Методами аналізу та синтезу здійснюється співвідношення між «закликом» та його «публічністю» з позиції їх полісемії та синонімії як самостійних понять. Обґрунтовується, що як «заклик», так і його «публічність» з точки зору системи ознак складу злочину характеризують не тільки діяння, а й предмет злочину.
Статья посвящена теоретическим и практическим вопросам понимания публичных призывов как сквозного уголовно-правового понятия. Посредством анализа и синтеза осуществляется соотношение между «призывом» и его «публичностью» как самостоятельными понятиями. Обосновывается, что как «призыв», так и его «публичность» с точки зрения системы признаков состава преступления характеризуют не только деяния, но и предмет преступления.
Статья посвящена теоретическим и практическим вопросам понимания публичных призывов как сквозного уголовно-правового понятия. Посредством анализа и синтеза осуществляется соотношение между «призывом» и его «публичностью» как самостоятельными понятиями. Обосновывается, что как «призыв», так и его «публичность» с точки зрения системы признаков состава преступления характеризуют не только деяния, но и предмет преступления.
Description
The article highlights the problematic theoretical and practical issues of understanding public appeals as a through criminal legal term. The author, using methods of analysis and synthesis, made a correlation between the «appeal» and its «publicity» as independent concepts. It is proved that both concepts – the «appeal» and its «publicity», from the point of view of the system of signs of the crime, characterize not only the acts, but also the subject (thing) of the crime. In practice, it is best to start setting up an appeal-subject (thing), and then establish an appeal-action.
It is concluded that the appeal (in itself) is not necessarily directed at a certain group of persons; by its content, it is also not necessarily indefinite (general). Meanwhile, the main feature of the appeal is its focus on changing people's behavior; this feature differentiates the appeal from the non-appeal.
The author says that the publicity of the appeal should be with the help of two related concepts disclosed: it is the addressee of information impact (the public whose psyche is subject to influence) and the addressee of information influence (the public that actually perceives the appeal). These addressees do not always coincide, but they together a public appeal from a non-public appeal delimit.
Citation
Рубащенко М. А. Проблеми співвідношення «заклику» і його «публічності» та їх місце в системі об’єктивних ознак складу злочину / М. А. Рубащенко // Юридичний науковий електронний журнал. – 2017. – № 5. – С. 160–163. – Режим доступу: http://lsej.org.ua/5_2017/43.pdf (дата звернення: 02.05.2018).
