Стаття 177 ЦК України «Види об’єктів цивільних прав» у новій редакції: крок уперед чи законодавча невизначеність?

Abstract

У 2023 році відбулося оновлення ст. 177 ЦК України, яка визначає види об’єктів цивільних прав. Актуальність цього дослідження зумовлена необхідністю критичного осмислення наслідків внесених змін та оцінки впливу нової редакції на ефективність правового регулювання цивільних відносин, виявлення наявних недоліків і окреслення можливих шляхів удосконалення відповідної норми. У результаті проведеного дослідження встановлено, що зміни не призвели до концептуального перегляду підходу до визначення об’єктів цивільних прав. Замість формування чіткого законодавчого визначення поняття об’єкта, законодавець продовжує дотримуватися як і раніше, дуалістичного підходу, шляхом встановлення переліку об’єктів та загального критерію – матеріальні та нематеріальні блага. Автор дослідження підкреслює, що сам перелік, закріплений у статті, має невичерпний (орієнтовний) характер, не створює реального регулятивного впливу та потребує переосмислення. Включення до нього нових об’єктів без належного визначення їх правового режиму не вирішує проблем, а лише посилює правову невизначеність. Наголошується, що доцільність подальшого існування примірного переліку викликає сумніви. Дослідження демонструє, що навіть без включення до переліку, певне благо може визнаватися об’єктом цивільних прав на підставі спеціальних норм при визначенні правового режиму. У цьому контексті, сам перелік об’єктів втрачає функціональне значення, а його оновлення – нормативну доцільність. Перспективним є зосередження на загальному критерії матеріальних та нематеріальних благах, що дозволить уникнути необхідності частих змін у кодексі та забезпечить відповідність норм ЦК України реальним умовам цивільного обороту. Констатовано, що оновлення ст. 177 ЦК України не вирішило ключових проблем правового визначення об’єкта цивільних прав. Подальші дослідження мають бути спрямовані на обґрунтування доцільності спрощення структури цієї норми, збереження лише концептуального критерію та відмову від невичерпного переліку об’єктів.