Правове регулювання використання штучного інтелекту у системі управління Збройних Сил України

Abstract

У статті досліджуються теоретико-правові та практичні аспекти застосування штучного інтелекту у системі управління Збройними Силами України в умовах сучасних безпекових викликів. Проаналізовано основні напрями впровадження технологій ШІ у військовій сфері, зокрема у логістиці, розвідці, обробці великих масивів даних, прогнозуванні ризиків, стратегічному плануванні та оптимізації управлінських рішень. Обґрунтовується, що використання алгоритмів машинного навчання та автоматизованих аналітичних систем здатне істотно підвищити оперативність, точність і ефективність військового управління, зменшити навантаження на людський фактор та мінімізувати управлінські помилки. Окрему увагу приділено проблемам правового регулювання використання штучного інтелекту в оборонній сфері, зокрема відсутності спеціального законодавчого акта, що комплексно визначав би правовий статус ШІ-систем, межі їх застосування, відповідальність за наслідки функціонування алгоритмів, а також механізми державного контролю та управління ризиками. Наголошується на необхідності гармонізації національного законодавства України з міжнародними стандартами та європейськими підходами до регулювання штучного інтелекту, а також на інтеграції принципів міжнародного гуманітарного права у нормативну модель використання ШІ у військовому контексті. У статті обґрунтовується доцільність формування комплексної правової стратегії розвитку військових ШІ-систем, яка має включати ухвалення спеціального закону про штучний інтелект, створення етичних рамок його застосування, визначення стандартів безпеки та прозорості алгоритмів, а також чітке нормативне закріплення відповідальності за наслідки функціонування автономних та напівавтономних систем управління. Зроблено висновок, що ефективне поєднання технологічного розвитку з правовим регулюванням є ключовою передумовою безпечної та легітимної інтеграції штучного інтелекту у систему управління Збройними Силами України.