Правові засади відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2016. У дисертації проведено аналіз правової природи відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та визначено правовий механізм їх відшкодування втрат. На підставі наукового аналізу спеціальної літератури, законодавства та практики його застосування, дослідження історичного та зарубіжного досвіду правових засад відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва розроблено пропозиції і рекомендації з удосконалення правового регулювання суспільних відносин, що виникають у сфері відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. У сучасних умовах реформування земельних відносин «втратами сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва» слід вважати грошові суми, розмір яких визначається у встановленому порядку, та які у разі виведення земель із складу сільськогосподарських (лісових) угідь чи спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів або погіршенням якості земель, зумовленого впливом діяльності підприємств, установ і організацій, підлягають обов’язковій сплаті вигодонабувачем до відповідних бюджетів з метою залучення до сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва компенсуючих площ або компенсуючого поліпшення якості існуючих сільськогосподарських або лісових угідь.Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 – земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины, Харьков, 2016. В диссертации проведен анализ правовой природы возмещения потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства и исследован правовой механизм их возмещения. На основании научного анализа специальной литературы, законодательства и практики его применения, исследования исторического и зарубежного опыта правовых основ возмещения потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства разработаны предложения и рекомендации по усовершенствованию правового регулирования общественных отношений, которые возникают в сфере возмещения потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства. В последние годы произошли существенные изменения в правовом регулировании земельных отношений и в макроэкономических характеристиках экономики государства, которые требуют новых подходов к определению размера потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства, подлежащих возмещению. Возмещение потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства как комплексное правовое явление можно рассматривать в нескольких аспектах: 1) как элемент экономического стимулирования рационального использования и охраны земель; 2) как разновидность позитивной (перспективной) ответственности; 3) как составляющая, которая подлежит включению в систему налогообложения; 4) как способ охраны земель сельскохозяйственного и лесохозяйственного назначения. В условиях реформирования земельных отношений особое значение приобретает охранная функция возмещения потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства. Правовые нормы, регулирующие общественные отношения в сфере возмещения потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства, характеризуются всеми признаками субинститута (подинститута) правового института охраны земель.