Щодо організаційно-управлінських та правових детермінант військової насильницької злочинності

Abstract

Детермінантами військових насильницьких злочинів є об’єктивні й суб’єктивні фактори. Серед них особливе місце займають фактори організаційно-управлінського і правового характеру. Антикриміногенна роль державної ідеології, засобів масової інформації, системи військового виховання, організації життя, побуту, дозвілля, статутного контролю є низькою. Корупція, недостатня компетентність і військова придатність офіцерського і сержантського складу при одночасному постійному звільненню з військ найбільш енергійних офіцерів, а також неукомплектованість особовим складом частин і підрозділів, що тягне зайві непосильні навантаження, спричиняють зміни змісту форм порушень дисципліни і правопорушень, їх самодетермінацію і збільшення рівня латентності військових злочинів. Усунення криміногенного впливу факторів організаційно-управлінського та правового характеру на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному і індивідуальному рівнях дозволить істотно знизити рівень військової насильницької злочинності в Україні.